Сучасне землеробство неможливе без інформації про хімічний склад ґрунту на конкретних полях, його структуру, розуміння процесів, які в ньому відбуваються, їх впливу на вирощувані культури. Один з фахівців, який допомагає розібратися в цьому аграріям у всьому світі, – американський експерт з питань родючості Ніл Кінсі.
Ніл Кінсі – син фермера, в юності працював у полі разом з батьком. Тому питання родючості, проблеми нестачі тих чи інших елементів у живленні рослин для нього – поняття аж ніяк не абстрактні. Але раніше фермери переймалися переважно вмістом у ґрунті макроелементів – азоту, фосфору, калію, в меншій мірі – мікроелементів. А ось про те, як вони діють разом, мало хто замислювався. Ніл Кінсі став звертати на це увагу під час навчання в університеті.
Там він познайомився з відомим ґрунтознавцем-мікробіологом, професором Вільямом Альбрехтом, який розробив свою систему родючості ґрунту.
Так, професор вважав, що родючість ґрунту в значній мірі визначається наявністю в ньому мікроелементів і формується завдяки їх взаємодії з макроелементами. Також від цього залежить, наскільки рослини зможуть засвоїти певні поживні речовини. Наприклад, для засвоєння рослиною азоту необхідна сірка. Ніл Кінсі став послідовником системи Вільяма Альбрехта, розвинув його ідеї і вже 45 років успішно застосовує на практиці.
Зараз Ніл Кінсі – власник і керівник компанії Kinsey Agricultural Services, Inc., яка розташована у штаті Огайо (США). У 1973 році він почав консультувати аграріїв США і Канади, а зараз серед його клієнтів – сільгоспвиробники з більш ніж семи десятків країн світу. Серед них – як дрібні фермери, так і величезні холдинги, власники садів і виробники зерна, люди, які використовують пестициди, і аграрії, котрі працюють за органічними технологіями. Вони надсилають в компанію зразки ґрунту зі своїх господарств, тут роблять їх аналізи у власній лабораторії, на основі яких Ніл Кінсі дає рекомендації.
Крім того, він проводить навчання для тих, хто хоче ближче познайомитися з його методами, а головне – краще розуміти потреби своїх полів. Навчання проходить і в компанії, і під час семінарів та тренінгів, що проходять в різних частинах світу. Так, наприкінці 2019 року він побував в Україні, де його тренінг викликав великий інтерес. Як і його книга «Практична агрономія», де автор ділиться своїми знаннями про родючість ґрунтів і добрива, в тому числі – роз’яснює систему професора Вільяма Альбрехта і розповідає про досвід її застосування. Ця книга вже популярна серед зарубіжних фермерів, але до недавнього часу була малодоступна для наших співвітчизників, а тепер видана і українською мовою.
Підхід Ніла Кінсі – комплексний. У своїй роботі він спирається на цілий ряд наук – органічну, неорганічну, колоїдну хімію, біохімію, фізику, мікробіологію, ботаніку, агрономію тощо. Це дає цілісну картину того, що відбувається в ґрунті. Тому він – один із тих аграріїв, які ставляться до ґрунту не просто як до субстрату для прикріплення коренів рослин, а як до живого організму.
– Ґрунт живий! – стверджує Ніл Кінсі. – Нагодуйте ґрунт, щоб допомогти йому нагодувати урожай, який ви хочете виростити.
Йдеться про різні живі організми, що населяють ґрунт і грають провідну роль у створенні його природної родючості. При цьому він пропонує спонукати цю біоту розвиватися, регулюючи кількість і співвідношення в ґрунті мікро- і макроелементів, води, повітря. Всі ці параметри можна визначити, досліджуючи зразки ґрунту в лабораторії, а потім зробити висновки, чого саме потребує певне поле. І хоча Ніл Кінсі не заперечує застосування мінеральних добрив, він далеко не завжди рекомендує користуватися саме ними.
Часом рослини недоотримують той чи інший елемент не через його нестачу в ґрунті, а через те, що він в силу якихось причин недоступний. Скажімо, через нестачу іншого елемента, невідповідну кислотність ґрунту і т.д. Тоді Ніл Кінсі може порадити, наприклад, змінити кислотність ґрунту вапнуванням. А при іншому вмісті елементів, їх співвідношенні, щільності ґрунту і т.п., навпаки, вважає за потрібне саме внесення відповідного мінерального добрива. Однак порадить оптимальну кількість, яка не завдасть шкоди ні ґрунтовій біоті, ні навколишньому середовищу.
Позитивно ставиться ґрунтознавець і до використання біопрепаратів. Застосовувати їх він радить не тільки органічним виробникам, але і господарствам, які працюють за традиційними технологіями, тому що такі препарати допомагають оживити біоту, поліпшити ґрунт і підвищити його родючість за рахунок природних процесів, які у ньому відбуваються. І такими методами зараз цікавиться все більше виробників.
У будь-якому випадку, Ніл Кінсі проводить свої консультації, тільки спираючись на результати аналізів, причому, зроблених в своїй лабораторії, за прийнятими саме в ній методиками. Це виключає помилки, викликані використанням різного обладнання, людським фактором і т. ін.
– Наша мета не в тому, щоб переконувати фермерів, тваринників і виробників у необхідності робити аналіз своїх ґрунтів, – говорить він. – Наша мета – навчити та забезпечити розуміння того, як фермери можуть отримати переваги, застосовуючи коректне тестування ґрунту, і що, відповідно, треба зробити, щоб отримати максимальну кількість і якість врожаю.
У той же час грнутознавець вважає, що результати аналізів нічого не скажуть людині, яка не вміє їх інтерпретувати і використовувати відповідно до своїх конкретних умов.
– Головна думка, яку я хочу донести, – підкреслює Ніл Кінсі, – це те, що аналіз ґрунту можна використовувати значно ефективніше, ніж ви могли б собі уявити. Якщо ми правильно відбираємо зразки, ми можемо точно сказати, що означають отримані цифри для поля. З іншого боку – не варто цього робити, якщо ви не знаєте, як управляти цими процесами.
Проводячи свої семінари, консультації, Ніл Кінсі зупиняється на безлічі питань, що стосуються як загальних знань щодо ґрунтознавства, живлення рослин і т.д., так і ролі певних елементів. Причому, багато чому з того, про що він говорить, навчають в аграрних вузах будь-якої країни. Наприклад, про зв’язок між структурою ґрунту і його здатністю утримувати вологу. Або про «закон мінімуму» Лібіха, який ілюструє знаменита бочка.
Але Ніл Кінсі поглиблює, доповнює цю інформацію і розглядає її комплексно. Так, він стверджує, що «найважливіший аспект родючості – баланс між елементами, і важливий не тільки кожен окремий елемент, але необхідно мати баланс всіх елементів в ґрунті». А визначення здатності ґрунту утримувати поживні речовини, на його думку, необхідне для досягнення ідеальної родючості і отримання врожаю високої якості.
У формуванні необхідної структури ґрунту він відзначає велику роль вмісту і співвідношення в ньому кальцію і магнію. Так, говорячи про функції кальцію в ґрунті, саме його здатність збільшувати пористість він ставить на перше місце, а вже потім виділяє його роль в засвоєнні інших поживних речовин рослиною, створенні структури ґрунту, необхідної для життя біоти, і т.д.
Цікаво, що регулюючи структуру ґрунту, можна впливати не тільки на розвиток культурних рослин, а й контролювати поширення бур’янів і шкідників. Як доказ, ґрунтознавець наводить свій власний приклад. Коли його батько-фермер почав обробляти нову ділянку, виявилося, що на ній все заполонив хвощ і вирощувати культурні рослини тут просто неможливо. Вирішити проблему вдалося, змінивши структуру ґрунту за рахунок оптимізації співвідношення кальцію і магнію. По-новому структурований ґрунт виявився не підходящим для виживання бур’яну, хоча залишився придатним для культурних рослин. При цьому не довелося застосовувати ні гербіциди, ні додатковий механічний обробіток.
Звичайно, Ніл Кінсі не оминає своєю увагою і те, що традиційно вважалося важливим в агрономії, і, безумовно, не може втратити свого значення. Наприклад, це стосується питань, пов’язаних з азотом, іншими макроелементами або з кислотністю ґрунтів.
Але Ніл Кінсі говорить не тільки про використання хімічних речовин або законів хімії та фізики. Велику увагу він приділяє внесенню органіки, в першу чергу – компосту. За його розрахунками, щоб мати достатньо гною для виробництва компосту, в господарстві потрібно тримати одну корову на акр поля, тобто на 0,4 га.
При цьому треба звертати увагу на те, що вміст тих чи інших елементів в кормах залежить від їх надходження з ґрунту, на якому вирощені кормові рослини. Якщо якогось з них не вистачає в ґрунті, то корови недостатньо отримають його з кормом і, відповідно, його мало буде і в одержаному від них гної. Тому і вироблений з нього компост не зможе поповнити запаси цього елемента на тому ж полі. Щоб розірвати це замкнене коло, доведеться додатково вносити елемент, якого бракує, або, якщо він міститься в ґрунті в недоступній для рослин формі, вжити заходів для переведення в доступну.
Якщо ж корів у господарстві немає або їх недостатньо, Ніл Кінсі не радить відмовлятися від органічних добрив. У цьому випадку потрібно використовувати іншу органіку в еквівалентних кількостях, наприклад, це можуть бути сидерати.
Однак слово «корова» експерт вживає не тільки по відношенню до власне великої рогатої худоби, а й описуючи кількість ґрунтової біоти.
– Внесення органіки допомагає годувати «корову середніх розмірів» з точки зору ґрунтових мікроорганізмів на одному акрі, – стверджує він. – Але поживні речовини з мінералів і гумусу ґрунту також годують урожай.
Привертає увагу і те, що до родючості конкретних полів Ніл Кінсі підходить не з поширених зараз позицій точного землеробства, коли агроном знає стан ґрунтів і потреби рослин в кожній точці свого поля і відповідно до цього вносить добрива в необхідній кількості в конкретних місцях. Підхід американського фахівця, навпаки, полягає у вирівнюванні родючості по всій площі ділянки. Його важче реалізувати, це вимагає часу, але в перспективі спростить догляд за полем. У разі необхідності, Ніл Кінсі може, ґрунтуючись на результатах аналізів, дати рекомендації щодо поліпшення структури і якісних показників ґрунту на багато років і навіть десятиліть на майбутнє.
Інтерес до системи Ніла Кінсі в нашій країні зараз досить високий. Організовано навіть доставку проб ґрунту в його лабораторію в США. І це не дивно. Адже практично кожен агроном або фермер, навіть з великим досвідом, завжди намагається отримати нові знання, удосконалити технологію, за якою працює, щоб у результаті отримати урожай кращої якості, в більшій кількості і з меншими витратами. А використання такого інструменту, як аналіз ґрунту, і застосування його результатів для поліпшення ґрунтів та оптимізації живлення рослин якраз і надає такі можливості.
Поділитись в соцмережах:
