Бджолярі просять виключити робінію звичайну зі списку чужорідних дерев, які заборонено висаджувати в Україні. Відповідне звернення з’явилося на YouTube-каналі матковода Анатолія Матуса «Бджільництво в Україні».
Як ми повідомляли, на початку травня нинішнього року наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів було затверджено Перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів. До «чорного списку» внесли 13 видів, які визнані інвазійними. Вони здатні витісняти аборигенну флору з її звичного ареалу і змінювати або навіть знищувати місцеві екосистеми.
Відтепер дерева з Переліку заборонено використовувати для створення й відновлення лісів та лісосмуг. Утім, знищення вже існуючих насаджень таких видів наказом Міндовкілля не передбачено.
Серед інших дерев до списку чужорідних потрапила й робінія звичайна, відома ще як біла акація. Бджолярів дуже стурбувало таке рішення. Тому вони вирішили звернутися до Міндовкілля і Кабінету Міністрів України зі скаргою на нього та з проханням вилучити робінію звичайну з переліку інвазійних дерев.
Бджолярі зазначають, що в комісії, яка складала список, не було представників бджільницької галузі. Відповідно й не враховані ризики для неї від втрати тих чи інших видів дерев, насамперед – робінії звичайної.
Головний аргумент пасічників – висока нектаропродуктивність білої акації, через що вона є важливою частиною кормової бази бджільництва. Більше того, навесні робінія – один з основних медоносів, які необхідні для розвитку бджолосімей. Власники пасік помітили, що в роки, коли дерево, через несприятливі погодні умови, виділяє мало нектару, підвищується ризик загибелі бджолосімей, зменшується ефективність використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур.
З одного гектара насаджень робінії можна отримати від 300 до 500 кг меду. Він відомий як «акацієвий» мед і являє собою продукт вищого ґатунку з унікальними властивостями. Споживачі полюбляють його за довершений смак і здатність не кристалізуватися. Такий мед має підвищений вміст фруктози, його можуть вживати навіть люди, хворі на діабет і алергію. Тому продукт цінують не лише в Україні, а й у світі.
За розрахунками бджолярів, що базуються на оптових цінах меду в поточному році, мінімальний економічний ефект медозбору з гектара робінії становить 30 тис. грн. Отже, втрата насаджень білої акації може відчутно вдарити по галузі бджільництва.
В наказі не йдеться про вирубування робінії, яка вже росте, – хоч у лісах і лісосмугах, хоч у населених пунктах. Утім, власники пасік побоюються, що рішення Міндовкілля розв’яже руки ділкам, які й до того випилювали білу акацію через цінні характеристики її деревини. Адже відомо, що вона горить, виділяючи багато тепла. Тому дрова з акації мають високий попит. Крім того, деревину білої акації використовують для виготовлення меблів, покриття для підлоги, в будівництві тощо. Тож, прикриваючись переліком інвазійних видів, заготувачі деревини можуть активізувати свою діяльність.
Бджолярі не заперечують відомого факту, що робінія здатна швидко поширюватися й витісняти місцеві види. Однак посилаються на дослідження науковців, які виявили, що дерево далеко не завжди добре розмножується. Зокрема, його природне поновлення у деревостанах зі щільною підстилкою і густим підліском майже не відбувається, тому в подібних лісах воно не проявляє себе як інвазійний вид. Натомість на вирубках, згарищах, розораних місцях рослина розмножується дуже швидко, що надалі може викликати чимало труднощів для господарського використання угідь.
Проте, активне відтворення робінії має й позитивне значення, завдяки чому вона стала видом, поширеним в Україні. Адже її тривалий час використовували для створення лісосмуг і укріплення схилів, де не ростуть інші дерева. Крім того, в минулому столітті науковці виявили, що біла акація запобігає поширенню кореневої губки в насадженнях сосни. Тому робінію підсаджували в суцільну соснову культуру.
Чимало фахівців з лісорозведення вважає, що для запобігання ерозії й зупинення руйнації схилів та зростання ярів робінію звичайну було б доцільно використовувати й надалі. Особливо – в посушливих південних регіонах, де вибір культур для таких складних умов є обмеженим.
Питання, підняте бджолярами, вкотре доводить, що в природі немає нічого однозначно шкідливого. Та для «реабілітації» білої акації або підтвердження доцільності її внесення до «чорного списку», очевидно, можуть знадобитися додаткові дослідження й консультації.
Поділитись в соцмережах:
