Білан капустяний (лат. Pieris brassicae) – добре відомий денний метелик з родини Біланові (лат. Piеridae) ряду Лускокрилі (лат. Lepidoptera), що завдає неабиякої шкоди рослинам родини Капустяні.
Шкідник населяє території багатьох країн на кількох континентах, включно зі Східною і Західною Європою, Кавказом, Закавказзям, Центральною Азією, Південним Сибіром, Далеким Сходом, Японією, частиною Південної Америки, Північною і Південною Африкою та Австралією. Також вид потрапив до Нової Зеландії, але завдяки вчасно вжитим заходам його поширення тут вдалося зупинити. В Україні зустрічається повсюдно.
Метелик білана капустяного запилює чимало видів квіткових рослин, включно з культурними, проте шкодочинність його потомства переважає.
Найбільшої шкоди завдає друге покоління гусені, яке з’являється наприкінці липня або на початку серпня. У роки масового розмноження білана капустяного втрачається до 50-80% врожаю капустяних культур.
-
Опис
Метелик білана капустяного має порівняно значні розміри. Розмах крил у самців сягає 5 см, а в жіночих особин – 6 см. Літають метелики нерівно, стрибкоподібно, що перешкоджає комахоїдним птахам легко полювати на них.
Самців від самок легко відрізняє забарвлення крил. Передні крила і в тих, і в інших білі, а у їх верхній частині добре помітні характерні чорні серповидні куточки-облямівки. У самок білана капустяного на верхній і на нижній поверхні передніх крил є дві чорні плями. У самця ж такі чорні цятки розміщені тільки на нижній поверхні. Задні крила і в самок, і в самців зверху білі, з невеликою темною плямою на передньому краї, а знизу жовтуваті.
Метеликів білана капустяного можна зустріти на узліссях, луках, в садах і на сільськогосподарських угіддях. Вони здатні підніматися на висоту до 20 м і розвивати швидкість польоту близько 20 км/год, завдяки чому легко мігрують з одного місця на інше.
Яйця у шкідника ребристі, лимонно-жовті, зовні нагадують мініатюрні присадкуваті бочечки заввишки трохи більше 1 мм.
Личинки після відродження мають охристе забарвлення. На їхньому хітиновому покриві розміщуються дрібні волоски та щетинки, а вздовж спини проходить світла смуга. Жовті смужки є також і на боках гусениць.
З подальшим розвитком гусениці поступово набувають синювато-зеленого відтінку, що є чудовим маскуванням від ворогів.
Личинки старшого віку сягають завдовжки 5–6 см. Протягом життєвого циклу вони линяють 4 рази. Ззалежно від погодних умов інтервал між линьками триває від 3 днів до одного тижня.
Лялечка жовто-зелена, с темними крапочками на спині та збоку.
У південних регіонах України білан капустяний встигає забезпечити протягом одного сезону від 2 до 4 поколінь потомства.
-
Спосіб існування
Зимують лялечки, прикріплені до різних об’єктів павутинним паском. Їх можна знайти на стовбурах і гілках дерев, на парканах, на стінах будівель, під навісами та в інших затишних місцях, розташованих поблизу від кормових рослин.
В Україні виліт дорослих метеликів зазвичай спостерігається у другій половині квітня або в першій половині травня (чим тепліша погода, тим раніше). Найбільшу активність комахи демонструють у теплі сонячні дні, коли живляться квітковим нектаром.
Самці білана капустяного видають специфічний аромат, схожий на запах герані, завдяки якому їх легко знаходять жіночі особини.
Запліднені самки відкладають яйця на нижньому боці листків рослин переважно з родини Капустяних (брукви, редиски, ріпи, редьки, ріпака, капусти, хріну). Іноді яйцекладки білана капустяного можна побачити на рослинах настурції та часнику.
Самка відкладає одночасно від 15 до 100 яєць, але за сприятливих умов їхня кількість може збільшуватись до 200 штук у кожній кладці.
Науковці довели, що метелик знаходить потрібну рослину за запахом. Під час експерименту вони покривали різні культури капустяним соком, і шкідник відкладав свої яйця на «обманку».
Така поведінка пояснюється тим, що білан капустяний орієнтується на глікосинапіди – речовини, які містяться в рослинах родини Капустяні. Вони є глікозидами, до складу яких входять сполуки сірки. Сірка відіграє важливу роль у житті білана капустяного, оскільки надає личинкам та їхнім екскрементам їдкого запаху для відлякування ворогів. До речі, це не просто неприємний аромат, – на тілі гусені розташовані залози, які виробляють отруйний секрет. Птах, що з’їв таку личинку, може отруїтися чи навіть загинути.
Ембріональний розвиток триває близько тижня.
Відроджені личинки живуть колонією і живляться паренхімою з нижнього боку листків. Якщо торкнутися гусениці, вона одразу згортається кільцем і скочується на землю.
Найбільшої шкоди рослинам завдають личинки старших вікових груп. Вони живляться на верхньому боці листя і всього за два-три дні здатні повністю знищити важку головку капусти, залишивши від неї лише найгрубші жилки. У пошуках кормової рослини гусениці можуть мігрувати та заселяти сусідні ділянки.
Розвиток личинок, залежно від погодних умов, триває близько 2–3 тижнів, після чого вони залишають плантацію Капустних і переповзають у розташовані поруч укриття. Знайшовши відповідне місце, гусінь прикріплюється до твердої основи за допомогою шовкової нитки, обплутує себе павутинням і заляльковується. Щоб перетворитися на імаго, лялечці знадобиться від 8 до 17 днів.
Метелики другої генерації з’являються у липні-серпні.
За несприятливих зовнішніх чинників (холодна й дощова погода) лялечки, на які перетворилися личинки літнього покоління, можуть впадати в стан діапаузи. У такому разі вихід з них імаго відбувається вже навесні, після зимівлі.
За сприятливих умов останнє покоління білана капустяного спостерігається у вересні-жовтні.
-
Заходи протидії шкіднику
Найпростіший (він же й найбільш трудомісткий) спосіб запобігання поширенню білана капустяного полягає в ручному збиранні гусені та її подальшому знищенні. Однак слід дотримуватися заходів безпеки, оскільки секрет отруйних залоз личинок викликає подразнення шкіри. Щоб уникнути неприємних наслідків, під час збирання гусені необхідно захищати руки рукавичками.
Не слід забувати періодично оглядати капустяне листя зі зворотнього боку та листя на інших культурах родини Капустяні, а всі знайдені яйцекладки негайно знищувати. Так само потрібно діяти і в разі знаходження лялечок капустяного білана.
Восени плантацію капусти потрібно ретельно очистити від рослинних залишків, а ґрунт на ділянці перекопати. Також бажано висаджувати розсаду капусти якомога раніше, ще до масового вильоту метеликів.
З препаратів забезпечують хорошу дію такі інсектициди як «Абамектин», «Туріл», «Матч» та інші засоби. Вони допоможуть захистити рослини не тільки від білана капустяного, а й від інших комах-шкідників.
Обробку рослин отрутохімікатами проводять не пізніше, ніж за 20 днів до збирання врожаю.
Нині існує ціла низка біопрепаратів, створених на основі живих культур мікроорганізмів. Такі засоби безпечні для теплокровних організмів і комах-запилювачів. Найдієвішими визнано препарати «Бітоксибацилін», «Фітоверм» та «Лепідоцид» (останній діє вибірково саме на представників ряду Лускокрилі).
У аграріїв та й у природи є чимало помічників, що допомагають протистояти білану капустяному. Суттєво обмежує розвиток його популяцій таке захворювання як фляшерія (бактеріоз). Інфіковані личинки набувають яскравого лимонного забарвлення. Вони припиняють живлення і свій розвиток. Внутрішні органи уражених гусениць поступово перетворюються на жовту кашку, і шкідники гинуть.
Небезпеку для личинок капустянки становить також їздець виду Рteromalus puparum, який відкладає яйця в тіло шкідників. Личинки паразита розвиваються всередині гусениць, живлячись їхніми тканинами, і зрештою спричиняють загибель організму-господаря. Встановлено, що за сприятливих умов їздець Рteromalus puparum може знищити до 90% гусені у популяції білана капустяного. Ефективно діють проти шкідника і певні види трихограм, яких спеціально розводять у лабораторіях і випускають на поля.
Ефективно знищують популяцію білана капустяного й інші ентомофаги, зокрема хижі жужелиці та кліщі.
Поділитись в соцмережах:
