Пильщики (Tenthredinidae) – одна з найчисленніших родин комах надродини Tenthredinoidea, ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera), що об’єднує понад 5500 видів з 440 родів. Чимало її представників є шкідниками плодових рослин і становлять неабияку загрозу садово-городнім культурам. Перший опис родини Tenthredinidae зробив у 1818 році французький ентомолог П’єр Андре Латрей.
Види пильщиків значно різняться між собою за формою та забарвленням. Їх часто плутають з осами, але цих комах легко відрізнити за відсутністю звуження між грудьми і черевцем. Перші викопні рештки представників родини Tenthredinidae датуються нижнім крейдяним періодом.
Родина пильщиків поширена по всьому світу. Лише в Європі їх налічується понад 1000 видів. На території нашої країни зустрічаються повсюдно. Більшість з них є монофагами, що живляться лише певними рослинами, зокрема плодово-ягідними культурами, серед яких чорна смородина, аґрус, порічки тощо. 20 видів пильщиків занесені до Червоної книги України.
Пильщик блідоногий аґрусовий
Пильщик блідоногий аґрусовий (Pristiphora pallipes) є представником родини Пильщики (Tenthredinidae), ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera), класу Комахи (Insecta). Він пошкоджує аґрус, порічки та золотисту смородину. Іноді його личинки також живляться на листі рослин чорної смородини, сливи та вишні.
Ареал виду охоплює території Європи, Азії та Північної Африки. Комаха була інтродукована в Північну Америку.
В Україні найбільших збитків шкідник завдає у Лісостеповій зоні та в Поліссі. Личинки блідоногого аґрусового пильщика знищують листя і пошкоджують молоді, нездерев’янілі пагони, внаслідок чого в суворі зими рослини можуть вимерзати. Плоди на пошкоджених кущах нерідко всихають і передчасно опадають, або й зовсім не зав’язуються.
Найбільшою загрозою для ягідних культур є II, III і IV покоління пильщиків.
- Опис блідоногого аґрусового пильщика
Доросла комаха виростає завдовжки від 4,5 до 5,5 мм. Тіло в імаго забарвлене в чорний колір, тоді як ноги мають блідо-жовте забарвлення. Крила прозорі, райдужні, з темними прожилками. Вусики складаються з 9-ти члеників.
Яйце еліптичної форми, розміром 1,1 × 0,4 мм, білувате, напівпрозоре.
Личинки (псевдогусінь) жовто-зелені, вкриті чорними цятками. Голова в них коричнева. У старшому віці сягають завдовжки 10–12 мм.
Протягом свого життєвого циклу личинка аґрусового блідоногого пильщика проходить 4 линяння та 5 віків.
- Спосіб існування
Зимує блідоногий аґрусовий пильщик у стадії личинки старшого віку (еонімфи), захищеної щільним павутинним коконом, яка ховається у ґрунті, на глибині близько 2–3 см, поблизу коренів кормової рослини. Навесні (зазвичай у першій половині квітня) еонімфи заляльковуються.
Вихід імаго першого покоління на поверхню відбувається у травні, коли рослини аґрусу знаходяться у фазі розпускання листя і формування квіткових бутонів.
Блідоногому аґрусовому пилильщику властивий партеногенез, тобто розмножується комаха без запліднення. З розвинутих всередині самок яйцеклітин відроджуються лише жіночі особини. Самці ж з’являються вкрай рідко.
Імаго вкрай чутливі до рівня відносної вологості, і коли він опускається нижче за 60%, комахи масово гинуть.
Життєвий цикл в аґрусового блідоногого пильщика триває від 15 до 17 днів, протягом яких самки встигають відкласти від 40 до 50 яєць, по одному на кожному листку. Жіноча особина за допомогою гострого яйцекладу робить надріз-кишеньку на молодому листі кормового об’єкта, куди й ховає яйце. Місце яйцекладки виглядає ніби крихітний горбочок світлішого кольору на поверхні листка. Ембріональний розвиток комахи триває близько тижня.
Відроджені личинки живляться молодим листям. Спочатку вони обгризають краї листків і прогризають невеликі отвори в паренхімі, але в міру дорослішання повністю з’їдають листкові пластинки, від яких лишаються лише жорсткі центральні жилки. У разі масового розмноження популяції шкідники здатні в найкоротший термін повністю оголити кущі аґрусу.
Спекотної днини гусінь (личинки) ховається з нижнього боку листків. Якщо шкідники відчувають небезпеку, то миттєво згортаються кільцем і скочуються на землю.
Розвиток літніх личинок триває протягом 20–25 днів. На його завершення вони припиняють живлення і заляльковуються або на рослині, або у ґрунті. Павутинні кокони шкідника легко помітити між листків аґрусу або прямо на гілках чи пагонах рослини. Вони сягають завдовжки від 5 до 7 см і мають білястий або зеленкувато-жовтий колір.
Личинки (псевдогусінь) останнього покоління ховаються на зиму в ґрунт, на глибину 2–3 см. Для власного захисту вони сплітають собі блискучий темно-коричневий кокон.
В Україні за сприятливих умов блідоногий аґрусовий пильщик встигає забезпечити за сезон до чотрьох поколінь потомства, але найчастіше обмежується трьома.
- Заходи протидії
Для захисту рослин аґрусу та смородини від блідоногого аґрусового пильщика садівники рекомендують вручну струшувати личинок з чагарників з їх подальшим знищенням. Також зменшує шанси шкідника на поширення і виживання ретельне прибирання рослинних решток і регулярне розпушування ґрунту під і довкола ягідних кущів.
З профілактичною метою напровесні (ще до початку сокоруху) рослини аґрусу, смородини, порічок обливають окропом.
Серед хімічних засобів захисту перевагу надають універсальним інсектицидним препаратам, таким як «Актара», «Белт», «Енжіо» тощо, а також біопрепаратам «Бітоксибацилін», «Kaputt» та ін.
В період активного цвітіння та плодоношення ягідних чагарників використовувати отрутохімікати заборонено, оскільки це може призвести до загибелі комах-запилювачів та отруєння плодів.
Обробляють рослини рано вранці або увечері, у тиху безвітряну погоду.
Природним ворогом блідоногого аґрусового пильщика є вид комах Bessa selecta з родини Тахінові мухи (Tachinidae), личинки яких є внутрішніми паразитами Pristiphora pallipes і значною мірою обмежують чисельність популяції шкідника.
Пильщик чорносмородиновий
Пильщик чорносмородиновий (Nematus leucotrochus) також є представником родини Пильщики (Tenthredinidae). Наукову назву виду дав у 1837 році німецький ботанік і біолог Теодор Гартіг (Theodor Hartig).
Комаха належить до фоліофагів (живиться виключно листям рослин) і пошкоджує переважно рослини чорної смородини, порічок, аґрусу, здерідка ліщини звичайної. Її ареал охоплює північні та центральні території Європи, де чорносмородиновий пильщик зустрічається повсюдно. Цей вид поширений і в Україні. Найбільшої шкоди завдає ягідним чагарникам у Поліссі, Лісостеповій зоні та в Карпатах.
Личинки (псевдогусінь) живляться листям кормових культур. Вони з’їдають листки майже повністю. Цілими лишаються лише грубі центральні прожилки. Зазвичай личинок можна спостерігати у середньому й верхньому ярусах кущів, а в регіонах з холодним кліматом вони перебувають ближче до периферійної частини рослин.
- Опис
Розмір дорослої комахи чорносмородинового пильщика становить 6–7 мм. Голова, вусики, груди й основа черевця – чорні, а решта черевця забарвлена в жовтувато-оранжевий колір. Блискучі жовтуваті крила мають коричневі прожилки.
Яйце еліптичне, завдовжки близько 1,25 мм, жовтувато-білого кольору.
Личинка загалом зелена, а перший грудний сегмент і два останні сегменти черевця – жовтуваті. На жовто-коричневій голові помітні дрібні цятки. Зі спинного боку личинка має невеликі чорні горбки, частково з пучками щетинок. Довжина дорослої личинки сягає 15 мм.
Передлялечка забарвлена у світло-зелений колір з жовтуватим малюнком. Голова в неї зеленувато-коричнева. У цій стадії розвитку комаха знаходиться в коричневому коконі завдовжки 8–9 мм.
Лялечка світло-коричнева, завдовжки до 6–7 мм.
- Спосіб існування
За способом існування чорномородиновий і аґрусовий блідоногий пильщики дуже схожі.
Зимують Nematus leucotrochus у стадії псевдогусениць старшого віку (еонімф), захованими в павутинних коконах у ґрунт, на глибині до 5–7 см.
На початку травня личинки заляльковуються. Через 8–12 днів, одночасно з розпусканням листя на чорній смородині, з лялечок відроджуються імаго, переважно самки. Співвідношення жіночих і чоловічих особин у популяції чорносмородинових пильщиків становить приблизно 10:1. Живуть імаго близько двох тижнів.
Самки відкладають яйця (по одному, але інколи й до трьох) з нижнього боку листків кормової рослини, вздовж середніх жилок. Плодючість жіночої особини сягає до 100–150 яєць. Ембріональний розвиток триває 10–14 днів.
Відроджені личинки одразу ж розпочинають активно живитися листям смородини. Насамперед вони прогризають отвір в листку, а через кілька днів вже дістаються до його краю. Внаслідок їхньої харчової активності на рослині (кормовому об’єкті) спостерігається скелетування листя.
За весь цикл свого розвитку личинки самців линяють 4 рази, а самки – 5 разів. У червні, приблизно через 2–3 тижні після відродження, личинки падають на ґрунт. У комах починається стадія передлялечки. Вони плетуть кокон, в якому переживають зиму.
Навесні передлялечки смородинового пильщика заляльковуються, і розпочинається новий річний цикл розвитку комахи. Цей вид забезпечує лише одне покоління на рік.
- Заходи протидії
Для зменшення чисельності популяції шкідника проводять перекопування і регулярне розпушування ґрунту довкола ягідних кущів в період масового заляльковування личинок.
Ефективним у протидії смородиновому пильщику є струшування з рослин і збирання личинок вручну з подальшим їх знищенням.
З інсектицидних засобів використовують такі препарати, як «Актеллік», «Sherpa», «Фітоверм» тощо, а також біологічні ЗЗР, зокрема «Лепідоцид», «Боверин», «Бітоксибацилін» та інші.
Пильщик жовтий аґрусовий
Пильщик жовтий агрусовий (Nematus ribesii) – ще один вид комах з родини Пильщики (Tenthredinidae), який завдає шкоди рослинам аґрусу, чорної, червоної та білої смородини (порічок). Наукову назву виду дав у 1763 році видатний італійський (того часу тірольський та австрійський) натураліст, ентомолог, ботанік і хімік Джованні Антоніо Скополі.
Жовтий аґрусовий пильщик повсюдно зустрічається у Західній та Східній Європі, а також був завезений в інші регіони з помірним кліматом, зокрема до Північної Америки. В Україні поширений скрізь, але найвищий рівень шкодочинності комахи спостерігається у Лісостепу, Поліссі та в Карпатах.
Загрозу рослинам смородини й аґрусу становлять саме личинки жовтого аґрусового пильщика, які живляться листям цих культур і нерідко лишають після себе кущі з оголеними пагонами та скелетованими листками. Пошкоджені рослини слабнуть, втрачають імунітет, занепадають і не можуть забезпечити хороший врожай.
- Опис
Імаго жовтого аґрусового пильщика сягають завдовжки від 5–6 мм (самці) та 6–7 мм (самки). Голова в представників обох статей чорна, а черевце – жовте. У самців тіло має переважно чорне забарвлення, тоді як у самок воно жовте, з чорними мітками. Вусики в самців повністю темні, а в самок вони світлі з нижнього боку. Крила чорні, у самок на них помітні коричневі жилки.
Яйце зеленкувато-біле, видовжено-овальної форми, довжина його становить 1,2 мм.
Личинка (псевдогусениця) у старшому віці сягає завдовжки 17–20 мм. Забарвлена в зеленкувато-сірий колір. Її тіло вкрите темними горбками з рідкими щетинками. Голова та сім пар черевних ніжок – чорні. На завершення свого розвитку личинка набуває більш насиченого зеленого забарвлення. За приблизно тритижневий личинковий розвиток самки линяють 5 разів, а самці – 4 рази.
Передлялечки блакитно-зелені, а передня і задня частини в них помаранчево-жовтуватого відтінку. На цій стадії комахи ховаються у ґрунт і заляльковуються в коконах довжиною 8–10 мм. Розвиток передлялечки та лялечки триває близько тижня в кожної. Лялечка захищена темно-коричневим павутинним коконом розміром до 8 мм.
- Спосіб існування
Зимує жовтий аґрусовий пильщик у стадії передлялечки (еонімфи). У цей період захищена павутинним коконом комаха знаходиться у ґрунті, на глибині 5–7 (іноді до 10) см, поблизу кормового об’єкта.
Наприкінці квітня – початку травня передлялечки заляльковуються. Вихід імаго на поверхню зазвичай відбувається у фазу розпускання молодих листочків на ягідних кущах.
Самки відкладають яйця рядками, у виїмки біля основних прожилок, з нижнього боку листків кормової рослини. Як і в решти видів родини пильщиків (Tenthredinidae), яйцеклад (орган відкладання яєць) жіночої особини жовтого аґрусового пильщика за формою нагадує пилку з гострими зубчиками, завдяки чому самка легко розрізає тканину листків і стебел рослин.
Період відкладання яєць триває до 10 днів. За цей час жіноча особина встигає відкласти від 100 до 150 яєць. Ембріональний розвиток, залежно від зовнішніх умов, продовжується від одного до двох тижнів.
Личинки після відродження живляться паренхімою листків з нижнього боку. На завершення свого розвитку вони встигають знищити листя на чагарнику майже повністю, за винятком грубих центральних жилок. З досягненням останнього віку личинки припиняють живлення, падають на землю і ховаються у ґрунт, де згодом заляльковуються.
Розвиток лялечок літнього покоління жовтого аґрусового пильщика зазвичай не перевищує 2–3 тижнів.
Наприкінці червня з’являються личинки другої, найбільш шкодочинної, генерації, оскільки їхнє відродження збігається з початком дозрівання ягід. Третє покоління шкідників можна спостерігати у серпні.
На відміну від виду чорносмородинного пильщика (Nematus leucotrochus), що генерує лише одне покоління за сезон, жовтий аґрусовий пильщик встигає забезпечити до трьох поколінь. Його личинки з’являються в різний час з квітня до вересня, тому завдають шкоди рослинам у різні фази їх вегетації.
Найсприятливіші умови для масового розвитку популяції шкідника створюються в літній сезон з високими температурами та рясними опадами.
- Заходи протидії
З агротехнічних заходів щодо захисту рослин застосовують осінню перекопку та систематичне розпушування ґрунту під кормовими об’єктами, що допомагає знищити лялечок шкідника.
Дієвим є і регулярне збирання личинок на чагарниках вручну.
З отрутохімікатів для обробки ягідних кущів обирають інсектициди, що містять піретроїди та фосфорорганічні сполуки.
Поділитись в соцмережах:
