Чимало читачів нашого сайту цікавляться темою птахівництва, зокрема утриманням і вирощуванням мускусних качок. Тому в цій статті розглянемо підвид Свійська мускусна качка (лат. Cairina moschata Domestica) детальніше. Спираючись на власний досвід утримання й розведення цих птахів, залюбки поділюсь своїми практичними спостереженнями та напрацюваннями. Сподіваюся, що наведена нижче інформація допоможе краще зорієнтуватись у цій темі новачкам, а також буде корисною і читачам з власним досвідом.
Спершу розглянемо питання походження цих птахів. Багато хто називає їх індокачками через особливу зовнішність, завдяки якій вони й справді нагадують індиків. Особливо помітна така схожість у селезнів, тому дехто вважає цих птахів міжвидовим гібридом качки та індика. Та насправді це не так. Інша їх назва – «шипуни» – виникла через особливість цих птахів видавати замість голосного крячення неголосні шиплячі звуки.
Походять мускусні качки (лат. Cairina moschata) з Південної Америки та Мексики, де вони населяють береги й заплави численних тропічних лісових річок. Там вони були приручені й одомашнені. Лише згодом ці птахи поширились по всьому світу. Спочатку їх купували як екзотичних пернатих для зоопарків, а пізніше – і як сільськогосподарських птахів. До речі, щодо приручення й одомашнення мускусних качок, можу з власного досвіду зазначити, що такий процес не став для них незворотнім, як, наприклад, для пекінської качки чи башкирської.
Мускусні качки є цілком самостійними, вони добре літають і за певних обставин легко виживають теплої пори року в нашій дикій природі. У моєму господарстві траплялось, що кілька моїх птахів відлітали на розташований неподалік ставок і жили там до пізньої осені. Вони навіть виводили там каченят, які виживали майже стовідсотково. А всі мої спроби повернути птахів додому не мали успіху. Потрапивши в природні умови, мускусні качки швидко здичавіли й абсолютно не залежали від людського догляду за ними. Каченята, що виросли на ставку та їхні втікачі-батьки поводились як звичайні дикі птахи – уникали людей і самостійно добували собі корм.
Мускусними цих качок називають через властивий їхньому м’ясу слабкий запах мускусу. Проте, як на мене, ніякого особливого запаху у їхнього м’яса немає. Швидше навпаки – запах у м’яса цих качок значно слабший, ніж у звичайної качатини.
Природний колір у мускусних качок – чорний, з чорно-білою шиєю та головою і з незначною кількістю безладно розташованих білих пір’їн по всьому оперенню. Така пістрявість слугує їм гарним маскуванням на тінистих берегах лісових річок їхньої батьківщини. Проте люди, приручивши цих птахів, вивели кілька порід, що здебільшого різняться між собою лише кольором оперення.
Існують такі варіанти забарвлення оперення: чорне, коричневе, біле, чорно-коричневе з білою головою та шиєю, блакитне, димчасте, світло-блакитне, світло-коричневе, строкате (біле з чорними, коричневими або блакитними плямами, крапчасте), а також рідкісні екзотичні варіанти.
Білі мускусні качки мають чисто біле оперення і сіро-блакитні очі. Нарости на голові, довкола дзьоба та очей у них яскраво-червоні, у селезнів на шиї – криваво-червоні. Каченята вилуплюються жовтенькими, але вже після першого линяння біліють.
Чорні мускусні качки мають чорний окрас з синьо-зеленим полиском, часто з незначною кількістю поодиноких білих пір’їн. Очі в них карі, дзьоб і лапи – чорні. Нарости на голові забарвлені в темний колір. Каченята виводяться коричнево-сірими, схожими на каченят диких качок, чорного забарвлення набувають тільки після другого линяння.
Чорно-білі мускусні качки, ймовірно, є найбільш поширеними. Кількість білих пір’їн на чорному тлі в них найбільша. Найчастіше біле оперення знаходиться на голові, грудях, черевці птаха. Чорне пір’я має зеленкуватий або синій полиск. Очі у птахів світло-карі, дзьоб і лапи рожевого кольору. Нарости на голові червоні. Каченята виводяться з таким же забарвленням, як у диких качок, а чорно-білого кольору набувають після другого линяння.
Коричневі або коричнево-білі мускусні качки забарвлені в коричневий з різними відтінками колір. Кількість білого пір’я може обмежуватись поодинокими пір’їнами, а може утворювати цілі білі осередки на голові й шиї. Нарости на голові та лапи у них червоні. Дзьоб червоний, часто з коричневим кінчиком. Каченята виводяться однотонні, світло-шоколадного кольору. Очі у птахів світло-коричневі, в тон оперенню.
Сіро-блакитні мускусні качки вирізняються сірим з блакитним відтінком кольором оперення. По всьому тілу в них можуть розташовуватись ділянки білого пір’я, переважно на крилах і боках. Нарости на голові червоні, лапи темно-сірі, очі карі. Каченята виводяться однотонного сірого кольору.
В усіх мускусних качок на голові є специфічні нарости, а в селезнів вони присутні ще й на шиї. Ці нарости з’являються під впливом гормонів під час статевого дозрівання. У самців вони виражені значно сильніше, ніж у самок.
Зазвичай селезні виростають суттєво більшими за качок. Дорослий селезень важить в середньому 4–6 кг і має тіло завдовжки до 90 см. Качка дрібніша, вона важить 1,5–2 кг, а завдовжки сягає 45–60 см.
Птах цей надзвичайно сильний, втримати в руках навіть качку (вже не кажу про селезня) – справа непроста. Голос у шипунів дуже тихий і швидше нагадує шипіння чи тихий писк, ніж качиний крик.
М’ясо в мускусних качок дуже ніжне, соковите, солодкувате, містить мало жиру та майже не має характерного качиного запаху.
Стосовно годування слід зазначити, що окрім звичного «качиного» раціону, наведеного в одній з попередніх статей, вони вживають чимало зеленого корму, тому потрібно забезпечити цим птахам можливість вільно пастись. Зі свого досвіду скажу, що в разі утримання їх на ставку (за можливості) витрати на корми в теплу пору року скорочуються майже вдвічі, порівняно з витратами на вирощування такої ж кількості звичайних качок.
Годування залежить від віку качок і пори року. У теплий період основою раціону молодняка можуть бути різні каші з круп зернових, до яких домішуються (згідно з інструкцією від виробника) м’ясо-кісткове та рибне борошно відповідно для конкретного віку каченят. Таку інструкцію завжди можна знайти на упаковці. Окрім цього, важливо забезпечити мускусних качок вільним випасом. Хорошою альтернативою є повнораціонний комбікорм для качок. Ростуть каченята швидко, але повільніше, ніж пекінські чи інші звичні для нас породи.
У зимовий період добовий раціон дорослої мускусної качки виглядатиме приблизно таким чином: подрібнена кукурудза (30 г), пшениця цілозерна (20 г), ячмінь (50 г), овес сухий, а краще пророслий (40 г), макуха (15 г), висівки пшеничні (20 г), просо (20 г), коренеплоди свіжі, подрібнені на великій тертушці (100 г), трава або запарена полова люцерни (100 г), черепашки, крейда (12 г), сіль (0,5 г), кормові дріжджі (10 г), сир кисломолочний (10 г), рибне та м’ясо-кісткове борошно (20 г).
Показники в раціоні наведені середні, виключно для орієнтиру та можливості розрахунку потреби в кормах. Реально ж селезні їдять більше, а качки менше.
Попри те, що мускусні качки походять з тропічних регіонів, вони достатньо добре зимують у нашому кліматі в умовах звичайного курника разом з іншою птицею. У сильні морози вони втрачають активність, лягають на живіт, а ноги і дзьоб ховають у пір’я.
Особливості розведення і вирощування мускусних качок розглянуті в наступній статті.
Усі питання, що виникли у вас за цією темою, можна поставити та вирішити спільно з нами в коментарях під цією статтею.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
