Зимовий період вносить свої корективи в наше харчування: вже не збереш на грядках свіжі овочі та зелень, а головним постачальником фруктів стає для нас найближчий супермаркет. Та за бажання завжди можна спробувати виростити найневибагливіші зеленні й овочеві культури самостійно, у парниках, теплицях і навіть в умовах міської квартири. У цьому разі екологічно безпечна свіжа зелень, що містить корисні мінерали й вітаміни, не лише збагатить наш раціон, а й допоможе зміцнити імунітет, підвищить наш захист від застуд та інфекційних захворювань.
Необхідні умови для вирощування
Кращими культурами для вирощування в умовах короткого дня та невисоких температур є хріниця (крес-салат), рукола, шпинат, цибуля, петрушка, кріп, селера, орегано, базилік, майоран, щавель, броколі, мангольд і пекінська капуста, чебрець, м’ята, кропива тощо. Усі вони дуже невибагливі, мають короткий вегетаційний період, та вирізняються скоростиглістю.
Температурні показники середовища для їх розвитку перебувають у межах +13…20°С. Режим вологості передбачає поливання цих рослин теплою відстояною (без хлора) водою (+30…35°С). Водночас слід уникати як надмірного зволоження, так і висихання земляного шару. Усі зеленні культури добре реагують на зволоження шляхом розпилення води з пульверизатора.
Підготовчі дії
Найперше – це підготовка ґрунту для вирощування. Оптимальним є варіант самостійного приготування ґрунтосуміші з рівних частин річкового піску, торфу, тирси та поживного ґрунту (садової землі). Можна також використовувати готовий ґрунт. Корисним для рослин буде додавання в землю і трохи деревного вугілля (1/10 від загального обсягу ґрунтосуміші), яке запобігає «закисанню» ґрунту.
А ще перед посівом необхідно дезинфікувати субстрат (ґрунт), аби уникнути можливого інфікування рослин. Для цього ґрунтосуміш піддають термічній обробці (прожарюють у духовці, нагрівають у мікрохвильовій печі, обробляють парою чи окропом, або проморожують).
Тарою під вирощування культур можуть слугувати як пластикові контейнери, так и просторі керамічні горщики, на дні яких облаштовують дренажний шар висотою 2–3 см. Для кожної культури слід використовувати індивідуальний посадковий контейнер, оскільки не всі рослини добре сприймають сусідство з представниками інших видів.
Важливо також забезпечити овочеві зеленні культури достатнім освітленням. Зазвичай для нормального розвитку їм потрібно світлового часу не менше 12–13 годин на добу, тому в умовах короткого дня використовують додаткове підсвічування (бажано люмінесцентною лампою білого спектра).
Як вирощувати цибулю (часник) узимку
Цибуля (пор, цибуля-татарка, шалот, цибуля-трибулька) – культура, найбільш придатна для вирощування в теплицях чи в кімнатних умовах холодної пори року. Її популярність пов’язана з невибагливістю, високою врожайністю, а також з багатьма корисними властивостями рослини. Для отримання цибулиної зелені, зверху на дренажний шар в контейнері насыпають ґрунтовий шар висотою 5–6 см.
Як посадковий матеріал, найкраще використовувати пророслі цибулинки, або ж висадити «некондиційну» цибулю (маленького розміру). Щоб прискорити проростання цтбулин, їх попередньо витримують у теплій воді (+30°С) протягом доби.
Висаджують цибулини впритул одна до одної, у ґрунт заглиблюють не більше ніж на третину. До появи паростків контейнер з цибулинами можна тримати в теплому, неосвітленому місці, а з початком росту зелені перемістити на полицю (у теплицю) чи підвіконня (квартири) з хорошим сонячним освітленням. Догляд за цибулею полягає у нечастих поливах, без застосування добрив. За цією ж технологією можна виростити і часник.
Вирощування кропу
Кріп є однією з найулюбленіших зеленних культур. Він ідеально підходить для вирощування в теплицях і парниках, оскільки практично не інфікується і не вражається шкідниками. Також його можна успішно культивувати на підвіконні. Це дуже невибаглива рослина, але для неї важливо дотримуватися певних критеріїв температурного й водного режиму. До того ж, кріп негативно реагує на протяги та холодні повітряні потоки.
Для вирощування кропу в зимовий період обирають сорти з коротким вегетаційним періодом («Грибовський», «Амброзія», «Анет», «Алігатор»), зелень з яких можна збирати вже через 30 днів після посіву.
Щоб прискорити проростання посівного матеріалу, насіння кропу 2–3 доби витримують у теплій воді (близько +40°С), яку треба регулярно міняти (не менеше 3–4 разів на день). Сіють насіння на глибину 3–4 см, рядками. Якщо рослини зійшли надто густо, потрібно їх прорідити. Догляд за сходами полягає у своєчасних поливах.
Вирощуємо петрушку
Петрушку можна вирощувати як насіннєвим способом, так і вегетативно (коренеплодами). Але легший, а тому популярніший – це посів насінин, які попередньо готують до проростання. Для цього посівний матеріал кілька діб (4–5 днів) витримують у вологому й теплому середовищі. Зазвичай з цією метою використовують добре зволожену паперову або тканинну серветку.
Глибина контейнера для вирощування петрушки має бути не менше 20 см. Насінини закладають у вологу ґрунтосуміш, на глибину близько 1 см. Розміщують їх рядками, з міжряддями шириною 10 см. До появи сходів ґрунт зволожують за допомогою пульверизатора, з періодичністю один раз на два дні. Коли з’являться сходи, їх поливають з лійки раз на три дні.
Оптимальна температура для розвитку петрушки становить +20°С. Важливим чинником є також хороше освітлення. За умови дотримання усіх необхідних вимог, першу зелень петрушки можна збирати через 20–24 дні після посіву.
Хріниця сійна (крес-салат): вирощування
Хріниця сійна, відома ще як крес-салат, має чималу кількість сортів. Усі вони за кольором листя поділяються на дві групи: зеленолисті та фіолетові. Першим властиве швидке зростання – врожаї зеленолистих сортів можна збирати вже через 12–15 днів після висівання.
Завдяки наявності у її складі ефірної олії, хріниця має гоструватий гірчичний смак, тому використовується не тільки як вітамінна складова салатів, йогуртів, зелених коктейлів, але і як смакова добавка до м’ясних, рибних, овочевих страв, холодних закусок, омлетів. Також у рослині є значна кількість вітаміну С, вітаміни групи В, солі калію, заліза, фосфору, кальцію, йод, рутин, які підвищують імунітет і надають протицинготну, загальнозміцнювальну, антимікробну та протизапальну дію.
Вирощувати хріницю можна як у ґрунтовій суміші, так і без неї, з використанням зволоженого целюлозного субстрату (тирса, папір, бавовняна тканина тощо). Після 12-годинного замочування насіння, його підсушують і висівають на поверхню ґрунтової суміші чи субстрату, а потім притрушують зверху тоненьким шаром ґрунту і накривають плівкою.
Як і у випадку вирощування цибулі, посівні ящики (контейнери) з хріницею до її проростання можна поставити у темному, прохолодному приміщенні (+7…12°С). З появою перших проростків плівку знімають, а контейнер переносять в освітлене місце, але не під пряме сонячне проміння.
Хріниця надає перевагу легкому затінку, хоча цілком може рости і в тіні; оптимальний температурний діапазон становить +12…15°С. Догляд за нею полягає у своєчасному поливанні. Коли рослинки підростають заввишки до 8–10 см, їх вже можна споживати. Зазвичай урожай хріниці зрізають ножицями.
Поділитись в соцмережах:
