У Полтаві можуть знищити найстаріше в Україні дослідне поле

Перегляди: 160
08.09.2020

Громадськість Полтавщини вимагає врятувати від знищення унікальну дослідну установу, яка існує у Полтаві вже 136 років. Про це йдеться у зверненні представників сільськогосподарської науки й виробництва до влади.


У серпні в Полтаві презентували проект нового генерального плану міста. Тривогу небайдужої громадськості викликав один із пунктів цього генплану, згідно з яким під приватну котеджну забудову мають віддати 65 га земель Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. 


Саме на цих землях безперервно протягом усього часу існування станції проводять дослід із вирощування беззмінного жита. Тобто, триває вивчення того, як на родючість ґрунту, врожайність рослин, розвиток бур’янів та багато інших параметрів впливає вирощування однієї й тієї самої культури на одному місці протягом багатьох років. Крім Полтави, такі дослідження тривалий час проводять лише в двох закордонних установах. Знищення унікального дослідного поля стане непоправною втратою для вітчизняної й світової науки.


Дослідне поле у Полтаві, на місці якого в проекті нового генерального плану пропонують звести котеджі


Підтримання експерименту з беззмінним житом – лише один напрямок діяльності станції. Насправді їх набагато більше, і без наявності власних площ для проведення досліджень значною мірою втрачається сам сенс роботи наукової установи – найстарішої в Україні. Тож науковці й сільгоспвиробники намагаються врятувати її.


3 вересня у Полтаві зібралися представники кількох громадських організацій, в тому числі й аграрного спрямування. Вони обговорили питання вилучення земель дослідної станції для забудови й прийняли звернення, в якому вимагають не допустити знищення дослідного поля й самої установи. Примірник звернення представники організацій-підписантів передали нашому виданню. Публікуємо його повністю.    



  

Над перлиною аграрної науки України нависла смертельна небезпека


Звернення


Громадської ради при Полтавській обласній раді, Ради сільгоспвиробників, Громадської організації «Полтавське обласне об’єднання фермерів і приватних землевласників імені Героя України, Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка» та Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства» до владних структур України, Полтавської області, до всіх небайдужих, кому дорога доля аграрної науки, хто небайдужий до історії науки благословенної Полтавської землі


Мова йде про те святе, на що посягнула нинішня міська влада – найстарішу в Україні Полтавську державну сільськогосподарську дослідну станцію ім. М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН.


З болем і гнівним осудом в Полтавській області і далеко за її межами було зустрінуте повідомленння про оновлений Генеральний план міста Полтави, в якому передбачено вилучення земельної ділянки, яка належить Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім. М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН, під забудову приватного сектора, хоча ця земля належить Національній академії аграрних наук України і свого часу була придбана на кошти Полтавського сільськогосподарського товариства.


Заснована в 1884 році за ініціативою Полтавського сільськогосподарського товариства станція є флагманом-перлиною аграрної науки не лише України, а й півдня Росії, засновником дослідної справи.


Наукова спадщина станції досить багатогранна. Тут велися і ведуться фундаментальні дослідження з ґрунтознавства, землеробства, агрохімії, селекції, захисту рослин, тваринництва.


Тут працювали всесвітньовідомі вчені М.І. Вавилов, В.В. Докучаєв, О.О. Ізмаїльський, А.Є. Зайкевич, В.І. Сазанов, О.П. Бондаренко, І.В. Якушкін, П.А. Костичев, Ю.Ю. Соколовський, С.Ф. Третьяков та багато інших.


Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція ім. М.І. Вавилова, історична довідка


Чи відомі їм, панам, Шамоті, Матковському, Шевельову імена цих великих вчених, їх здобутки, що вони так плюндрують їх пам’ять, вибираючи для когось в спішному порядку перед виборами унікальні місця для приватної забудови (котеджів)? Чи питали вони думку громадськості?


136 років існує ця унікальна наукова установа. З 1886 року тут ведеться унікальний дослід «Беззмінне жито», таких дослідів три в світі: Полтава, Ротамстед (Англія), Галле (Німеччина), а з 1983 року - унікальний дослід «Цілина».


Унікальна бібліотека, яка є головною бібліотекою Полтавського територіального об’єднання сільськогосподарських бібліотек України. Фонд її складає більше 71 тис. книг і журналів, серед яких 15370 – раритетних, особливо цінний журнал «Хуторянин».


Тут знаходиться лабораторія захисту рослин з унікальною світовою колекцією комах. Музей, що носить звання народного, з численними експонатами, що відображають історію станції від заснування і до сьогодення. Серед експонатів моноліти ґрунту, взяті В.В. Докучаєвим у 1890 році, карта ґрунтів Полтавської губернії.


За 136 років вченими станції створено основи вітчизняного наукового землеробства, селекціонерами виведено й широко використовується в Україні та за її межами понад 60 сортів кормових культур: люцерни, конюшини, еспарцету, райграсу високого, стоколосу безостого, вики озимої і ярої, кормових буряків та гарбузів.


Розроблені і впроваджуються у виробництво технології поліпшення природних кормових угідь на схилах балок, фітомеліоративного покращення солонцюватих ґрунтів, комплексного захисту насінників люцерни від шкідників. Тут створена й практично використовується найбільша популяція комах для запилення тепличних овочів та плодових насаджень.


З 1998 року станція була Головною установою Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Полтавської області. На базі Центру проводилась ефективна селекційна робота, заходи щодо інноваційного розвитку регіону; науково-практичні конференції, семінари, Дні поля, закладались демонстраційні і технологічні полігони, навчання та курси підвищення кваліфікацій спеціалістів сільського господарства, інформаційно-консультаційне забезпечення аграрної галузі.


Кожен рік видавалися науково-практичні рекомендації з технології вирощування сільськогосподарських культур, друкувалися наукові статті, книги та монографії з найбільш актуальних питань агровиробництва, тут проходили практику студенти.


Складною була історія станції – революція, громадянська війна, Велика Вітчизняна війна, але вона вистояла, не перериваючи наукових досліджень.




Навіть в роки окупації, відступаючи в 1943 році, фашисти спалили Полтаву, але, дякуючи німецькому офіцеру, ім’я якого, нажаль, невідомо, станція залишилася не ушкодженою, а ці шановні Шамота, Матковський, Шевельов, не знаючи цього, не знаючи історію, всесвітньовідомих вчених, стали на шлях дерибану землі цієї установи. Де ж їх патріотизм, людяність, вболівання за історію Полтавського краю? Що ж вони залишать після себе для майбутніх поколінь?


Сьогодні вони поставили у весь зріст питання: бути чи не бути станції? А розпочалося це ще з 2011 року, коли колишнім президентом академії аграрних наук М.Д. Безуглим було без вагомих причин звільнено директора станції І.О. Чекрізова і з не зрозумілих причин до керівництва станції призначено А.В. Кохана з Дніпропетровська, хоча в Полтавській області і в колективі станції були люди, які б могли очолити цю наукову установу.


У той же час в Інститут свинарства, який очолював відомий вчений, академік В.П. Рибалко, був призначений також нікому невідомий в області В.М. Волощук з Києва, хоча в області кадри для цієї посади були.


І тут розпочалося планомірне швидке знищення наукової установи. Зі станції було знято ім’я М.І. Вавилова, присвоєне з нагоди її 100-річного ювілею Постановою Кабінету Міністрів України, а з Інституту свинарства знято ім’я всесвітньовідомого вченого, академіка О.В. Квасницького, також присвоєне у свій час Постановою Кабінету Міністрів України.


Планами цих двох керівників передбачалося зробити станцію відділенням Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України, бібліотеку передати до Києва, колекцію комах перенести з історичної будівлі на Старому Хуторі, а на цьому місці зробити зону відпочинку з пасікою.


Такі дії цих керівників викликали серйозну тривогу і обурення громадськості (численні публікації в пресі, виступи по радіо, телебаченню). Вони дещо притихли, але активність цих двох осіб набула завуальованого характеру. Хоча станції було повернуто ім’я М.І. Вавилова, але В.М. Волощуком, звісно, не без згоди керівництва НААН, було створено незрозумілий гібрид – Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України.


Виникає питання: чи є здоровий глузд у того, хто придумав цю недолугу, безграмотну назву? Хіба не знав він, що свинарство – це ж галузь агропромислового виробництва?


Справа цих двох «великих науковців» пішла далі – Інституту свинарства і агровиробництва були передані з невідомих причин дослідні господарства станції – «Степне» Полтавського району, «9 січня» Хорольського, імені Декабристів Миргородського району, які були у складі науково-виробничого об’єднання «Еліта», що займалося вирощуванням насіння високих репродукцій зернових і кормових культур, племінного молодняка свиней і великої рогатої худоби. В той же час Інститут свинарства мав у своєму використанні майже 2,5 тис. га ріллі та відповідну науково-виробничу базу в с. Тахтаулове Полтавського району.


Така позиція керівництва вузькопрофільного Інституту свинарства по відношенню до багатогалузевої Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції не забезпечила ефективного функціонування даної установи, вела до втрати наукового потенціалу, згортання наукових досліджень та повної ліквідації  станції.


Будучи директором дослідної станції, А.В. Кохан проводив діяльність, несумісну з роботою наукової установи. За його керівництва розорані межники на дослідних полях, які існували з дня заснування станції. Замість культур, по яких ведеться селекція кормових культур, значну площу засівали соняшником, який ніколи тут не культивувався. Це та відсутність належного контролю призвели до того, що на полях з’явилася амброзія. З приміщення лабораторії захисту рослин він переніс всесвітньовідому колекцію комах в музей, що розміщений в адміністративному корпусі, а приміщення обладнав під квартиру своїй співмешканці.


А далі пішов розпад кадрового потенціалу. А.В. Кохан почав убирати «неугодних», зокрема, звільнив кандидата біологічних наук, завідувача відділом захисту рослин Ю.В. Білявського, а разом з ним і пішли на пенсію наукові співробітники, які б ще могли працювати.


В цей же час В.М. Волощук частину науковців з дослідної станції перевів в Інститут свинарства і агропромислового виробництва, змусивши їх їздити на роботу за 25 км із господарства «Степне» Полтавського району. Така доля спіткала і Володимира Гангура, який тривалий час працював заступником директора станції з наукової роботи.


Ці два керівники поглумилися над всесвітньовідомою аграрною науковою установою, довівши її до занепаду.


На жаль, тодішнє керівництво і області, і міста не хотіло цього бачити, щоб покласти кінець свавіллю. На звернення громадськості ні воно, ні керівництво НААН в особі президента не реагували.


Чи знають Шамота, Матковський і інші вершителі долі наукової установи, що вони роблять? Чому головний архітектор міста Микола Шевельов разом з вище названими без широкого інформування населення, без громадського обговорення розробили план роздачі земель Дослідного поля під забудову?


Дослідне поле у Полтаві, яке хочуть забудувати


Вони посягнули на святе, проігнорували національне надбання установи, не зважаючи на те, що це територія старішої на Україні метеорологічної станції, що тут проходить високовольтна лінія, а проектують нову вулицю, що проходитиме через все дослідне поле, наносячи смертельний удар в саме серце наукової установи. Вони просто знущаються над колективом станції, залишаючи  йому, згідно з планом, яр і крутосхильне поле. Вони не розуміють, що таке польові досліди, що на таких землях їх проводити неможливо. Вони не розуміють, що таке беззмінний дослід жита і цілина. Їм не до тями, що Полтавщина – аграрна область України, її духовна колиска, що сільськогосподарська наукова установа, тим більше з такою історією, повинна тут бути, а вони планують створити тут для когось елітний мікрорайон.


Схаменіться, панове, Вам не простить цього історія, наукова спільнота світу.


Ми вимагаємо від керівництва міської ради: 


- виключити з Генерального плану міста Полтави питання про вилучення земельної ділянки, яка належить Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім. .М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН, під забудову приватного сектора.


Ми вимагаємо від президента Національної академії аграрних наук України Я.М. Гадзала:


- виключити Полтавську державну сільськогосподарську дослідну станцію ім. М.І. Вавилова з підпорядкування Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН та повернути їй історичну назву – Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція ім. М.І. Вавилова;


- повернути їй державні дослідні господарства: «Степне» Полтавського району, «9 січня» Хорольського та ім.Декабристів Миргородського району;


- повернути зняте В.М. Волощуком ім’я О.В. Квасницького Інституту свинарства;


- всіляко підтримувати новообраного директора дослідної станції Сокирка Михайла Петровича;


- враховуючи унікальну історичну роль в становленні аграрної науки в Україні, вивчити питання про надання їй статусу «Національна сільськогосподарська дослідна станція ім. М.І. Вавилова».


У зв’язку з цим, принагідно нагадати слова всесвітньовідомого вченого Миколи Івановича Вавилова, ім’я якого носить станція, сказані з нагоди 40-річчя заснування Дослідного поля: «Пусть солнце Украины бесконечно светит над Полтавским Опытным Полем… Пусть длинная вереница деятелей, подобных Черепахину, Дьякову, Соколовскому, Третьякову, Курдюмову, Сазанову, высоко держит знамя агрономической науки».


Хочеться вірити, що громадськість Полтавщини, її науковий аграрний загал при активній підтримці владних структур будуть і надалі тримати прапор агрономічної науки, не дадуть згаснути зірці-перлині  аграрної науки України, а «гарячі голови» в НААН і в Полтаві охолонуть і відшукають місце для приватних садиб на інших територіях, а не на історичних, науково-цінних землях Полтавщини.


Громадська рада при Полтавській обласній раді

Рада сільгоспвиробників

Громадська організація «Полтавське обласне об’єднання фермерів і приватних землевласників імені Героя України, Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка»

Громадська спілка «Полтавське товариство сільського господарства»

Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений