Хоча сортова різноманітність дині активно поповнюється з кожним новим сезоном, більшість власників садово-городніх ділянок надають перевагу своїм улюбленим і давно перевіреним сортам. Але час не стоїть на місці, тому рано чи пізно виникає бажання спробувати виростити щось незвичайне. До того ж сучасні сорти динь мають не лише вельми екзотичні форми чи забарвлення, але й зазвичай вирізняються чудовим смаком.
Загальна кількість сортів і гібридів культури налічує на сьогодні понад 3000, і левова частка з них належить до столових, тобто їстівних.
Нижче наведимо опис кількох незвичайних сортів динь, які здатні здивувати як самих городників, так і їхніх сусідів по дачній ділянці.
· Диня сорту Green Maxine
Сорт американської селекції. Рослина високоврожайна, ранньостигла. Вегетаційний період складає 85 днів. Має міцні, цупкі батоги з високою швидкістю зростання, що й вплинуло на назву сорту.
Стиглі плоди дині округлої чи трохи овальної форми мають сітчасту шкірку темно-зеленого або бежевого кольору. Вага окремих екземплярів сягає 900 г. М’якуш у плодів світло-зелений, соковитий, ароматний, солодкий на смак. Насіннєва камера має невеликий розмір.
Можна вирощувати цей сорт зокрема й в ущільнених посадках, що має значення на невеликих за площею ділянках.
· Диня сорту Apple White
Малопоширений ультраранній мініатюрний сорт дині, створений американськими селекціонерами ще в 1885 році. Період вегетації рослини становить 90 днів.
Плоди мають дещо незвичну форму, яка нагадує велике яблуко. Шкірка забарвлена в бежевий колір. Вага дозрілої дині досягає близько 150 г. М’якуш солодкий, маслянистий, хрумкий, з насиченим ароматом, за смаком нагадує плоди нектарину.
· Диня сорту Apple Gold
Ще один ультраранній сорт. Рослина має середні за розміром батоги і вирізняється високою врожайністью.
Плоди округлої форми забарвлені в приємний золотисто-жовтий колір із зеленкуватими плямами. Вага дині становить близько 500 г. М’якуш білий, крупчастий, духмяний, із солодким смаком та лимонно-яблучним післясмаком.
Дині цього сорту можна вживати як свіжими, так і у вигляді приготованих з них джемів чи десертів.
· Диня сорту Early Frame Prescott
Рідкісний ранньостиглий сорт дині, який культивується з 1885 року. Період вегетації становить 90 днів.
Плоди дині мають плескату, сегментовану форму і світло-оранжеве з зеленими плямами забарвлення шкірки. Зовні вони дуже нагадують звичайні гарбузи. Маса плодів досягає від 500 г до 1,5 кг.
М’якуш ніжного помаранчевого забарвлення має насичений аромат і солодкий смак з легкими нотками апельсину.
· Диня сорту Early Silverline
Сорт створений корейськими селекціонерами. Рослина скоростигла (період вегетації триває близько 60–70 днів), високоврожайна, може вирощуватись в умовах помірного клімату.
Плоди дещо видовженої овальної форми, вкриті тонкою, гладенькою, світло-жовтою зі сріблястими смужками шкіркою. Стиглі дині невеликі за розміром і мають вагу близько 400 г. Окремі екземпляри за умови хорошого догляду та в сприятливому кліматі можуть вирости до 800 г. Плоди можна вживати разом зі шкіркою. М’якуш у динь цього сорту світло-жовтий, хрумкий, ароматний і солодкий.
· Диня сорту Kirkagach Long
Сорт створений турецькими селекціонерами. Плоди визрівають через 80–90 днів після посіву.
Видовженої овальної форми дині мають помаранчеве забарвлення шкірки з добре помітними темно-зеленими вкрапленнями на ній. Шкірка міцна, зморшкувата. Плоди великі, їхня середня вага становить від 4 до 6 кг. За смаком ця диня нагадує кавун. М’якоть ніжна, солодка, ароматна та дуже соковита.
Сорту Kirkagach Longвластивий високий рівень лежкості плодів, а ще ці дині добре зберігаються навіть під час транспортування на значні відстані.
· Гібрид дині банан (диня бананова)
Пізньостигла культура чималих розмірів, виведена американськими селекціонерами. Підходить для вирощування як у відкритому ґрунті, так і в тепличних умовах. Період вегетації займає від 70 до 90 днів.
Одна рослина формує три повноцінні, витягнутої форми плоди, що зовні нагадують великі банани. Їх довжина сягає від 35 до 80 см, а діаметр – від 8 до 15 см. Вага однієї дині за сприятливих умов може становити до 6 кг.
Шкірка у плодів щільна, міцна, вкрита дрібним сітчастим візерунком. М’якуш динь має золотисто-червоний відтінок із зеленим краєм. Смак маслянистий, ніжний, трохи нагадує смак банана.
· В’єтнамська смугаста диня
В’єтнамська диня – високоврожайний, ранньостиглий сорт з високою енергією росту. Через особливий смак плодів деякі городники називають рослину ананасною динею. Плодоношення культури починається вже на 35 день з моменту появи сходів.
Дині цього сорту невеличкі за розміром і мають надзвичайно декоративний вигляд. Їх довжина приблизно дорівнює 10 см, а вага рідко перевищує 200 г.
Шкірка стиглих плодів забарвлена в темний жовтогарячий колір та вкрита золотавими смужечками, внаслідок чого дині виглядають ніби засмаглі на сонці мініатюрні кавуни.
У розрізі плід має кремове забарвлення. Смак у диньок пікантний, кисло-солодкий, з відчутними нотками ананасу, банану та дині. Недостиглі в’єтнамські дині значно кисліші.
З однієї рослини можна зібрати до 50 плодів.
· Диня канталупа (Cucumis melo var. cantalupensis)
Названа рослини пов’язана з італійським містом Канталупа (провінція Турін). Цей сорт є різновидом звичайної дині. Він має ще дві популярні назви: диня перська та диня мускусна.
Рослина формує батоги до 3 м завдовжки.
Зовні вигляд плоди канталупи мало чим відрізняються від традиційних динь. Вони мають овальну або округлу форму і досягають у діаметрі від 15 до 25 см.
Шкірка у динь щільна, міцна, сегментована. Її поверхня вкрита рельєфним візерунком світло-коричневого чи зеленкуватого кольору, який надає плодам декоративності. М’якуш світло-оранжевий, духмяний.
Назва «диня мускатна» виникла через її солодкий і терпкуватий мускусний смак, в якому виразно відчуваються нотки карамелі. Диню можна подавати як свіжою, так і готувати з неї соки, десерти чи морозиво.
· Диня срібляста або вірменський огірок (Cucumis melo subsp. melo var. flexuosus)
Батоги рослини сягають до 3 м завдовжки. Період вегетації триває близько 70 днів. Форма плодів цієї дині нагадує дуже витягнуті кабачки цукіні. Зовні вони забарвлені в сріблясто-зелений колір з темними поздовжніми смугами.
Довжина окремих плодів сягає 50 см, а вага складає до 1 кг. Смак у цього сорту солодкуватий, трохи нагадує огірок. Плід має насичений аромат дині. Врожайність однієї рослини за сприятливих умов вирощування становить від 5 до 10 кг.
Ступінь товарної стиглості плодів визначається за їх розміром і кольором. Перестигли дині забарвлені в жовтий колір. Їх використовують винятковно для консервації та солінь.
· Диня касаба (Melo cassaba або Cucumis melo subsp. melo var. inodorus)
Один з найвідоміших турецьких сортів дині, який має свою особливість – його плоди набувають солодкого смаку не на грядках чи баштані, а після збирання врожаю, під час зберігання.
Форма в дині округла або пласкувата з характерним загостреним вершечком. Шкірка буває гладкою або зморшкуватою, із сітчастим візерунком на поверхні. М’якуш у плодів білий, щільний, волокнистий, в’яжучий, з високим вмістом цукру і незначним огірковим присмаком.
Cорт має два різновиди:
• касаба зимова
і
• касаба літня.
У зимових сортів касаби триваліший період вегетації, який продовжується від 75 до 100 днів. Зовні плоди мають золотисте або кремове із зеленуватими плямами забарвлення. Урожай збирають у стадії неповної зрілості та зберігають впродовж 2–3 місяців. На завершення цього строку дині набувають насиченого аромату і приємного соковитого, солодкого смаку.
Найпопулярніші сорти касаби зимової: «Golden beauty», «Honey Dew», «Casaba tеmporaneо» та «Casaba Valensia».
Літні сорти рослини мають коротший період вегетації, але їх плоди гірше зберігаються. Стиглі дині вживають одразу після збирання.
Кулястої форми плоди забарвлені в зеленкувато-жовтий або оранжевий колір і мають гладеньку поверхню.
Найвідоміші сорти: «Жуковського», «Медова роса» та «Касаба плямиста».
На відміну від інших сортів дині, щоб визначити стиглість плодів під час їх збирання, потрібно орієнтуватись не на їхнє забарвлення чи аромат, а на звук, який лунає внаслідок удару по дині долонею. Якщо він глухий і нагадує ляск – плід повністю дозрілий.
- Диня калахарі або дикий кавун (Citrullus lanatus var. vulgaris)
Попри свою назву диня калахарі згідно з ботанічною класифікацією не є справжньою динею. Дослідники припускають, що цю рослину можна вважати диким предком добре відомого нам культурного кавуна і класифікують як різновид кавуна звичайного.
Ареал дині калахарі – територія Південної Африки.
Плоди диких рослин вважаються неїстівними, але завдяки зусиллям селекціонерів з Намібії створено кілька сортів калахарі, які мають непогані смакові характеристики.
Стиглі дині найчастіше мають зелений колір і зовні нагадують маленькі кавуни. Їхня вага становить приблизно 200 г, а розмір не перевищує тенісний м’ячик. М’якуш стиглих динь має світло-оранжеве забарвлення.
Через гіркуватий присмак плоди калахарі зазвичай використовують як корм для худоби. До речі, навіть хижаки із задоволенням ласують такими динями. Проте вчені знайшли їм інше застосування. Виявилось, що насіння дикого кавуна містить у значній концентрації цінну речовину інозитол (інозит). Вона входить до складу клітинних мембран і має неабиякі оздоровчі властивості, завдяки яким чинить регенеруючий і омолоджувальний вплив на шкіру людини.
Насіння дині калахарі містить багато вітамінів, білків, макро- та мікроелементів, до його складу входить також нікотинова та фолієва кислота.
У наш час рослина слугує сировиною у виробництві багатьох косметичних засобів для догляду за шкірою. Креми, лосьйони, гелі для рук і обличчя мають цілющі та пом’якшувальні властивості, надають шкірі пружності й еластичності. Шампуні з плодів калахарі здатні повернути волоссю природний блиск і силу.
Олія дикого кавуна активно використовується як масажний засіб, для зволоження, пом’якшення та відновлення епідермісу.
· Диня китайська, сорту тидагункуайха
Рослина вважається реліквією, оскільки обробляється і зберігається не одним поколінням китайських землеробів. Ця диня є ранньостиглою культурою (період вегетації триває не більше 60 днів).
Видовжено-грушоподібні плоди рослини мають смугасто-зелене забарвлення, але з наближенням до стадії повної зрілості набувають жовтавого відтінку. Вага дині коливається в межах 400–600 г. Шкірка тоненька, її цілком можна вживати разом з м’якоттю.
М’якуш дуже ароматний, соковитий, хрумкий, солодкий і добре збуджує апетит.
З китайської дині сорту тидагункуайха також готують джеми, напої, цукати, різноманітні десерти.
Поділитись в соцмережах:
