Волоський горіх – культура досить стійка щодо хвороб і шкідників. Тому існує думка, що якогось особливого захисту від них рослина не потребує. Проте насправді і в цього дерева є вороги, здатні знищити значну частину врожаю. Один з них – гриб Marssonina juglandis.
Хвороба, яку спричинює гриб Marssonina juglandis, відома ще й за іншими назвами – антракноз волоського горіха, бура плямистість, марсоніоз, марсонія. Серед представників роду Marssonina є кілька видів, здатних викликати захворювання у різних плодових, ягідних і декоративних культур, а також диких рослин. Найчастіше кожен з них обмежується певною культурою, та бувають і винятки. Тому в разі появи марсонії на якомусь одному дереві в саду, існує ймовірність, що вона уразить і сусідні, навіть інших видів.
Першою ознакою інфікування рослини будь-яким з видів Marssonina є плямистості. На листках волоського горіха бура плямистість, спричинена Marssonina juglandis, має вигляд невеликих округлих плям бурого або сірувато-бурого кольору з темним обідком. З нижнього боку листка на уражених ділянках помітні коричневі «подушечки», в яких утворюються спори гриба. Згодом окремі невеликі плями можуть зливатися в більші.
На черешках і центральних жилках листка плями утворюють виразки довгастої форми. Вони темно-коричневі, з чорним краєм. Уражене листя починає засихати і завчасно опадає. У разі значного інфікування дерево може втратити все листя ще до настання осені.
Видовжені плями та виразки поширюються і на зелених пагонах дерева.
На зав’язях і недозрілих плодах також з’являються бурі плями. Пізніше на їхньому місці утворюються виразки, які пронизують зелену шкірку наскрізь, до самої шкаралупи. Плоди можуть передчасно розтріскуватися й опадати. Вражає гриб і ядро горіха, яке внаслідок цього чорніє, зсихається, набуває гіркого смаку і стає непридатним для вживання. Втрати врожаю через марсонію можуть сягати 50–80%.
Оскільки марсонія розмножується спорами, які розносяться вітром, захворювання, що з’явилося на одному дереві, здатне швидко охопити весь сад. Активному його поширенню сприяє тепла, волога погода. Перші плями (ознаки початку хвороби) з’являються на листках уже в травні, і в подальшому антракноз пошкоджує дерева протягом усього літа. Восени і взимку холоди та морози не завдають ніякої шкоди спорам гриба, що зберігаються в опалому листі, плодах, а також у тріщинах кори заражених пагонів.
Щоб убезпечитись від марсонії, вдаються до цілого комплексу заходів. Однією з таких дій є своєчасне та ретельне збирання і знищення (спалювання) опалого листя й падалиці, особливо під ураженими деревами. Інтенсивне збагачення ґрунту азотом також знижує поширеність захворювання.
Для знешкодження цього патогена досить дієвими є препарати, що містять мідь. Обробляти ними дерева потрібно починати вже напровесні. Перше обприскування, що має і лікувальну, і профілактичну дію, проводять ще до початку розпускання бруньок. Використовують для цього тривідсоткову бордоську суміш, яка готується з 300 г мідного купоросу і 450 г негашеного вапна, розчинених у 10 л води. В подальшому дерева обробляють ще 2–3 рази протягом вегетаційного періоду, для чого застосовують одновідсоткову бордоську суміш.
Також можна застосовувати інші препарати, що містять мідь. Наприклад, хлорокис міді або фунгіциди, діючою речовиною яких є гідроокис міді. Препарати з міддю зберігаються на листках в суху погоду до трьох тижнів, тому проводити обприскування ними можна приблизно раз на 20 днів. Але вони легко змиваються водою, тому в дощовий період допускається проведення 2–3 обробок поспіль, після кожного дощу.
Якщо з якихось причин не вдалося вчасно виконати обробку, що стримує поширення гриба, а хвороба вже прогресує, обприскування проводять через 10–15 днів. Також можна застосовувати фунгіциди з іншими діючими речовинами – ципродинілом, або каптаном.
Наприкінці літа або на початку осені дерева додатково обробляють мідьвмісними препаратами (наприклад, тривідсотковою бордоською рідиною). Роблять це, аби не допустити, щоб гриб дав спори, які залишаться зимувати. У цьому разі обприскують не лише листя, а й стовбури та великі гілки.
Захисний ефект перед зимовим періодом посилиться, якщо обробити дерева сумішшю тривідсоткового залізного купоросу з одновідсотковим карбамідом. Таке обприскування проводять восени, під час опадання листя.
Оскільки синтетичні фунгіциди є достатньо токсичними, чимало садівників намагаються замінити їх препаратами, що не мають негативного впливу на людей, теплокровних тварин, корисних комах. До того ж, хімічні препарати не можна використовувати в органічних садах. Тому останнім часом для захисту й лікування горіхів усе частіше обирають біопрепарати. До таких належать «Фітоспорин», що містить живі клітини та спори бактерії Bacillus subtilis, «Трихофіт» і «Viridin» (Триходермін), діючим організмом яких є гриб Trihoderma lignorum. Обробляють рослини раз на 7–14 днів, похмурої днини або увечері.
В умовах присадибного господарства садівники-аматори іноді використовують народні засоби для протидії грибковому захворюванню, як от відвар цибулевого або часникового лушпиння. Однак вони менш ефективні. Тому для надійного захисту дерев краще використовувати препарати, згадані вище.
Як один із способів запобігання багатьом хворобам різних культур, рекомендують обирати сорти, невразливі до певних інфекцій. На жаль, сортів волоського горіха, які були б достатньо стійкими до Marssonina juglandis, поки що не існує. Дещо вищою є захисна реакція у спорідненого виду – чорного горіха. Тому, можливо, у разі закладання саду в місцевості, де поширена марсонія, є сенс надати перевагу саме цій рослині.
Схожі плямистості на цій культурі викликають і такі види грибів, як Phyllosticta juglandis, Ascochyta juglandis, Gloeosporium epicarpi тощо. Щоб точно визначити, який саме гриб спричинив захворювання, потрібен певний досвід, оскільки схожі симптоми є і в бактеріозу, збудник якого – це патогенна бактерія Xanthоmonаs cаmpestris pv juglandis. Тому для правильного визначення джерела хвороби бажано звернутися до спеціалізованої фітосанітарної лабораторії.
Поділитись в соцмережах:
