Проблема захисту майбутнього врожаю від шкідників завжди гостро постає перед городниками і садівниками-аматорами. І хоча хімічна промисловість пропонує сьогодні широкий вибір найбільш сучасних та ефективних препаратів – інсектицидів, не можна забувати про їх побічну й далеку від безпечної дію на організм людини.
Частинки отрутохімікатів можуть потрапляти в продукти харчування і накопичуватися там у шкідливих та навіть загрозливих для здоров’я людини дозах. Тому все частіше фахівці звертають увагу на біологічні методи захисту рослин відповідно до класичної формули «живе проти живого». Надійними помічниками садівників і городників є хижі тварини, птахи, корисні комахи та рослини.
З огляду на чималий досвід багатьох поколінь хліборобів, слід згадати досить відомі нам рослини, які не лише протистоять навалі шкідників, але й створюють певну зону безпеки для інших культур. Наприклад, там, де росте піретрум (ромашка далматська (Pyrethrum cinerariaefolium) та її найближча родичка ромашка кавказька (Pyrethrum roseum и Pyrethrum carneum)), комахи значно менше пошкоджують врожаї.
Дослідники розгадали це явище і з’ясували, що у квітах, листі й верхівках стебел цих рослин міститься отруйна для комах речовина піретрин. У минулому столітті в деяких країнах розпочалося навіть виробництво препарату піретрум, яким обробляли грядки і зерно у сховищах. Втім стрімкий розвиток хімічної промисловості та поява швидкодіючих отрутохімікатів відтіснили на задній план біологічні методи захисту рослин.
І все ж досвід використання піретрума довів високу ефективність його дії. По-перше, для знищення шкідливих комах вистачало невеликої кількості препарату. По-друге, шкідники не могли виробити імунітет проти такого природного інсектициду. По-третє, ця рослинна отрута була й лишається абсолютно нешкідливою для людей і тварин.
Тож не дивно, що наприкінці минулого століття увагу вчених знову привернув піретрин, і в таких країнах як Англія та Угорщина був синтезований його аналог, який можна використовувати для обробки саду й городу протягом усього вегетаційного періоду і до збору врожаю без будь-яких застережень.
Ще одна дуже відома рослина, яка має інсектицидні властивості – це полин гіркий (Artemísia absínthium). Ця трава поширена всюди: зростає вздовж стежок, в саду, на грядках, тому її зазвичай вважають бур’яном. Але не варто так категорично ставитися до полину, оскільки він відлякує багатьох шкідливих комах, зокрема і яблуневу плодожерку. Там, де росте полин, яблуні дають більший урожай.
Схожі інсектицидні властивості притаманні й пижму звичайному (Tanacétum vulgáre). Його яскраві жовті суцвіття з’являються у другій половині літа. Якщо поставити щойно зібраний букет цих квітів у кімнаті з мухами, то докучливі комахи не зможуть довго витримати дію пижма і незабаром полетять геть з приміщення. Аналогічно діє ця рослина і на яблуневу плодожерку, тому спостережливі садівники навмисно висаджують пижмо звичайне біля фруктових дерев у саду.
Для зменшення кількості блішок і листоїдів на голівках капусти городники часто вдаються до чергування грядок капусти і помідорів. Слимаки та садові равлики не пошкодять огірки й капусту, якщо обсадити грядки з цими культурами ріпчастою цибулею (Állium cépa). Також вона відлякує метеликів капустяної білокрилки.
Овочеві рослини менш схильні до дії шкідників, якщо поряд з ними зростає картопля. Рослини гвоздики садової (Dianthus caryophyllus) захищають овочеві грядки від капустянки звичайної. М’ята перцева (Méntha piperíta) виділяє хімічні сполуки, що відлякують метеликів вогнівки від кущів аґрусу та смородини.
Здавна у слов’ян існував звичай садити на краю садиб кущ або невелике дерево бузини чорної (Sambúcus nígra). Окрім цілющих якостей, притаманних цій рослині, вона була добре відома і як природний інсектицид. Різкий, специфічний запах бузини проганяв не тільки комах-шкідників, але й гризунів. Гілки бузини клали в комору чи хлів як засіб від щурів. Настій молодих пагонів і листя бузини чорної (1 кг свіжої сировини залити 10 л окропу; настоювати 10 – 12 годин) застосовується для обприскування кущів аґрусу і смородини, як захисний засіб від метеликів вогнівки.
Про корисні властивості бузини відомо чимало. На початку літа її гілки вкриваються великими кремово-білими суцвіттями. Зібрані та висушені квіти мають потогінну, протизапальну і протикашльову дію. Вони здавна цінуються як народний лікувальний засіб, також використовуються і в офіційній медицині. Восени дозрівають смачні плоди бузини чорної, з яких готують варення, джем, компоти тощо.
Хороший ефект у боротьбі зі шкідниками досягається за допомогою застосування настою ромашки далматської. Ромашку далматську (суцвіття) збирають під час повного цвітіння і сушать у затінку. Потім 200 г сировини настоюють у 10 л холодної води протягом 12 годин. Цю воду зливають і вдруге заливають ту ж сировину 5 л чистої холодної води. Через 12 годин після того отриманий настій (5 л) і попередній (10 л) змішують і обробляють ним садові та городні культури. З цією метою можна використовувати звичайний віник. Його занурюють у настій, а потім струшують рідину на рослини.
З сухих суцвіть ромашки далматської можна приготувати порошок аналогічної дії. Зберігати його слід у темряві, в щільно закритому посуді, оскільки піретрин (діюча речовина) під дією світла здатний швидко розпадатися. Для захисту рослин від шкідливих комах їх обсипають порошком, або обробляють суспензією (200 г порошку попередньо розводять у невеликій кількості води, а потім додають ще 10 л).
Популярний у садівників і городників також відвар трави деревія звичайного (Achillea millefolium). Рослина це зустрічається на лугах, галявинах, узбіччях доріг, на пустирях. У липні-серпні можна часто бачити його білі, біло-рожеві суцвіття. Саме тоді й треба збирати деревій. Разом з суцвіттям зрізають і всю надземну частину рослини (крім кореня), сушать у затінку, на горищах або під навісом.
Настій готують з 800 г сировини і 10 л окропу, настоюючи цю суміш протягом доби. Для прискорення процесу можна відразу прокип’ятити ту ж суміш одну годину, а потім охолодити. Щоб рідина добре прилипала до рослин, до відвару додають господарське мило (20 г).
Чемерицю Лобеля (Veratrum lobelianum) також вважають бур’яном. Але трава ця містить значну кількість алкалоїдів і є надзвичайно ефективною в боротьбі з гусеницями кільчастого шовкопряда, яблуневої та черемхової молі в павутинних гніздах, яблуневої плодожерки, совки-гамми, малинового жука, зеленої яблуневої попелиці та інших шкідників.
Під час контакту з чемерицею слід бути дуже уважним і обережним, оскільки рослина ця дуже отруйна.
Ранньою весною викопують всю рослину, восени – тільки кореневище, яке потім очищають, подрібнюють і сушать у затінку. Для настою використовують 1 кг зеленої маси (або 0,5 кг підсушеної, або 0,2–0,25 г сухої), яку настоюють протягом двох діб у 10 л води. Для приготування відвару використовують ті ж пропорції сировини й води. Траву кип’ятять півгодини, додаючи воду по мірі її випаровування.
Квітникарям добре відома рослина дельфіній або сокирки (Delphinium). Її яскраві синьо-фіолетові квіти привертають увагу своєю декоративністю. Та окрім цього рослина містить сильнодіючі алкалоїди, у багатьох країнах вона відома як ефективний засіб від гусені кільчастого шовкопряда та білана жилкуватого, листоблішок, личинок дрібних жуків-лістогризів і гусені на деяких овочевих культурах.
Сировиною для приготування відвару слугують квіти, насіння і коріння дельфінія. У 10 л води відварюють протягом години коріння (100 г), насіння (400 г) і квіти (1 кг), потім отриману рідину охолоджують і додають до неї 40 г господарського мила (для поліпшення прилипаючих якостей відвару). Не менш ефективний і порошок дельфінія, приготований з висушеної сировини.
Деякі культурні рослини теж відмінно зарекомендували себе як інсектицидні засоби. Наприклад, часник (Állium satívum) успішно допомагає у боротьбі з попелицями та павутинним кліщем, які пошкоджують капусту, огірки, боби. Для цього подрібнену та розтерту кашку із 150–200 г голівок часнику слід розвести у 10 л води та покропитицим розчином рослини. Попелиця та кліщі незабаром гинуть. Часник також охороняє помідори від фітофтори.
Замість нього можна також обробити грядки лушпинням цибулі (піввідра лушпиння заливають гарячою водою з температурою +65° С, повністю наповнивши відро; через добу проціджують та доливають таку ж кількість води).
Добре знищує тлю та різну гусінь розчин звичайної столової гірчиці (6–10 столових ложок заварюють у невеликій кількості води, а потім розводять цей концентрований відвар у 10 л води). Гірчиця також допоможе позбутися від слимаків і садових равликів. Для цього міжряддя обробляють розчином зі 100 г гірчиці та 10 л води. У суху й тиху погоду можна також увечері просіяти порошок гірчиці крізь сито прямо на ґрунт між грядками (100 г гірчичного порошку на 1 м2).
Перець гіркий (Capsicum frutescens) відомий з давніх давен як надійний засіб від попелиці, трипсів, листоблішок, дрібної гусені та різних личинок. Настоєм з 0,5 кг його плодів і 10 л води обприскують фруктові насадження.
Відходи сировини для тютюнового виробництва (настій з 400 г сухої речовини та 10 л води) застосовують для боротьби з попелицями, листоблішками, личинками пильщиків, а тютюновим пилом окурюють окрилених листоблішок та знищують земляних блішок.
Бджолярі повною мірою оцінили інсектицидні властивості такої рослини як багно болотяне (Lédum palústre). Воно допомагає очистити вулики від кліща варроа. Димом багна окурюють бджолині помешкання без будь-якої шкоди ні самим бджілкам, ні продуктам їхньої життєдіяльності.
На жаль, інформація про користь та безпеку застосування природних інсектицидів поширена досить мало. Водночас рослини-помічники ростуть поруч, треба тільки знати і вміти ними скористатися. Застосування цих рослин на присадибних ділянках сприяє збереженню врожаю і його високій якості. Просто, надійно і безпечно.
Поділитись в соцмережах:
