Постійний пошук і розвиток екологічно чистих джерел палива робить вирощування ріпаку все більш привабливою ідеєю. Тим більше, що ріпакова олія цінується також у хімічній та харчовій промисловості. Але головною сферою її застосування залишається виробництво біопалива.
Оскільки ріпак дуже вимогливий до поживних речовин, для отримання хорошого врожаю необхідно правильно підібрати мінеральні добрива. Повноцінне мінеральне живлення не лише забезпечить успішний розвиток культури, але и посприяє зростанню захисних властивостей від ураження різноманітними захворюваннями та шкідниками. При цьому важливо дотримуватися балансу: ріпак повинен не тільки отримати потрібні речовини, а й повною мірою їх засвоїти.
Азотні добрива
Розглянемо це питання на прикладі азотних добрив. Азотний обмін важливий для успішного розвитку стебел та листя. При нестачі азоту листя швидко пожовтіє, рослини будуть виглядати слабкими і хворобливими, урожай неминуче знизиться. Здається, що може бути простіше: закинемо азотних добрив і будемо чекати хорошого врожаю!
Але ні. Спочатку необхідно провести аналіз ґрунту, дізнатися рівень його кислотності й перевірити вміст певних хімічних елементів. Від рівня pH грунту залежить кількість марганцю і бору, які потрібні для засвоєння азоту. Без цих елементів рослини просто не зможуть отримати користь від внесених добрив.
Для вирішення цієї проблеми знадобляться мікродобрива. Найважливіші мікродобрива для ріпаку – ті, що містять бор, марганець і молібден. Слід пам’ятати, що кожен зібраний урожай ріпаку виносить ці елементи з ґрунту, тому перед кожним новим посівом необхідно проводити аналіз ґрунту і заново вносити відповідні добрива. Чому так важливо контролювати наявність цих елементів?
· Марганець
Нестача марганцю безпосередньо пов’язана з кислотністю ґрунту і проявляється при показниках pH вище 6.0. Якщо рівень кислотності перевищує це значення, вміст марганцю знижується в 100 раз на кожну одиницю pH. Особливо гостро ця проблема проявляється на нейтральних і лужних, а також на пухких, збагачених гумусом ґрунтах. Нестача марганцю призводить до передчасного опадання листя і порушення азотного обміну.
Щоб боротися з причиною, а не наслідком проблеми, необхідно спочатку нормалізувати кислотність ґрунту і тільки потім вносити мікродобрива, які містять цей елемент. Але не варто вносити їх надмірну кількість, інакше ріпак почне накопичувати весь надлишковий марганець. А надлишок цього елемента в подальшому завадить рослині поглинати молібден, який також важливий для засвоєння азотних добрив. Тому внесення марганцю має бути точно прораховане на підставі аналізу ґрунту.
· Молібден
Молібден входить до складу активного центру нітрогенази — ферменту, який необхідний для зв’язування атмосферного азоту. За нормальних умов атоми азоту не можуть використовуватися рослинами. Для цього потрібні спеціальні бактерії (азотобактер), які перетворюють азот на розчинну форму, доступну для засвоєння рослинами. Саме для цього процесу і необхідний молібден.
Брак молібдену призводить до порушення азотного обміну. Замість того, щоб нормально використовувати азотні добрива, листя ріпаку починає накопичувати велику кількість нітратів, які блокують синтез білків та уповільнюють подальше зростання.
При нестачі молібдену на листках з’являються некротичні плями, утворюється менше суцвіть. Найбільш оптимальним вирішенням цієї проблеми є обробка насіння перед посадкою. Також можна вносити молібден безпосередньо у ґрунт, але такий спосіб підживлення вимагає великих витрат часу і коштів.
Підживлення молібденом особливо важливе під час фази активного росту, коли для рослини важливо швидко засвоїти азот. Але позитивний вплив молібдену на ґрунтах з високою кислотністю буде малопомітним.
· Бор
І останній у цій трійці – бор. Хороший врожай рапсу безпосередньо залежить від наявності цього елемента. Бор сприяє доброму розвитку кореневої системи, збільшенню кількості пилку та насіння; рослини краще протистоять заморозкам і грибковим ураженням. Симптоми дефіциту цієї речовини схожі з наслідками посухи або навалу комах: листя деформується, набуває синьо-червоного відтінку і швидко обпадає. Встановити «точний» діагноз допоможе аналіз ґрунту. Найчастіше нестача бору проявляється на піщаних ґрунтах з високою кислотністю і низьким вмістом органічних сполук.
Правильно розраховані за кількістю добрива здатні збільшити врожай. Але надлишок бору, як і його нестача, викличе негативний вплив і призведе до уповільнення зростання та всихання рослин. Оскільки межа між нестачею і надлишком цього елемента досить незначна, використання бору вимагає точних розрахунків, заснованих на аналізі ґрунту.
Підсумок
Внесення азотних добрив слід проводити у комплексі з мікродобривами, які забезпечать правильний азотний обмін. Розрахунок необхідних елементів проводиться на підставі аналізу ґрунту і з урахуванням його типу. При достатній кількості потрібних речовин, підживлення марганцем і молібденом може не проводитися. Але при необхідності внесення якогось з цих елементів слід пам’ятати, що вони є антагоністами – надлишок марганцю призведе до поганого засвоєння молібдену.
Внесення борних добрив стало практично обов’язковою умовою отримання хорошого врожаю ріпаку. Але й у цьому випадку важливо відштовхуватися від даних аналізу ґрунту, адже надлишок бору тільки сповільнить зростання рослин. Також слід враховувати, що ріпак «забирає» з ґрунту частину корисних елементів. Тому дані про наявність у ґрунті поживних речовин не є постійними і будуть змінюватися після кожного посіву.
Поділитись в соцмережах:
