В Україні значною мірою збільшилася кількість захворювань тварин на сказ. Про це повідомили в Держпродспоживслужбі.

Протягом першого кварталу 2024 року в Україні було виявлено 369 пунктів, неблагополучних по сказу. Це майже вдвічі більше, ніж показник аналогічного періоду минулого року, коли було зафіксовано 190 неблагополучних пунктів.

Причину такої тривожної ситуації в Держпродспоживслужбі пов’язують із повномасштабним вторгненням рф в нашу країну. Адже, в зв’язку з оголошенням воєнного стану, було введено ряд обмежень, зокрема, щодо здійснення польотів цивільної авіації, відвідування лісових масивів, проведення полювання тощо.

Але ж найефективнішим засобом для стримування поширення сказу серед диких тварин є їх пероральна вакцинація. Вакцину, сховану в смачних приманках, зазвичай розкидають в природних угіддях з літаків або гелікоптерів. Зараз це неможливо. Тому приманки з вакциною доводиться розкладати вручну, а такий метод потребує значної кількості задіяних працівників, робота проводиться значно повільніше, люди не можуть дістатися до багатьох віддалених чи важкодоступних місць. Крім того, на ділянках, де йшли бойові дії, залишилося чимало вибухових предметів, що робить працю в лісах смертельно небезпечною. Звісно, ефективність вакцинації диких хижих ссавців в таких умовах помітно знижується.

Ще один метод боротьби зі сказом в диких тварин – регулювання їх чисельності шляхом відстрілювання, коли щільність певного виду починає перевищувати оптимальну для даної місцевості. Можливості для цього зараз теж вкрай обмежені, а в більшості регіонів країни навіть таке, вимушене, полювання неможливе.

Також звузилися можливості для проведення моніторингу епізоотичного стану та систематичного обстеження угідь, де мешкають дикі тварини.

Звісно, проведення будь-яких заходів, спрямованих на подолання сказу, повністю віключене на територіях, де ведуться бойові дії, та на тимчасово окупованих. Отже, тварини, що там залишилися, піддаються більшому ризику інфікування.

Поширенню сказу з неблагополучних територій на ті, де до війни були кращі показники, сприяє посилення міграції тварин. Втікаючи від вибухів і руйнування природного середовища, вони переміщуються в інші регіони. Там «прибульці» змішуються з представниками місцевих популяцій, збільшується їх щільність, а разом з тим відбувається передавання збудників інфекційних захворювань, серед яких і сказ.

Ще один небезпечний фактор – збільшення кількості безпритульних тварин. Тисячі собак і котів, які колись були домашніми, опинилися на вулиці в зруйнованих населених пунктах після виїзду або загибелі їх власників. Частина колишніх домашніх улюбленців змогла вижити попри обстріли й зимові морози. Звісно ж, за відсутності вакцинації вони стали вразливими до захворювання.

Не імунізовані дикі й безпритульні тварини посилюють небезпеку поширення сказу серед домашніх тварин та передачі його людям. Зафіксовано чимало випадків покусів людей хворими собаками й котами, а також захворювання на сказ свійської худоби. Зараження зазвичай відбувається під час контактів з дикими або безпритульними тваринами, які виходять до населених пунктів.

Найтривожніша ситуація зараз склалася у Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Тернопільській та Вінницькій областях, де зареєстровано найбільше випадків захворювання на сказ у тварин.

У Держпродспоживслужбі наголошують, що запобігти смертельно небезпечному захворюванню можна лише за допомогою щеплень. Коли якусь місцевість оголошують неблагополучною за сказом, працівники служби проводять обходи населених пунктів, обстеження й масову вакцинацію домашніх тварин.

Утім, з метою профілактики необхідно подбати про своїх домашніх улюбленців заздалегідь. Планові щеплення потрібно робити всім собакам і котам щорічно, починаючи з тримісячного віку. Те саме стосується й інших м’ясоїдних тварин у разі їх утримання в неволі, наприклад, лисиць.

Щоб зробити щеплення тваринам, треба звертатися до лікарень ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Вони державні, й вакцина проти сказу в них є безкоштовною для населення. Крім того, як правило, ветлікарі проводять планову вакцинацію за графіком, розгортаючи мобільні пункти в мікрорайонах чи населених пунктах, віддалених від ветлікарень.

– Попри те, що епізоотичний прогноз щодо захворюваності на сказ залишається неблагополучним, є всі передумови для зменшення кількості випадків захворювань тварин на сказ, якщо разом консолідуємо зусилля в боротьбі зі сказом, – переконаний голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук. – Об’єднуйтесь в громади, звертайтесь до територіальних органів Держпродспоживслужби, щоб організувати проведення вакцинації.

З початку 2024 року фахівці служби вже зробили щеплення проти сказу понад 910,5 тисячі голів домашніх тварин. Також розпочато проведення весняної кампанії з імунізації диких м’ясоїдних тварин у 14 областях та в Києві.

З початку 2024 року українські аграрії отримали 40,9 млрд грн банківських кредитів на розвиток господарств. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Можливістю отримати кредити на розвиток в нинішньому році скористалися вже 6360 агрогосподарств.

Із загальної суми коштів 16,6 млрд грн було видано за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9», учасниками якої стали 3725 господарств.

Найбільший обсяг кредитів за різними програмами отримали аграрії Київської області – 12,5 млрд грн. Фінансування тут надійшло для 590 підприємств.

Також чималі кредитні кошти було виділено сільгоспвиробникам ще ряду областей: Кіровоградської – 2,6 млрд грн для 786 підприємств, Тернопільської – 2,5 млрд грн для 252 агровиробників, Львівської – 2,4 млрд грн для 385 сільгосппідприємств, Дніпропетровської – 2,3 млрд грн для 465 господарств, Вінницької – 2,28 млрд грн для 613 підприємств, Полтавської – 2,1 млрд грн для 357 виробників, Одеської – 2 млрд грн для 504 господарств, Харківської – 1,7 млрд грн для 359 агровиробників.

За програмою «Доступні кредити 5-7-9» найбільше коштів також отримали підприємства Київської області: 2,1 млрд грн, які надійшли до 341 господарства.

Істотне фінансування за цією програмою спрямовано також для аграріїв таких областей: Кіровоградської – 1,7 млрд грн, які отримали 502 господарства, Вінницької – 1,5 млрд грн (382 підприємства), Харківської – 1,5 млрд грн (232 підприємства), Одеської – 1,2 млрд грн (325 підприємств), Волинської – 993 млн грн (206 підприємств), Дніпропетровської – 957,3 млн грн (227підприємств).

Як пояснили в Мінагрополітики, пільгове фінансування агровиробників за програмою «Доступні кредити 5-7-9» протягом 2024–2025 років здійснюється завдяки підтримці Світового банку в рамках «Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)». Програма спрощує доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Аграрії можуть отримати кредит у розмірі до 90 млн грн під 5–9% річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.

Чотири міжнародні насіннєві компанії безкоштовно передадуть аграріям Одещини насіння бавовника для тестових посівів. Про це повідомив народний депутат України, заступник голови Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради Степан Чернявський у своєму блозі на AgroPolit.com.

Україна має гарні перспективи для відновлення вирощування бавовника в своїх південних регіонах. Однак донедавна аграрії не могли розпочати культивування рослини, необхідної для текстильної та військової промисловості, через деякі перепони. Зокрема, заважали особливості вітчизняного законодавства та брак насіння. Останніми днями все, нарешті, змінилося.

Так, 23 квітня Верховна Рада України в другому читанні прийняла закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні». Документом запроваджено ряд важливих новацій, що відкривають бавовнику шлях до полів українських аграріїв.

Зокрема, як повідомили в Комітеті аграрної та земельної політики Верховної Ради, закон встановлює спрощену процедуру державної реєстрації сортів та державної реєстрації прав на сорти бавовника без проведення кваліфікаційної експертизи. Один із авторів законопроєкту Степан Чернявський пояснив, що це скорочує час на реєстрацію сорту культури з двох-п’яти років до одного місяця.

Введення в обіг насіння сортів бавовника та його використання тепер можливе без проведення сертифікації насіннєвого матеріалу.

Також скасовано заборону на реєстрацію генетично модифікованих сортів бавовнику.

Крім того, реєстрацію інтелектуальних прав на сорти бавовника підтверджуватиме відповідний патент, що посилить контроль за використанням сортів на ринку.

Спрощені процедури ввезення та обігу культури на території України діятимуть протягом всього часу воєнного стану та два роки після його закінчення.

Таким чином, завдяки змінам у законодавстві, аграрії отримали «зелене світло» для сівби бавовника вже нинішньої весни.

Але тут постає інше питання – де взяти посівний матеріал. Адже, хоча й існує два вітчизняних сорти, виведених спеціально для умов українського Півдня, дотепер ніхто не виробляв їх насіння в промислових масштабах. Це й зрозуміло, адже попиту на нього не було. Тому треба шукати насіння за кордоном і витрачати на нього чималі кошти.

На допомогу українським сільгоспвиробникам прийшли міжнародні насіннєві компанії: ТОВ «БАЄР Україна», ТОВ «БАСФ Україна», МейАгро ТухумСулук, Corteva Agriscence. Вони безкоштовно нададуть фермерам Одеської області 217,5 т насіння п’яти сортів бавовника.

Такої кількості вистачить, щоб засіяти тестові поля, де аграрії відпрацьовуватимуть технологію вирощування культури. Також вони зможуть побачити, як різні сорти почуватимуться в їхніх господарствах та вибрати ті, що виявляться найбільш придатними для умов України.

Крім того, передбачається, що виробники налагоджуватимуть внутрішню переробку врожаю та розрахують економічну складову нової справи для конкретних господарств.

Демонстраційні посіви використовуватимуть для навчання інших фермерів, які зацікавляться культурою. Для них організують відвідування таких полів та ознайомлення з особливостями технології вирощування бавовника.

Степан Чернявський переконаний, що перспективи вирощування культури в Україні не вичерпуються внутрішніми потребами нашої промисловості. Річна потреба українського ВПК в целюлозі для виготовлення пороху становить 10 тис. т. Такі обсяги можуть забезпечити 30 тис. га посівів бавовника без зрошення або вдвічі менші площі на поливі. Однак аграрії можуть збільшити посівні площі, якщо орієнтуватимуться також і на міжнародний ринок.

Народний депутат повідомив, що попит на целюлозу, яку отримують з культури, зараз перевищує пропозицію.

– Загалом же у світі існує дефіциту пороху на 20 років переробки бавовнику, – зазначив він. – Тобто ніша вирощування бавовника – золота жила для агросектору України.

А ще можна виробляти насіння, на яке також є попит за кордоном, та в якому, звісно ж, зростатиме й внутрішня потреба по мірі збільшення промислових посівів в нашій країні.

Степан Чернявський розповів про досвід аграріїв Республіки Узбекистан, де бавовник є традиційною культурою. Там на тонні його насіння заробляють від 700 до 1000 доларів США. Причому, затрати на гектар під час вирощування врожаю насіння бавовника практично такі ж, як і на гектар пшениці.

Отже, в поточному році українські фермери можуть отримати перший врожай бавовника. Всі передумови для цього вже є. І якщо результати вирощування на тестових полях виявляться позитивними, аграрна галузь країни отримає новий перспективний сектор, який слугуватиме як для підвищення доходів сільгоспвиробників, так і для зміцнення обороноздатності України.

Близько третини площ земель сільгосппризначення на Харківщині в нинішньому році залишаться не засіяними через замінування. Про це йшлося під час брифінгу в Офіційному медіацентрі Харківської обласної військової адміністрації.

Про хід весняної посівної кампанії розповів заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов. Він зазначив, що через через ранню весну польові роботи в поточному році розпочалися на два тижні раніше від оптимальних термінів.

– Це третя весняно-польова кампанія, яка проходить у наших аграріїв в умовах повномасштабного вторгнення рф, – сказав Євген Іванов. – Через бойові дії маємо значне забруднення територій вибухонебезпечними предметами. За нашим прогнозами, зможемо працювати в цьому році на 68% оброблюваних земель.

Отже, 32% ріллі, на жаль, залишиться не засіяною. Утім, це все ж менше, ніж торік.

– Під урожай 2024 року загальна посівна площа сільськогосподарських культур займатиме 1,3 мільйона гектара, – поінформував заступник начальника ОВА. – Це на 3,5% більше, ніж у 2023 році.

Аграрії області планують засіяти 610 тис. га зерновими, 557 тис. га – технічними, понад 40 тис. га – кормовими культурами, ще 70 тис. га мають відвести під картоплю й овочі.

За словами Євгена Іванова, значних змін у структурі посівних площ не передбачається. Найбільше, як і завжди, харківські сільгоспвиробники вирощуватимуть пшениці, кукурудзи й соняшника. Щоправда, аграрії планують дещо збільшити площі під соняшником за рахунок зменшення посівів кукурудзи. Також у значних обсягах сіятимуть сою, горох, ячмінь, гречку й просо.

Станом на кінець минулого тижня в області ярі зернові та зернобобові культури були посіяні вже на площі понад 108 тис. га, з яких майже 43 тис. га – ярого ячменю, понад 17 тис. га – гороху, 9 тис. га – ярої пшениці, 4,4 тис. га – вівса, 32 тис. га – кукурудзи на зерно та понад 2 тис. га – інших культур цієї групи, а також 82 тис. га соняшника.

Найбільші площі посівів ярих культур зараз у тих районах, де немає замінованих земель, – Богодухівському, Красноградському та Лозівському.

В цілому, саме Харківська область – найбільш забруднена вибухонебезпечними предметами. За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, тут фактично або потенційно замінованими є понад 1,2 млн га, з яких більше 570 тис. га – землі сільськогосподарського призначення.

Звісно, розмінування цих земель триває. Так, за інформацією речника ГУ ДСНС України у Харківській області Євгена Василенка, лише за минулий тиждень тут було знешкоджено 438 боєприпасів. З початку війни піротехніки обстежили 6165 га території Харківщини, ще 232 га обстежено за допомогою машин механізованого розмінування. Також розміновано 3193 кілометри ліній електропередач, знешкоджено 91498 вибухонебезпечних предметів. Над розмінуванням в області зараз працює зведений загін ДСНС, в складі якого 38 піротехнічних розрахунків, 196 саперів та 90 одиниць техніки.

Однак швидко розмінувати великі площі неможливо. Тож аграрії далеко не скрізь можуть проводити польові роботи, а деякі виходять на поля, наражаючи себе на ризик. Так, на минулому тижні зафіксовано два чергові випадки підривів сільськогосподарської техніки. 15 квітня трактор наїхав на невідомий вибухонебезпечний предмет у полі поблизу села Явірське Балаклійської громади. Внаслідок детонації техніка була суттєво пошкоджена, а тракторист отримав легкі поранення. 20 квітня схожий випадок стався поблизу села Турове Золочівської громади. Там трактор наїхав на протипіхотну міну, отримавши пошкодження. Тракторист, на щастя, не постраждав.

За час повномасштабної війни сільському господарству Харківської області було завдано великої шкоди. За оперативними даними районних військових адміністрацій, постраждало понад 630 сільсьгосппідприємств, пошкоджено або знищено майже 1100 одиниць техніки та обладнання.

Попри всі труднощі, сільгоспвиробники регіону продовжують працювати. Тож і нинішньої весни закладають основу для майбутнього врожаю.

Цими днями в Україні вироблено першу промислову партію органічної олії з волоських горіхів. Про це у Facebook повідомив президент Української горіхової асоціації Геннадій Юдін.

Цінний продукт почала випускати багатопрофільна компанія «Агрофірма «Світанок». Підприємство розвиває кілька напрямів аграрного виробництва, в тому числі має горіховий сад площею 175 га в Богодухівському районі Харківської області. Серед промислових горіхових насаджень це – найбільше на півночі нашої країни.

Із загальної площі саду 103 га відведено під волоський горіх, а 72 га – під фундук. Тут використовують найбільш ефективні технології вирощування, впроваджують інновації. Сад є повністю органічним, що підтверджено відповідною сертифікацією, здійсненою компанією Organic Standart в 2022 році. Отже, це ще й найбільший органічний горіховий сад в Україні.

Агрофірма «Світанок» вирощує волоські горіхи двох перспективних високоврожайних промислових сортів, які мають високу морозостійкість: вітчизняний «Піщанський» виведений в Республіці Молодова «Кодрене». Дерева плодоносили вже двічі, показавши гарні результати. Середній калібр горіхів сорту «Піщанський» становив 36 мм, вихід ядра – 47%. Показники сорту «Кодрене» були 38 мм і 45% відповідно.

Більшість українських садівників продають свій врожай у вигляді цілих горіхів або очищених ядер. Фактично це – сировина, значна частина якої йде на експорт, а потім вже зарубіжні компанії її переробляють, отримуючи додану вартість. Зрозуміло, що таким чином українські виробники не отримують той дохід, який насправді могли б мати від своїх дерев. До того ж останнім часом попит на український волоський горіх в країнах Євросоюзу зменшився, знизилися й ціни на нього.

Тому керівник агрофірми «СВІТАНОК» доктор сільськогосподарських наук, член Президії Української горіхової асоціації Олександр Колісник вирішив побудувати іншу модель збуту врожаю, засновану на глибокій переробці та створенні готових продуктів. Щоб реалізувати свої плани, він вдався до співпраці з однодумцями. За допомоги члена Президії Української горіхової асоціації Дмитра Кабакова до переробки горіхів долучилося підприємство з виробництва олії ТОВ «М «ПЛЮС ГРУП» (м. Київ). Воно теж сертифіковане компанією Organic Standart, отже, має всі необхідні умови для виробництва саме органічної олії.

Результатом співпраці стала перша в Україні промислова партія органічної олії з волоських горіхів.

Новий продукт пройшов перевірку й випробування в ДП «Укрметртестстандарт» і Національному Університеті харчових технологій (м. Київ), де підтвердили високу якість олії та її відповідність стандартам. До речі, нещодавно між Українською горіховою асоціацією та Національним Університетом харчових технологій був підписаний Меморандум про співпрацю, що має сприяти вивченню властивостей горіхової олії для її використання в здоровому харчуванні та в інших цілях.

Продукт «Світанку» є уникіальним ще й тому, що це – перша в Україні горіхова олія, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку – від саду до кінцевої продукції.

Вже невдовзі органічну горіхову олію зможуть придбати українські споживачі. Наступним кроком стане вихід продукту на міжнародні ринки.

Отже, агрофірма «Світанок» довела можливість розвитку вітчизняної горіхової галузі відразу в кількох напрямах. Так, створення саду на півночі країні засвідчило наявність тут умов для промислового садівництва – звісно, з використанням відповідних сортів та сучасних технологій. Крім того, досвід створення першої великої партії олії показав, що цілком можливою є диверсифікація горіхового виробництва й експорту. Тобто, Україна не повинна залишатися лише виробником сировини, а може стати й постачальником на закордонні ринки цінніших і дорожчих готових продуктів переробки.

Утім, щоб здійснити такі масштабні плани, необхідна також зацікавленість і співпраця інших виробників та переробників.

– Настав час кооперуватися! – закликає Олександр Колісник. – Я впевнений, разом ми все зможемо та подолаємо – світанок промислової переробки горіхів вже настав!

Великодній кошик у 2024 році коштуватиме 1422 грн. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

– Вже третій рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця дуже обмежена, особливо в постраждалих областях, де проходили бої з російськими окупантами, тому при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, в тому числі й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами супермаркетів України станом на середину квітня, – поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2024 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1422,05 грн, тобто на 17,6% дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1208,78 грн.

Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 штук яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г ізюму) – складе 179,8 грн за 1 кг, що на 5,8% перевищує вартість паски 2023 року (169,88 грн).

– Таке відносно незначне здорожчання символу нашого Великодня зумовлено відчутним зниженням цін на яйця (майже на 30%), на цукор (-15%) та борошно (-5%). Проте інші складові паски подорожчали: масло вершкове (+16,4%), молоко (+13,6%), дріжджі (+9,6%), ізюм (+15,6%), – зазначив Юрій Лупенко.

У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

Найдорожчими складовими великоднього кошика, традиційно залишаються м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 200 грн (380–420 грн за 1 кг), буженина (0,5 кг) – 250 грн (500–540 грн за 1 кг). Вартість сала залишилась практично на рівні минулого року – (0,5 кг) – до 110 грн з розрахунку 210–280 грн за 1 кг. Порівняно з 2023 роком вартість буженини збільшилася на 14,2%, домашньої ковбаси – на 14,3%, сала – на 3,1%.

Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 250 грн (450–550 грн за 1 кг), вершкове масло (0,5 кг) – 194,75 грн (73,2–80,5 грн за пачку 200 г), м’який сир (0,5 кг), який обійдеться у 107,5 грн (37–45 грн за пачку 200 г).

Порівняно з 2023 роком вартість сиру твердого зросла на 31,9%, м’якого сиру – на 23%, вершкового масла – на 16,4%.

Ціна хріну (250 г) складе 26 грн (25–29 грн) і залежатиме від виробника і смакових складових, також символічною є вартість солі (100–150 г) – 3 грн.

– У разі доповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими – помідорами, огірками, яблуками, червоним вином (кагором), – його вартість зросте до 1652,05 грн. Це на 12,9% перевищує вартість минулорічного кошика такого ж складу у 1463,28 грн, – зауважив Юрій Лупенко.

Порівняно з аналогічним періодом 2023 року ціни на овочі майже не змінились: томати тепличні (0,5 кг) – до 50 грн (85–120 грн за 1 кг), огірки (0,5 кг) – до 55 грн (90–110 грн за 1 кг). Ціна на яблука залежить від сорту і складає в середньому 11,5 грн за 0,5 кг (20–27 грн за 1 кг).

За пляшку церковного вина «Кагор» доведеться заплатити в середньому 150 грн (100–180 грн за пляшку).

– Зростання вартості великоднього кошика однозначно спричинене наслідками воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв, ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах, – пояснив Юрій Лупенко.

Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів – хтось на зменшенні кількості продукту у кошику, інші – за рахунок відмови від дорожчої його частини (домашньої ковбаси, буженини, твердого сиру) або використання більш дешевої продукції, а дехто – обмежиться традиційними крашанками та паскою, принаймні для освячення.

– Переконаний, що небайдужі люди допоможуть зустріти Великдень і тим сім’ям, у яких війна забрала навіть можливість самостійно влаштувати це свято, і нашим воїнам ЗСУ, які мужньо захищають нашу Україну, – наголосив науковець. – Нинішній, надзвичайно важкий період історії загартовує український народ у боротьбі за свою державу, свою незалежність і обов’язково завершиться Перемогою над російським агресором.

Інститут аграрної економіки

Завдяки міжнародному співробітництву фермери з прифронтових та постраждалих через бойові дії областей безкоштовно отримають посівний матеріал кукурудзи. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

В межах ініціативи AGRI-Україна уряд США та компанія Bayer нададуть українським сільгоспвиробникам 15756 посівних одиниць насіння кукурудзи бренду Dekalb для весняної посівної, що триває. Допомогу буде передано через програму USAID АГРО та за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства.

Безкоштовне насіння зможуть отримати фермери, які працюють на прифронтових та постраждалих від бойових дій територіях десяти областей України, а саме: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської (Бучанський, Вишгородський, Фастівський та Броварський райони), Луганської, Миколаївської (Миколаївський, Баштанський райони), Сумської (Шосткинський, Конотопський, Сумський, Охтирський райони), Харківської, Херсонської, Чернігівської (Чернігівський, Корюківський, Новгород-Сіверський райони), за винятком тимчасово окупованих територій.

Щоб претендувати на отримання допомоги, господарство має відповідати певним умовам. Так, агровиробники повинні бути зареєстровані як юридичні особи або фізичні особи-підприємці. В тому числі учасниками програми можуть бути сімейні фермерські господарства. Площа землі в обробітку – від 5 до 500 га.

Кожен заявник, який стане учасником програми, отримає до 25 посівних одиниць на господарство. Такої кількості достатньо, щоб засіяти кукурудзою 25 га.

Реєстрація на отримання безкоштованого посівного матеріалу вже відкрита. Вона відбувається в Державному аграрному реєстрі у розділі «Доступні програми» – USAID АГРО насіння кукурудзи Dekalb, 2024 рік.

Подати заявку необхідно до 21 квітня.

Видавати насіння планують в кінці квітня поточного року.

Аграрії Одещини першими в Україні закінчили сіяти ранні зернові та зернобобові культури. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

В Одеській області сівба ранніх культур завершилася з такими результатами: ярою пшеницею тут засіяли 8 тис. га, ярим ячменем – 50 тис. га, горохом – 32 тис. га та вівсом – 1,6 тис. га.

Загалом в Україні, станом на 5 квітня, посіяно 852,1 тис. га ярих зернових та зернобобових культур. З них, зокрема, пшениці – 118,3 тис. га, ячменю – 543,2 тис. га, гороху – 119 тис. га, вівса – 62,4 тис. га.

За минулий тиждень аграрії країни засіяли зерновими та зернобобовими культурами 375,4 тис. га.

В лідери посівної кампанії наминулому тижні вийшли сільгоспвиробники Тернопільщини, Полтавщини й Хмельниччини. Так, у Тернопільскій області посіяно 18,4 тис. га пшениці, 73 тис. га ячменю, 7,5 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса, в Полтавській – 6,5 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменя, 4,7 тис. га гороху та 2,3 тис. га вівса, у Хмельницькій – 11,4 тис. га пшениці, 48,4 тис. га ячменя, 2,2 тис. га гороху та 1,9 тис. га вівса.

Серед областей, де посівна йде найактивніше, також Миколаївська, де посіяно 2,7 тис. га пшениці, 36,2 тис. га ячменю, 18,3 тис. га гороху та 0,5 тис. га вівса, Вінницька – 9,3 тис. га пшениці, 39,8 тис. га ячменю, 5,6 тис. га гороху та 0,8 тис. га вівса й Київська – 11,7 тис. га пшениці, 32,1 тис. га ячменю, 4,4 тис. га гороху та 2,8 тис. га вівса.

Триває посівна кампанія також і на полях, відведених під культури інших груп.

Так, цукрові буряки посіяні на площі 58,7 тис. га, а найбільше – в Полтавській області, де сівба культури завершена вже на 20,5 тис. га.

Сіють аграрії й олійні культури. Зокрема, соняшником уже засіяно 35,7 тис. га. Його сівба йде у Вінницькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Черкаській і Чернівецькій областях.

Крім того, у Вінницькій, Одеській, Черкаській та Чернігівській областях сіють сою.

Африканська країна Судан отримує борошно від України для порятунку місцевих громадян. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Першу партію гуманітарного вантажу – 7665 тонн борошна з української пшениці – до суданського порту Хартум привезли 22 лютого 2024 року. Продовольство доставило судно MV «Ocean Dream».

А цими днями Судан отримав уже другу партію українського борошна, тепер – вагою 14,6 тисячі тонн. Вантаж прибув на судні MV Future.

Африканська країна отримує продукти з України в рамках ініціативи Президента Володимира Зеленського Grain frоm Ukraine. До Судану їх відправляє Всесвітня продовольча програма ООН.

Донорами відправки двох партій вантажу виступили Німеччина, яка надала 15 млн доларів США, а також Бельгія, Канада, Чеська Республіка, Угорщина, Ірландія, Нідерланди, Республіка Корея, Словенія та Іспанія, які профінансували відправку другої партії борошна, надавши 23,8 млн доларів США.

Зараз Судан гостро потребує допомоги у вигляді продовольства, адже майже 18 мільйонів його громадян потерпають від нестачі їжі. За оцінками ООН, близько 5 мільйонів з них перебувають у стані надзвичайного рівня голоду.

Така ситуація в країні склалася через війну і неврожай. Так, уже майже рік на території Судану точаться бої між регулярною урядовою армією й озброєними повстанцями із Сил швидкого реагування, викликані боротьбою за владу. Через війну мільйони людей були змушені покинути свої домівки. Частина з них перебралася в сусідні країни, інші стали внутрішньо переміщеними особами. Останні переважно позбавлені доступу до всього, що необхідно для нормального життя, в тому числі й до достатньої кількості продуктів харчування.

Крім того, Судан стикнувся з неврожаєм. Нинішній врожай основних зернових культур (сорго, проса й пшениці) виявився на 41% нижчим за середній показник останніх п’яти років.

Тому продовольча допомога в рамках ініціативи Grain frоm Ukraine надзвичайно важлива для африканської держави. Українське борошно допоможе врятувати життя багатьом її громадянам. Продукти, що прибули з нашої країни, стануть частиною продовольчих пакетів, які сформують представники Всесвітньої продовольчої програми ООН. Ці набори роздадуть двом мільйонам людей, які постраждали від війни в Судані.

У 2024 році посівні площі під амарантом в Україні заплановано збільшити до 10 тисяч гектарів. Про це повідомив голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда на сторінці об’єднання в Facebook.

За словами Олександра Дуди, розширення посівів культури викликано, насамперед, зацікавленістю з боку іноземних покупців.

– Іноземці, хто їхав в Україну, бачили, що непоборні українці вміють вирощувати амарант і можуть забезпечити ним Європу та світ, – зазначив він. – І завалили нас запитами на товарне насіння амаранту, які ми просто не змогли задовольнити з врожаю 2023 року.

Найбільше культури планують посіяти на Волині. Тут під неї збираються відвести не менше тисячі гектарів, тобто, приблизно десяту частину всіх площ, на яких амарант вирощуватимуть в Україні.

Олександр Дуда переконаний, що такий інтерес до культури у Волинській області з’явився завдяки місцевому фермеру Олегу Щесюку, який її популяризує і в минулому році вирощував амарант сорту «Лєра». Поле розташоване на видноті – біля траси поблизу міста Ковеля, тож посіви ще й самі себе презентували іншим сільгоспвиробникам.

– На базі господарства Олега плануємо робити первинну очистку та сушіння, – повідомив голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції. – Шукаємо інших партнерів в регіоні (а також в усіх областях України), хто має потужності з очистки та сушіння дрібнонасіннєвих культур, щоб повністю вирішити це питання з мінімальними логістичними витратами.

Амарант – культура, насіння якої має високу вартість. Українські аграрії вже мають чимало заявок на нього від європейських партнерів. Закупівельна ціна на товарне насіння в нинішньому році становитиме 30 тисяч гривень за тонну.

Висока зацікавленість культурою пов’язана з її корисними властивостями для здоров’я людини. Насіння переробляють, зокрема, на олію, яку використовують у медицині для лікування різних захворювань, а також у косметології. Все більшої популярності в прихильників здорового способу життя набуває амарантова крупа.

Особливо цінуються продукти, вироблені з органічного амаранту. За прогнозом Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції, органічне насіння врожаю 2024 року коштуватиме орієнтовно 50 тисяч гривень за тонну.