Щороку на територію України завозиться значна кількість квіткових декоративних рослин, серед яких є і доволі популярні в нас гіацинти. Та разом з імпортованими культурами нерідко до країни потрапляють фітопатогени – збудники крантинних захворювань. Однією з таких особливо небезпечних хвороб є жовта хвороба гіацинтів.
Її збудник – вид бактерій Xanthomonas campestris pv. hyacinthi (Wakker) Dowson, що знаходиться в переліку карантинних об’єктів багатьох країн Європи та Азії. В Україні на цей час відсутній.
Жовта хвороба гіацинтів набула поширення в Європі (Великобританія, Данія, Швеція, Німеччина, Франція, Сербія, Нідерланди, Польща, Угорщина, Італія, Румунія), в Азії (Японія), на території Північної та Центральної Америки, а також в Австралії (штати Вікторія, Тасманія, Новий Південний Уельс).
Основною рослиною-господарем Xanthomonas hyacinthi є гіацинт звичайний (Hyacinthus orientalis) з родини Холодкові (Asparagaceae). Але жовта хвороба може вражати і представників роду Scilla (проліски), роду Muscari (гадюча цибулька, мускарі або мишачий гіацинт), роду Chionodoxa (хіонодокса), роду Eucomis (еукоміс) та інші близькоспоріднені рослини, зокрема й дикорослі.
Головним джерелом поширення жовтої хвороби гіацинтів є імпортовані живі квіти, що містять у своїх тканинах Xanthomonas hyacinthi, та заражені бактеріозом цибулини.

-
Опис збудника жовтої хвороби гіацинтів
Бактерії Xanthomonas hyacinthi не утворюють спор чи капсул. Це поодинокі або з’єднані парно рухливі палички з одним полярним джгутиком. Є аеробами, тобто для розмноження та життєдіяльності їм потрібен вільний молекулярний кисень.
Оптимальна температура довкілля для розвитку патогена становить +28…30ºС. Мінімальний показник – 0ºС, а максимальний обмежується +37ºС. Бактерії починають гинути за температури від +47ºС й вище.
Збудники вражають судинну тканину гіацинтів. Інфіковані рослини гинуть не завжди, а за слабкого прояву хвороби перетворюються на джерело її поширення.

-
Ознаки жовтої хвороби
Потрапивши всередину рослиинної тканини гіацинта, бактерії Xanthomonas hyacinthi руйнують міжклітинну речовину та закупорюють судини, внаслідок чого припиняється надходження води й поживних речовин у надземну частину рослини. Як наслідок, на листі, вздовж жилок, з’являються жовті чи коричнюваті водянисті плями, що просвічуються.
В умовах високої вологості на поверхні листків можна спостерігати жовтий слиз. Згодом верхівки листків набувають жовтого забарвлення, а саме листя невдовзі темніє і всихає.
З подальшим переміщенням усередині судинної системи бактерії потрапляють у лусочки цибулини, внаслідок чого на їхній поверхні (найчастіше з внутрішнього боку) утворюються дрібні жовті плями, що різко контрастують з білою здоровою тканиною.
Осередки ураження поступово збільшуються і стають трохи опуклими.
У разі значного зараження денце цибулини розм’якшується і починає загнивати, а внутрішня тканина набуває коричневого відтінку.
Якщо висадити уражені хворобою цибулини, вони або не проростуть зовсім, або сходи відставатимуть у розвитку, ледь вивищуючись над поверхнею землі.
В окремих випадках можна спостерігати приховане зараження гіацинтів, коли інфіковані патогеном цибулини зовні не відрізняються від здорових. Основа цибулин лишається твердою, а корені виглядають достатньо розвиненими.
Приховану форму зараження можна виявити й розпізнати лише на поздовжньому розрізі цибулини: на її внутрішніх інфікованих тканинах будуть помітні характерні жовті плями. Сходи таких цибулин на початковій стадії вегетації розвиваються нормально, але потім раптово припиняють рости і формують короткі квітконіжки. Квітки на них розкриваються нерівномірно і завчасно опадають.
-
Карантинні заходи
Імпортування живих гіацинтів та цибулин з країн чи регіонів, де поширена жовта хвороба, в Україну заборонено.
Карантинні служби обов’язково здійснюють візуальний контроль імпортованих квіткових декоративних рослин, аби уникнути поширення жовтої хвороби на території України. Посадковий матеріал попередньо пророщують у спеціальному карантинному розсаднику з метою виявлення можливих симптомів бактеріозу. Якщо цибулини виявляться здоровими, всю партію допускають для подальшої посадки чи реалізації. Такі заходи запобігають потраплянню патогена в нашу країну.
Вилікувати жовту хворобу гіацинтів практично неможливо. Основним засобом захисту рослин є виключно профілактичні заходи, які полягають у суворому дотриманні правил сівозміни, системному підживленні культур, глибій зяблевій оранці та своєчасному знищенні рослинних решток і бур’янів.
Слід не допускати використання інфікованого посадкового матеріалу, а також вирощувати найбільш стійкі до цього захворювання сорти та гібриди.
У разі появи перших ознак зараження слід негайно видалити всі інфіковані гіацинти та знищити їх шляхом спалювання. Лікування бактеріозу (жовтої хвороби) на цей час не існує.
Поділитись в соцмережах:

