Найбільш ефективним і водночас найпростішим способом позбутися бур’яну на земельній ділянці є мульчування її поверхні. Також у довгостроковій перспективі мульчування сприяє покращенню родючості ґрунту та полегшує його обробіток.
Мульчею називають шар матеріалу, яким вкривають ґрунтову поверхню. У ландшафтному дизайні, землеробстві чи садівництві для мульчування значних площ практикується скошування та одночасне подрібнення отриманого мульчівного матеріалу, який згодом перетвориться на компост. У Східній Європі цей агротехнічний метод був відомий ще в XVI сторіччі.
Переважно мульчувальним матеріалом є речовини органічного походження, зокрема солома, сіно, трава, деревна стружка, тирса, подрібнена кора дерев, торф, хвоя тощо, а також перегній (компост). Для облаштування живої мульчі висаджують мохові газони та інші ґрунтопокривні рослини. Мульча неорганічного походження – поліетиленова плівка, резина, пластик, неткані матеріали промислового виробництва, а також природні речовини, такі як гравій, пісок, каміння, керамзит, черепашки тощо.
Мульчування проводиться як на вільних площах, так і довкола дерев чи інших рослин, для впорядкування доріжок, квітників, на схилах з метою попередження ерозійних процесів, на виробничих площах для вирощування квітів, овочів, ягід.
Переваги мульчування ґрунту
Мульчування слід розглядати як необхідну виробничу операцію, що суттєво вдосконалює агротехнології у садівництві, рослинництві, овочівництві. Завдяки мульчуванню зменшується випаровування цінної для живлення рослин вологи, а отже культури не вимагатимуть частих поливань. Водночас родючий шар землі довше зберігає пористу та пухку структуру під мульчею, а це допомагає підтримувати оптимальний мікроклімат у верхньому горизонті ґрунту, що сприятливо впливає на корисні мікроорганізми, бактерії та забезпечує масове розмноження земляних черв’яків.
З подальшим поступовим перегниванням рослинна мульча виконує роль ефективного органічного добрива, що збагачує ґрунт необхідними макро- й мікроелементами та іншими важливими поживними речовинами. У сильну спеку вона також оберігає рослини від перегрівання і підтримує оптимальний для їх зростання та розвитку температурний режим у кореневмісному шарі, тобто виконує термоізоляційну функцію.
Мульчівний матеріал слугує культурам захистом від шкодочинних комах і фітопатогенів. Він значно зменшує кількість листкових, стеблових та кореневих нематод.
Завдяки такому надійному захисному шару, ерозійні явища у ґрунті майже не відбуваються. Земля не вивітрюється під час сильних вітрів, не вимивається під час злив і не промерзає у люті морози. А коренева система рослин уникає як перегрівання, пересихання, так і переохолодження.
Деякі ґрунтопокривні рослини, посаджені з метою мульчування ділянки, можуть виконувати додаткові функції в саду. Наприклад, види одно- чи багаторічних рослин з роду Конюшина (родина Бобові) забезпечать фіксацію азоту на грядках. У разі вирощування живокосту великоквіткового (Symphytum ibericum) відбуватиметься динамічне накопичення поживних речовин у ґрунті, а сланка ожина (Rubus tricolor) ще й дасть урожай їстівних ягід.
Мульчування допомагає протидіяти засміченню ділянки небажаною рослинністю (наприклад, практичний досвід підтверджує, що 5-сантиметровий шар мульчі у кілька разів зменшує кількість бур’яну на грядках).
Усі ці переваги мульчування є запорукою успішного вирощування агрокультур і отримання щедрих врожаїв.
Недоліком використання рослинної мульчі є те, що вона, як елемент живлення, може приваблювати на ділянку слимаків, равликів та личинок совок.
Попередня підготовка ґрунту до його мульчування
Перед мульчуванням ділянки необхідно попередньо підготувати ґрунт: видалити там усі бур’яни (особливо багаторічні), прибрати рослинні рештки, підживити землю комплексними добривами. Ділянка має бути чистою, вологою і теплою.
Після цього на поверхню ґрунту акуратно, шаром від 5-ти до 8-ми см (на легких піщаних і супіщаних землях) або шаром близько 2-х см (на важких глинистих) вкладається мульча.
Якщо на важких ґрунтах товщина мульчівного шару перевищуватиме 2 см, у дощовий сезон він може підгнивати знизу. З цієї ж причини не слід вкладати мульчу безпосередньо на рослини, біля самого стовбура (стебла) або надто близько від їхньої кореневої системи.
У разі мульчування навколостовбурової зони плодових дерев і чагарників, діаметр круга з мульчі біля штамбу середнього за розмірами дерева має становити близько 75 см. Для чагарників достатньо круга діаметром 45 см.
Зазвичай у саду шар мульчі не прибирають, а щороку додають поверх нього новий, свіжий.
Щоб максимально використовувати переваги мульчі та водночас мінімізувати її негативний вплив, мульчування часто проводять наприкінці весни – початку літа, коли ґрунт вже достатньо прогріється, а вміст вологи в ньому все ще зберігатиметься на відносно високому рівні.
Отже, можна підсумувати, що правильне мульчування допомагає рослинам краще рости, зменшує витрати часу на догляд за ними, а також сприяє кращій урожайності вирощуваних культур.
Поділитись в соцмережах:
