Перш ніж розглянути тему маринованих огірочків, спочатку потрібно визначитись, які саме з цих плодів насправді вважаються корнішонами, оскільки мало хто знає, чим вони відрізняються від решти огірків.
Корнішо́н (слово походить від французького cornichon) – спільна назва кількох груп дрібноплідних сортів рослин виду Огірок звичайний (лат. Cucumis sativus), плоди яких здебільшого використовують у консервації. Одна з важливих умов: збирають огірочки до настанння фази повної стиглості.
Незважаючи на неповне дозрівання, корнішони містять більшу кількість корисних речовин (зокрема макро- та мікроелементів), ніж повністю стиглі плоди.
Багато хто з городників впевнений, що невеличкі, міцненькі, зелені огірочки, вирощені на грядках – це і є корнішони. Проте, існує певний поділ плодів за розміром, відповідно до якого «правильні», стандартні корнішони мають бути завдовжки не більше 9 см. Розмір (довжина) мінікорнішонів складає 5–7 см, а ще дрібніші огірочки належать до категорії пікулів. От і вся відмінність.
Дуже важливо, щоб всередині корнішона не було ніяких порожнин, а м’якоть була пружною та щільною, щоб засолений чи маринований огірочок апетитно хрумкотів на зубах.
Саме тому врожай мінікорнішонів збирають на другий – третій день після утворення зав’язі.
Різновиди огірків
За сортовим походженням розрізняють дві основні групи огірків:
· самозапильні сорти, що не потребують запилення комахами й утворюють зав’язь на жіночих квітах
та
· партенокарпічні гібриди, здатні утворювати зав’язь без опилення; їхні плоди не містять насіння.
У самозапильних огірків близько 50% жіночих квітів так і лишаються безплідними, тому партенокарпічні сорти мають більшу цінність завдяки вищій врожайності.
Підготовка ґрунту для вирощування корнішонів
Для облаштування грядок під огірки найкраще вибирати легкі супіщані й пухкі ґрунти з нейтральним показником рН.
У разі надмірного закислення ґрунту бажано провести попереднє вапнування ділянки.
Для збагачення посівної площі найчастіше застосовують органіку (перегній чи компост), яку вносять у землю восени з розрахунку 8 кг на кожен квадратний метр.
Садіння та догляд за рослинами
Технологія вирощування корнішонів практично нічим не відрізняється від вирощування звичайних огірків. Ця рослина любить тепло, вологу, світло, успішно росте на поживних родючих ґрунтах, але водночас погано реагує на холодні вітри і протяги.
Догляд за огірками нескладний і передбачає лише систематичне прополювання грядок від бур’яну, спушування грунту та організацію своєчасних поливань.
Зазвичай огірки саджають або закладенням насіння безпосередньо в ґрунт, або розсадним способом. Останній забезпечує отримання врожаю на один – два тижні раніше строку.
Щоб отримати розсаду огірків, бажано закладати насіння у спеціальні торф’яні горщики. Це дозволить уникнути травмування кореневої системи рослин під час їх пересадки у відкритий ґрунт. Висаджують огіркову розсаду на грядки тільки з настанням стійкої теплої погоди. На випадок можливого суттєвого зниження температури рослини необхідно захистити вкривним матеріалом (плівкою, агроволокном тощо).
Сучасні технології вирощування огірків передбачають мульчування грядок з використанням темної поліетиленової плівки чи спанбонду. У накривному матеріалі заздалегідь роблять прорізані навхрест спеціальні отвори, які мають знаходитись безпосередньо над кожною лункою.
Зазвичай норми висіву огірків вказуються на пакетику з насінням, але в будь-якому разі їх витрата має бути в межах 3 г на 1 м2 посівної площі. Сіють огірки по 2–3 насінини в кожну лунку. Самі лунки в ряду облаштовують на відстані 50 см одна від одної, ширина міжрядь складає 1 м . Згодом у кожній лунці зберігають тільки найбільш сильнорослі рослини.
Поливання та підживлення
Огірки потребують регулярного поливу і добре сприймають своєчасне підживлення. Обидва фактори істотно впливають на кількісні та якісні показники майбутнього врожаю.
Для підживлення мінеральними речовинами зазвичай вносять комплексні добрива, що містять фосфор, азот і калій, а з органічних добрив – насамперед розчин перегною (0,5 кг на 10 л води) або пташиного посліду в пропорції 1:20.
Під час масового утворення плодів бажано полити ділянку розчином нітрофоски (з розрахунку 1 столова ложка на відро води) або живильним дріжджовим розчином. Для цього 10 г сухих дріжджів спочатку розчиняють у 10 літрах теплої води, а через кілька днів після початку процесу бродіння доводять загальний обсяг до 50 літрів.
Зрошувати грядки, особливо під час посухи, необхідно один раз на три дні, при цьому кількість води на одну лунку повинна складати близько 10 літрів. Поливати огірки необхідно теплою водою. Систематичний полив зміцнить кореневу систему рослин, поліпшить обмінні процеси і сприятиме підвищенню їх життєстійкості, що обов’язково позначиться на майбутній врожайності. Про те, як підвищити врожайність огірків можна дізнатись у цій статті.
Під час масового цвітіння і формування зав’язі бажано поливати огірки щодня, а в надто спекотну погоду – і вранці, і ввечері. До того ж організовувати поливання слід саме рано зранку, либонь у пізній вечірній час.
Вибираємо сорти корнішонів для садіння
Вибір якісного сортового матеріалу є гарантією того, що огірочки будуть родити аж до осені, тому слід відповідально поставитись до цього питання.
Високою популярністю в Україні користуються такі сорти:
· «Паризький корнішон» (сорт ранньостиглий, плодоношення починається через 40 днів після появи перших сходів)
· «Моравський корнішон F1» (плодоносіння починається на п’ятдесятий день після садіння, запилюється бджолами)
· «Сюзанна F1» (самозапильний, високоврожайний гібрид, плодоносіння починається через 48–50 днів після садіння; може вирощуватись і в теплицях, і у відкритому ґрунті)
· Корнішон «Амур F1» (ультраранній, період достигання 37–40 днів, партенокарпічний гібрид з рівномірними плодами, найкращий для приготування пікулів)
· Мінікорнишон «Конні F1» (ранній самозапильний партенокарпічний гібрид, стійкий до захворювань і згубного впливу низьких температур).
Поділитись в соцмережах:
