Продовжуємо тему свинарства та, зокрема, вирощування органічної свинини. У попередній статті детально розглянуті правила й особливості вирощування поросят після відлучення до чотиримісячного віку, коли їхня вага становитиме не менше 55 кг.
Основним завданням того періоду є забезпечення правильного розвитку та швидкого зростання організму, проведення планових ветеринарних обробок (вакцинації, дегельмінтизації) та підготовка молодняку до подальшої відгодівлі з досягненням певних кондицій.
Тобто весь комплекс заходів спрямований на формування у тварин імунітету до основних інфекційних захворювань, захист поросят від можливих паразитів, а також він передбачає закладку фундаменту для подальшого технологічного кроку – відгодівлі натуральними кормами задля отримання високоякісної свинини.
Існують кілька способів відгодівлі тварин. Вибір певного з них залежить від бажаного кінцевого результату.
Відгодівля на м’ясо проводиться з метою отримання нежирного свинячого м’яса та невеликої кількості сала. Для такої відгодівлі придатні поросята будь-яких порід, окрім сальних.
М’ясну відгодівлю поросят розпочинають не раніше, ніж коли жива вага тварини складе 40 кг, і завершують з досягненням свинею ваги 100–110 кг. За такої відгодівлі забійний вихід становитиме близько 73%. Якщо деталізувати за видами продукції, то від стокілограмової свині отримують приблизно 60 кг м’яса та 10–13 кг сала.
Щоб досягти таких результатів, потрібно використовувати корми з високим вмістом білка, а також соковиті та зелені корми. Особливо цінними за такої відгодівлі є корми тваринного походження та молочні продукти.
Приблизний добовий раціон поросяти вагою 40–60 кг виглядає так: дерть ячменю дрібного помелу, краще запарена (350 г), вівсяна дерть (800 г), висівки пшеничні (250 г), екструдований горох чи соя (200 г), варена картопля (3 кг), макуха (100 г), зелень люцерни (1,5 кг), рибне борошно (150 г), трикальційфосфат (15 г), сіль харчова (7 г), молочні відвійки або молочна сироватка (1 л). Зимового часу замість трави можна давати коренеплоди, гарбузи і трав’яне борошно.
Такий склад раціону забезпечує не менше 2,3 кормових одиниць поживності та 270–290 г легкозасвоюваного протеїну. Це дозволяє організму поросяти отримати достатню кількість енергії та «будівельного матеріалу» для інтенсивного росту (450–500 г за добу) і збільшення м’язової тканини (до 110 г за добу).
Поросяті вагою 60–80 кг потрібно щодоби забезпечувати не менше 3–3,5 кормових одиниць і 330–360 г перетравлюваного протеїну. Такий раціон складається з: 450 г запареної ячмінної дерті дрібного помелу, 900 г вівсяної дерті, 400 г висівок, 250 г екструдованого бобового зерна, 4 кг вареної картоплі, 150 г макухи або шроту, 2,5 кг зелені люцерни чи вико-вівсяної суміші, 250 г рибного борошна, 15 г харчової солі, 25 г трикальційфосфату, 1 л молочних відвійок або сироватки молочної. Взимку траву заміняють на 250 г трав’яного борошна, гарбузи, кормовий чи цукровий буряк, моркву, топінамбур.
Молода свиня вагою 80–100 кг потребує щодоби до 4,5 кормових одиниць і 400–420 г перетравлюваного протеїну. Цю потребу цілком задовільнить такий раціон: запарена дерть з ячменю (900 г), з вівса (800 г), з пшениці (500 г), екструдоване зерно гороху (300 г) (та ні в якому разі не повножирової сої!), варена картопля (5,5 кг), зелень люцерни чи еспарцету (3,5 кг) або 300 г трав’яного борошна; коренеплоди, гарбузи, кабачки – досхочу, трикальційфосфат (30 г), молочні відвійки або молочна сироватка (1,5–2 л).
На завершальному етапі, за 60 днів до забою, свиням припиняють згодовувати рибне борошно, оскільки воно може надати м’ясу специфічного запаху. Також виключаємо з раціону сою і макуху – вони містять чимало рослинного жиру, а це погано впливає на консистенцію свинини: сало стає пливким, а м’ясо – драглистим, в’ялим.
Багато хто полюбляє сало з м’ясною проточиною. Досягти такого ефекту можна завдяки нерівномірному годуванню поросяти протягом усього періоду відгодівлі. Найпростіший спосіб: перші 10 днів згодовувати тварині 80% добової норми, а наступні 10 днів – 120%. І дотримуватись такої схеми годування до забою.
Інший спосіб трохи складніший. Він полягає в тому, щоб змінювати не норму харчування, а варіювати вміст вуглеводистих та білкових складових кормів у раціоні шляхом почергового збільшення/зменшення їх кожні 7–10 днів.
Впродовж усієї м’ясної відгодівлі свиням необхідно забезпечити достатньо активний моціон.
Одним з різновидів м’ясної відгодівлі є беконна відгодівля. Її призначення – отримання молодої, нежирної свинини. Для такої відгодівлі найбільш придатними є поросята м’ясних порід: п’єтрен, ландрас, дюрок. Хоча згідно зі стандартом беконними чомусь вважаються лише туші білих порід свиней.
Беконна відгодівля поросят починається з моменту досягнення ними 2–2,5- місячного віку. Вона відбувається двома етапами. На першому етапі раціон тварин складається з картопляно-зернової суміші, в якій: ячмінної дерті – 50%, вівсяної – 20%, житньої – 10%, екструдований горох становить 10%, пшеничні висівки – 5%, картопля – 5%.
Окрім того, кожному поросяті необхідно щодоби давати до 2 кг зелені конюшини або еспарцету, кропиви чи люцерны, молочні відвійки (1–1,5 л). Взимку зелень замінюють близько 1–1,5 кг коренеплодів чи гарбузів, 200–250 г трав’яного борошна. Сіль і трикальційфосфат дають у тих же кількостях, що й у разі м’ясної відгодівлі.
На другому етапі (з 5-місячного віку) раціон змінюється. До його складу входить суміш зернових: ячмінна дерть (70%), вівсяна дерть (5%), пшенична дерть (5%), екструдований горох (20%), а також молочні відвійки (2 л) і зелена маса (2,5–3 кг), які взимку замінюються соковитими кормами і трав’яним борошном (250–300 г).
Забивають беконних свиней, коли їхня вага досягає 80–105 кг, а довжина туші тварини від загривка до кореня хвоста має становити не менше 100 см. Товщина сала над 6-м, 7-м грудним хребцем становить 1,5–3,5 см, воно щільне й має зернисту структуру.
Відгодівля до жирних кондицій здійснюється задля отримання жирного ніжного м’яса та значної кількості сала (до 55% від ваги туші). Найкраще підходять для цього поросята сальних порід. Найбільш схильною до швидкого засалення є миргородська порода.
М’ясо-сальна відгодівля розпочинається з досягнення поросям ваги 55–60 кг. У цей період його добовий раціон має складатись з: 450 г запареної ячмінної дерті дрібного помелу, 900 г кукурудзяної дерті, 400 г висівок, 250 г екструдованого бобового зерна, 4 кг вареної картоплі, 150 г макухи чи шроту, 2,5 кг зелені люцерни або вико-вівсяної суміші, 250 г рибного борошна, 15 г харчової солі, 25 г трикальційфосфату, 1 л молочних відвійок чи молочної сироватки. Зимового часу траву замінюємо на 250 г трав’яного борошна, гарбузи, кормовий буряк, моркву, топінамбур.
Після досягнення поросятком ваги 80 кг, його добовий раціон виглядає так: запарена дерть з ячменю (900 г), кукурудзи (800 г ), пшениці (500 г); екструдоване зерно гороху (300 г), варена картопля (5,5 кг), зелень люцерни чи еспарцету (3,5 кг), або ж 300 г трав’яного борошна; коренеплоди, гарбуз, кабачки – досхочу, трикальційфосфат (30 г), молочні відвійки чи молочна сироватка (1,5–2 л).
Кожні 10 днів кількість зернової суміші слід збільшувати на 300 г.
Другий етап відгодівлі починається після досягнення тваринами ваги 100–110 кг. У разі такого типу відгодівлі забійний вихід становить близько 80%, оскільки забивають свиней після набору ними ваги 150–180 кг. Більш ранній забій є недоцільним, бо найінтенсивне накопичення жиру в організмі свині відбувається після досягнення нею ваги 100 кг, у віці старше 8 місяців.
Водночас поступово збільшується і витрата корму на кілограм приросту. Добовий приріст у тварини може сягати 800–1000 г. У цьому разі сала відкладається в 1,5 рази більше ніж м’яса.
Для забезпечення такого приросту молодняку потрібен раціон у 7 кормових одиниць, який би на 80% складався з концентрованого корму, а на 20% – із соковитого та зеленого корму.
Потреба свині в протеїні в цей період зменшується зі 110 г до 70 г на кормову одиницю. Найкращим зерном для годування у цей період є ячмінь, а з соковитих кормів – морква, гарбуз, цукрові буряки.
За два місяці до забою тривалість прогулянок слід поступово скоротити. За місяць до забою прогулянки зовсім припиняємо, а частку концентрованих кормів збільшуємо до 90%. У цей час свиня стає малорухливою, її апетит поступово погіршується, що свідчить про закінчення відгодівлі тварини.
Внаслідок такої відгодівлі товщина шпику має становити не менше 7 см. Сало виходить щільним, зернистим, білого кольору. Свині, відгодовані на натуральних кормах, дають смачну та корисну органічну м’ясну продукцію, що користується неабияким попитом на ринку та буде гордістю будь-якого столу.
Вдалого вам свинарства!
Якщо у вас виникли питання за темою цієї статті, їх можна вирішити в коментарях під статтею або на форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах: