Часник гадючий або цибуля кругла (Allium rotundum) – вид багаторічних ефемероїдних цибулинних рослин з родини Амарилісові (Amaryllidaceae). Інколи може засмічувати лани сільськогосподарських культур.
Вид поширений у центральній і південно-східній частині Європи та в південно-західній Азії. Ареал часника гадючого охоплює територію від Центральної Європи до Ірану. В Україні зустрічається в південних областях Степу, на Закарпатті та в степових зонах Криму.
Росте на порушених напівсухих луках, на насипах і узліссях, на пустирищах, трав’янистих схилах, серед чагарників і в садах. Інколи зустрічається на периферійних ділянках полів. Надає перевагу помірно сухим або помірно вологим, багатим на поживні речовини лесовим, суглинковим і глинистим ґрунтам, що добре прогріваються сонцем.
Часнику гадючому властивий ранній розвиток, завдяки чому він створює неабияку конкуренцію культурним рослинам у доступі до поживних речовин та вологи. Переважно рослина шкодить посівам зернових. Найбільших збитків вона завдає озимій пшениці, ячменю та ріпаку. У разі значного засмічення ланів бур’яном втрати врожайності можуть сягати 10–15%.
Молоді листочки часника гадючого можна споживати як ранньовесняну вітамінну зелень. А завдяки декоративності ошатних, темно-пурпурових кулястих суцвіть, рослину останніми роками активно використовують у декоративному садівництві.
Суцвіття часника гадючого часто використовують у сухих зимових композиціях і букетах, оскільки вони чудово зберігають форму й колір впродовж тривалого часу (до кількох років). Щоб підготувати суцвіття до використання, їх висушують у добре вентильованому приміщенні, попередньо підвісивши вертикально, квітконіжкою догори. За 2–3 тижні отримують ідеальний матеріал для створення сухих композицій.
Опис рослини
Allium rotundum утворює невеликі трав’янисті чагарнички заввишки 30–80 см, в основі яких знаходиться до 50 підземних, яйцеподібних, вкритих фіолетово-коричневими лусочками придаткових цибулин, кожна завдовжки до 1,5–2 см і діаметром близько 0,75–20 мм. Вони добре розвинені й розташовуються близько до поверхні ґрунту.
Коренева система в часника гадючого мичкувата. Стебла циліндричної форми, голі, вкриті листковими піхвами майже на третину. Листя лінійне, завдовжки до 40 см і шириною від 7 до 20 мм, з гладкими краями та паралельним жилкуванням. Рослина має аромат, що нагадує запах цибулі.
Квітконоси циліндричні, сягають до 90 см заввишки, у верхній частині вони безлисті. На їхніх вершечках розміщені щільні, майже сферичної форми суцвіття-парасольки діаметром 2–3 см. До цвітіння суцвіття знаходяться під білою оболонкою, яка згодом розривається й опадає. В кулястих суцвіттях іноді налічується до 200 квіточок.
Двостатеві квітки дзвоникової форми й діаметром до 7 мм мають по шість пелюсток і по шість тичинок. Забарвлення пелюсток у них неоднакове: пурпурове – в зовнішніх квіточок, світліше рожеве, іноді з білими краями – у центральних. Відмінності спостерігаються і в довжині квітконіжок – у центральних квіточок вони довші. Поверхня пелюсток зі зворотнього боку трохи шорсткувата.
Пиляки можуть мати жовтий або пурпуровий колір, пилок – білий або жовтий.
Квітнення рослини починається у червні, а фаза плодоношення припадає на червень-липень. Зустрічається на луках, полях та схилах з травня до кінця липня.
Плід – видовжена тригранна коробочка з чорним, матовим насінням. Маса 1000 насінин складає близько 1,75 г.
Розмножується часник гадючий як генеративно (насінням), так і вегетативно (цибулинками). Одна рослина здатна утворювати до 30 насінин і від 10 до 50 придаткових цибулинок, які розміщуються під шкірястою оболонкою головної цибулини. Глибина проростання насіння становить 2–3 см.
Згідно з сучасною класифікацією вид Часник гадючий (Аllium rotúndum) має три підвиди:
- Allium rotundum L. subsp. jajlae
- Allium rotundum L. subsp. круглий
- Allium rotundum L. subsp. waldsteinii
Вирощування та догляд
Часниик гадючий – рослина невибаглива, але для її вирощування необхідно обирати добре освітлені ділянки з дренованним ґрунтом. Від інтенсивності сонячного освітлення залежить і яскравість забарвлення суцвіть. Надто вогкі та низинні місцини, особливо ті, де спостерігаються застійні явища, є непридатними для розвитку рослини. Ґрунт має бути пухким, родючим, з нейтральним або слаболужним показником рН.
Цей вид надзвичайно чутливий до нестачі калію, баланс якого в ґрунті відновлюється шляхом внесення деревного попелу.
Висаджують цибулинки часника гадючого восени, наприкінці вересня або в жовтні. Щоб запобігти ураженню посадкового матеріалу бактеріальними чи грибковими захворюваннями, цибулинки перед посадкою обробляють мідьвмісним засобом (фунгіцидом).
Оптимальна температура ґрунту для швидкого вкорінення рослини становить +10°С. Глибина посадки – від 15 до 20 см, залежно від розміру самих цибулинок.
Догляд за часником гадючим полягає у своєчасному видаленні бур’янів, розпушуванні кірки на ґрунті та поливанні в разі тривалої посухи. Цибулинки викопують одразу після в’янення листя, наприкінці вегетаційного періоду. Зберігати їх треба в паперових чи полотняних торбинках після попереднього підсушування.
Для омолодження рослин і з метою уникнення різних хвороб, часник гадючий пересаджують на нові ділянки через кожні 3–5 років. Взимку він не потребує додаткового накриття. Втім, якщо очікується дуже сувора й малосніжна зима, то краще замульчувати грядку органічним матеріалом (торфом, хвоєю, тирсою, шматочками кори тощо), або накрити агроволокном.
В культурі також зустрічається близкоспоріднений вид – часник виноградниковий (Allium vineale). Його оригінальні фіолетові або білі (залежно від сорту) суцвіття з зеленими пагінцями на вершечку здобули високу оцінку флористів та фітодизайнерів. Не оминули рослину своєю увагою і ландшафтні дизайнери. Найбільш популярним серед них вважається культурний сорт часника виноградникового «Hair».
Пурпурове суцвіття Allium vineale, оздоблене своєрідними зеленими «пір’їнками», виглядає надзвичайно декоративно. Цей сорт використовують як окрасу в міксбордерах, рокаріях, альпійських гірках, щоб надати груповим композиціям динаміки та неповторності.
Заходи протидії
Якщо часник гадючий з’являється в посівах сільськогосподарських культур, слід одразу ж вживати заходів щодо видалення цього бур’яну. Агротехнічні дії, що забезпечують найбільшу ефективність у перешкоджанні поширенню небажаної рослини, полягають у глибокій зяблевій оранці, після якої цибулини опиняються на поверхні ґрунту, де вони висихають і гинуть.
Суттєво перешкоджає розвитку часника гадючого на полі й весняне механічне культивування боронами на глибину 10–15 см. Така обробка ґрунту призводить до підрізання кореневої системи та знищення сходів виду Allium rotundum. Дієвим заходом є також скошування цієї трави до фази формування насіння.
Сівозміни, що передбачають почергове вирощування різних видів культур на одній і тій же площі з можливістю обробляти ґрунт у міжряддях – це ще одна можливість контролювати часник гадючий у посівах. Важливо забезпечити й високу якість посівного матеріалу – він не повинен містити насіння бур’яну.
Радикальні заходи щодо очищення ланів від часника гадючого полягають у використанні гербіцидів. З цією метою обирають контактний досходовий гербіцид «Пропахлор» (Propachlor) чи селективний ґрунтовий гербіцид «Метолахлор». Також поля можна обробляти традиційними засобами на основі гліфосату.
Дієвими є післясходові гербициди «Основа» (на полях кукурудзи, соняшника, сої) або «Рамзес» (на посівах озимих). Щоб знищити бур’ян на післяжнивних площах, використовують такі ЗЗР як «Спінер Екстра», «Геліос» та «Еталон». Для підсилення дії активної речовини в робочий розчин треба додавати прилипач.
Поділитись в соцмережах:
