Червець однорічний (Scleránthus ánnuus) – вид невеликих, дикорослих, трав’янистих, кущоподібних рослин з родини Гвоздикові (Caryophylláceae). Ареал походження охоплює помірні й субтропічні зони Євразії та Північної Африки. На цей час червець однорічний поширений в усьому світі. У деяких країнах знаходиться на межі зникнення, в інших – вважається інвазивним видом.
Рослина часто оселяється на зарослих бур’янами ділянках полів, інколи її можна побачити на узбіччях доріг, на пустирях, у кар’єрах чи каменоломнях, на галькових ділянках поблизу річок. Зазвичай вона обирає помірно сухі або вологі, маловапнисті, кислі піщані або піщано-суглинкові, малородючі землі. Є однією з кращих рослин-індикаторів кислотності ґрунту.
В Україні зустрічається повсюдно, переважно на орних землях, пасовищах, луках, городніх ділянках тощо.
Червець однорічний часто засмічує посіви ярого ячменю та вівса, озимих жита й пшениці, іноді трапляється на полях конюшини. Як бурян, здатен пригнічувати розвиток зернобобових і овочевих культур, зокрема картоплі, нерідко поширюється на парових площах.
Щільні зарості червецю однорічного, який за сприятливих умов розростається на значних ділянках і утворює суцільний зелений килим, суттєво обмежують доступ світла культурним рослинам і конкурують з ними за воду й поживні речовини.
Природна гібридизація рослини
Вид Scleranthus annuus вперше був описаний у 1753 році Карлом Ліннеєм у його праці «Species Plantarum». Рослина морфологічно мінлива, здатна до гібридизації з видами червець багаторічний (Scleranthus perennis) і червець багатоплідний (Scleranthus polycarpos), а також з іншими близькоспорідненими представниками роду Scleranthus, які ростуть у схожих кліматичних та екологічних умовах.
Відомі й кілька ендемічних підвидів червецю однорічного з чітко визначеними ареалами.
Обидва види (червець багаторічний і червець багатоплідний) можна побачити на території України. Scleranthus perennis росте переважно у Поліссі та Прикарпатті, здерідка зустрічається в Лісостепу та Криму.
Рослина обирає сухі схили, насипи й узбіччя доріг. Інколи багаторічний червець цілеспрямовано вирощують як ґрунтопокривну культуру, оскільки його коренева система добре утримує ґрунт і захищає родючий шар від ерозії.
Червець багатоплідний Scleranthus polycarpos останнім часом класифікують переважно не як окремий вид, а як різновид червеця багаторічного.
Господарське значення
Червець однорічний (і деякі інші види з роду червеців) відомий у народній медицині як зовнішній антисептичний засіб для лікування шкірних виразок, наривів, ран (у вигляді відварів чи настоїв для припарок, промивань, компресів). А в деяких країнах Європи він традиційно використовувався в стоматології для тамування зубного болю.
Певний час ця трава була надзвичайно популярною серед прихильників гомеопатії (есенція «Scleranthus» доктора Баха), але жодних наукових підтверджень її ефективності не існує.
Рослина містить чимало корисних речовин, серед яких є флавоноїди, кумарини та сапоніни, проте саме вміст у ній сапонінів – глікозидних сполук з токсичними властивостями – обмежує призначення червеця однорічного для внутрішнього вживання.
Молоді рослини червецю однорічного залюбки поїдають травоїдні тварини. А ще ця трава, відома переважно як нечисельний бур’ян на полях з кислим ґрунтом, може утворювати щільний ґрунтовий покрив, хоча вважається мінімально шкідливою, тому зазвичай не потребує використання хімічних засобів.
Опис рослини
Червець однорічний інколи може перезимовувати, тобто бути дворічним. Має вигляд невеличкого (від 5 до 15–20 см заввишки) трав’янистого чагарничка сіро-зеленого або жовтувато-зеленого кольору з численними, розлогими, сильно розгалуженими, прямими стеблами, що виростають навсібіч прямо від стрижневого кореня, довжина якого сягає до 12–20 см.
Листя розташовується супротивно, воно лінійне або шилоподібне, з гострими, жорсткими вершечками, від 4 до 17 мм завдовжки. Кожна пара листків зросла біля основи, а на стеблі, в місці розташування листкових пазух, є потовщення.
Квітки дрібні, зеленкуваті, непоказні, діаметром близько 1–2 мм. Вони зібрані по 2–5 шт. у верхівкові або пазушні складні суцвіття. Квіткові чашечки дзвоникоподібної форми складаються з 5 трикутних, загострених на верхівках, світло-зелених чашолистків. Віночків квітки не мають.
Цвіте рослина з травня до жовтня. Плід – однонасінний (інколи двонасінний) псевдогорішок розміром 3,5–4,5 мм, захований у тверду чашечку, що має сірувато-зелене або коричнево-сіре забарвлення.
Насіння гладеньке, лінзоподібне, має довгу насіннєву ніжку. Достигає в липні-серпні. Маса 1000 насінин складає від 1,75 до 2,5 г.
Розмножується червець однорічний генеративно. Максимальна насіннєва продуктивність однієї рослини – від 600 до 900 насінин, які найкраще проростають з глибини до 1 см. У разі заглиблення на понад 3 см насінина не проростає. У ґрунті насіння зберігає життєздатність впродов 5–7 років.
Частина насінин рослини проростає восени і зимує у вигляді маленьких сіянців. Решта проростають лише навесні і зацвітають у поточному сезоні. Квіти майже не приваблюють комах-запилювачів через відсутність яскравих пелюсток і незначну кількість нектару, тому більшість з них самозапилюються.
Заходи протидії
Щоб позбутися червецю однорічного на сільськогосподарських ланах, використовують комплекс заходів. Насамперед це дотримання правил сівозміни та проведення якісного механічного обробітку ґрунту. Останній передбачає поєднання глибокої зяблевої оранки, регулярної культивації та розпушування міжрядь.
Оскільки цей бурян росте на закислених ґрунтах, то для обмеження його поширення та перешкоджання розвитку можна використати вапнування засміченої червецем ділянки поля. Здійснюють такий захід шляхом внесення крейди чи доломітового борошна, або додавання деревного попелу в ґрунт. Як наслідок, на обробленій площі підвищується показник рН, і знижується рівень кислотності, тобто створюються умови, несприятливі для подальшого існування там червецю однорічного.
На городах і присадибних ділянках найбільш результативним і екологічно безпечним способом протидії бур’яну є ручне прополювання, яке проводять до фази плодоношення рослини.
Для знищення бур’яну до початку посівних робіт обирають гербіциди, у складі яких є гліфосат. Найбільш відомими серед таких засобів є «Раундап Макс», «Ураган Форте», «Тотал К», «Отаман Екстра», «Гліфовіт Екстра» та інші. Оптимальний період обробки – за тиждень-два до посіву або до появи сходів культури, коли бур’яни знаходяться у фазі активного росту і сягають заввишки від 10 см.
Обмежити поширення червецю однорічного допоможуть і такі препарати як «Реглон Форте», «Люмакс»,«Банвел 4S 480 SL», «Міладар Дуо», які діють і через ґрунт, і через листя.
Під час підготовки робочого розчину та проведення обприскування посівів слід суворо дотримуватись рекомендацій, вказаних виробником в інструктії, а також дбати про особисту безпеку та користуватись індивідуальними засобами захисту.
Поділитись в соцмережах:
