Українська чубата порода курей

Перегляди: 64
18.04.2022
Українська чубата порода курей

Українська чубата – одна з історично сформованих в Україні курячих порід. Вона була виведена українськими селянами шляхом тривалої, багатовікової селекції наявного місцевого безпорідного поголів'я. Цілеспрямовано в її створенні не використовувалися жодні інші породи, але не виключено періодичне, випадкове, безсистемне додавання генетики птиці, яка вирощувалась різного часу в приватних садибах різних регіонів України.


Український народ у своєму одвічному прагненні до поєднання краси й раціоналізму намагався утримувати у власних господарствах курей не лише високопродуктивних, які б забезпечували родину необхідними продуктами харчування в такій кількості, щоб перевершити витрати на утримання поголів'я. Не менш важливою умовою такого добору була й естетична привабливість птахів, які мали своїм зовнішнім виглядом тішити око господарів та слугувати окрасою садиби. У підсумку виникла самобутня, дуже красива порода курей з високими продуктивними показниками.


Українська чубата – це універсальна порода подвійного м'ясо-яєчного напрямку продуктивності. Її представники – птахи чималих розмірів, з яскраво вираженим диморфізмом. Півні більші та мають ошатніше оперення, ніж курки. Жива вага півня – близько 3 кг, курки – від 2,2 до 2,4 кг. Тіло в цих птахів гармонійно складене, округле. Більшості представників української чубатої властива міцна конституція та пропорційний розвиток усіх частин тіла.


Голова невелика, округла, більш масивна в півнів, трохи менша – в курок. На голові птахів розміщений великий чуб, що складається з пучка дугоподібних покривних пір'їн, спрямованих спереду назад. Розмір чубчика приблизно дорівнює розміру самої голови. Чубчик нагадує пишну зачіску. Чуб частково приховує гребінь у представників обох статей, а також спричинює його зміщення вперед, або вперед і трохи набік. Чубчик часто закриває очі птаха і частково обмежує йому поле зору.


Українська чубата порода курей

Очі середнього розміру, круглі, темні, їх забарвлення відповідає основному тону оперення. Дзьоб невеликий, трохи вигнутий, забарвлений в тон оперення. Шия середня завдовжки, товста, м'язиста, вертикально поставлена. У півнів вона довга і виглядає масивною через пишне оперення. Груди широкі та глибокі, з добре розвиненими м'язами. Спина рівна, широка. Поперек короткий, широкий.


Хвіст поставлений вертикально, у півнів він дуже пишний. Живіт підтягнутий. Ноги пропорційної довжини. У півнів вони довші та товстіші, з гострими шпорами. Стегна та гомілки дуже мускулисті, цівки й пальці неоперені. Колір лусочок на ногах відповідає основному забарвленню оперення. Крила великі, щільно притиснуті до боків. Повноцінно вільно літати ці кури не здатні, але вони легко можуть перелітати невеликі перешкоди (огорожі, канави, струмки тощо), а також залітати на різні високо розташовані опори (огорожі, дерева, сідала тощо). Корпус у курок розташований майже горизонтально, у півнів – похило до поверхні землі.


Українська чубата порода курей

Оперення в обох статей густе, блискуче, пишне, особливо вирізняються красою пір'я дорослі півні. Колір оперення може бути будь-яким. Якесь домінуюче забарвлення в поголів'ї виділити складно, але найпоширенішими є: куріпчаста різних, частіше сірих і палевих, відтінків, коричнева, червона, чорна, біла, смугаста (як плімутрок), біла з сірою шиєю і хвостом (як адлерська срібляста), колумбійська та інші. Різні за кольором комбінації батьківських пар дають потомство з новими оригінальними варіаціями оперення.


Українська чубата порода курей

Яєчна продуктивність є однією з провідних. Кури починають нестись у віці 6–7 місяців і зберігають високий рівень несучості в перші 1,5 роки. Початок несучості в молодих курок співпадає із закінченням календарної зими. У теплому курнику, в умовах штучного освітлення та повноцінного годування, молоді курки можуть почати нестись раніше на кілька тижнів. За рік одна курка здатна знести від 155 до 165 яєць.


Яйця в українських чубатих курей чималі, з гладенькою шкаралупою кремового кольору. Колір шкаралупи залежить від масті птахів і буває від майже білого до тьмяно-коричневого. Маса одного яйця складає близько 55–60 г. Вона залежить від віку курки, – яйця старших курей трохи більші.


Яйця української чубатої несучки

Кури української чубатої породи несуть яйця лише в гніздо (на відміну від багатьох спеціалізованих ліній і кросів яєчного напрямку продуктивності), що полегшує збирання яєць. Оптимальний розмір гнізда для цих несучок має бути приблизно 40×50 см. У разі відсутності гнізда або нестачі гніздових ящиків, або ж у ситуації, коли курці не подобається місце, несучка здатна самостійно знайти собі якийсь затишний куточок і влаштувати там гніздо. Часто такі місця виявляються або важкодоступними для людини або довгий час лишаються непоміченими. Тому частина яєць господарями втрачається.


Розмноження в курей цієї породи сезонне. Більшість курок мають яскраво виражений інстинкт насиджування, добре інкубують яйця і дбайливо вирощують своїх пташенят. Ця властивість була закріплена народною селекцією в процесі тривалого штучного відбору шляхом постійного відбраковування квочок з відсутнім або слабо розвиненим батьківським інстинктом. До появи інкубаторів кожне господарство потребувало квочок, здатних самостійно виводити, а потім і вирощувати пташенят (зігрівати їх в холодну пору, збирати в зграйку своїм голосом, захищати від негоди та дрібних хижаків тощо). Під одну курку-квочку рекомендується класти від 12 до 15 шт. яєць.


Щоб рівень запліднення інкубаційних яєць у батьківському стаді був високим, кількість півнів і курок має відповідати пропорції 1:10. Півні за віком не повинні бути старше двох років, оскільки у більш дорослих півнів статева активність знижується, і частина яєць може залишитися незаплідненою. Окрім того, шпори на ногах у півнів старшого віку стають надто довгими, і під час парування самці можуть травмувати спини курок.


Курчата української чубатої породи

Якщо співвідношення курей за статтю в батьківському стаді підібране правильно, то під гарною квочкою (або в інкубаторі) виведення курчат сягає понад 85%. Пташенята мають високу життєздатність, швидко ростуть і розвиваються. Збереження молодняку в період вирощування за умови правильного догляду та повноцінного годування складає понад 92%. Збереження дорослого поголів'я за неінтенсивної технології утримання – майже 100%.


Оскільки порода склалася природним шляхом, її представникам властиві міцне здоров'я, висока пристосованість до погодно-кліматичних умов України, невибагливість до умов утримання та кормової бази. За наявності неогородженого простору для вигулу частину корму кури здатні добувати самостійно. Їх здобиччю стають комахи, дрібні хребетні, насіння рослин, черв'яки тощо.


Ці птахи погано переносять кліткове утримання та інтенсивну технологію використання, але дуже добре пристосовані до вирощування в умовах присадибного господарства. Кури української чубатої породи здатні забезпечити своїх господарів м'ясом, яйцями та пухом, і разом з тим вони стануть справжньою окрасою сільського подвір'я, як це склалося історично.


Вдалого вам птахівництва!



Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений