Незвичайна реліктова рослина водяний горіх (лат. Trápa nátans, родина Плакунові) має кілька назв: чортів горіх, водяний каштан, чилім, рогульник плаваючий та ін. Це листяна однорічна трав’яниста водна рослина, поширена у водоймах (озерах, ставках, заплавах річок, мілководдях річкових заплав, болотах).
Значний період існування цієї рослини на нашій планеті підтверджується присутністю шкаралупи водяного горіха у скам’янілих рослинних рештках часів неоліту. У великих кількостях його плоди знайдені серед пальових побудов кам’яного століття, з чого можна зробити висновок, що на той час водяні горіхи були одним з головних джерел їжі для людини.
Де зустрічається водяний горіх
Батьківщиною водяного горіха є територія південних регіонів Євразії та Африки. Сьогодні ареал поширення рослини охоплює майже всі помірні й субтропічні зони Європи, Азії, Африки. Його можна зустріти у Середземномор’ї, Центральній і Східній Європі, Центральній і Південній Азії, Тайвані, Японії, Індії, В’єтнамі, на Шрі-Ланці та в Центральній Африці.
Особливо популярний водяний горіх у Китаї, де протягом декількох тисячоліть він вживається як корисний, смачний і дієтичний продукт, а також використовується народною медициною в якості лікувального засобу.
Середовище існування водяного горіха та його природоохоронний статус
Сприятливе середовище для його життєдіяльності – мулисте дно прісних, зі сповільненим стоком, або безстічних водойм зі стоячою водою, які добре прогріваються сонцем, де рослина може утворювати дуже густі зарості. Листя водяного горіха, неначе зелений килим, рясно вкриває водну поверхню озер, річок, ставків.
У деяких випадках ця рослина може завдати істотної шкоди екології річок, а також їх водному й рибному господарству. Водночас неконтрольований горіховий промисел, кліматичні зміни, погіршення екологічної ситуації призвели до повного або часткового вимирання водяного горіха, внаслідок чого рослину занесено до Червоної книги.
Чилім дуже вимогливий до освітленості, хімічного складу водного середовища і температурного режиму, може рости тільки в дикій природі, в екологічно чистих зонах. Надає перевагу злегка вапнованому, але багатому на поживні речовини ґрунту.
Опис рослини водяного горіха та циклу його сезонного розвитку
Завдяки незвичайній формі своїх плодів, рослина закріплюється в землі на дні, на глибині 0,3–0,6 м, неначе якір. Весною, коли вода достатньо прогріється, водяний горіх утворює тонкий гіллястий корінь, за допомогою якого відбувається вкорінення рослини на підводному ґрунті.
Листя, що має ромбоподібну форму і зубчики по краях, з’являється на поверхні води до початку літа. Воно утворює дуже красиву візерунчасту зелену розетку, яка до осені змінює своє забарвлення на помаранчево-червоне.
Черешки та листя горіха забезпечені спеціальними поплавками – повітряними порожнинами, завдяки чому верхня частина рослини утримується на плаву. Крім того, у листі та стеблах знаходяться специфічні речовини, які перешкоджають поїданню їх водоплавними птахами і тваринами.
Період цвітіння водяного горіха триває з середини липня до серпня. Квіти мають чотири білих або ніжно-рожевих пелюстки, запилюються комахами. Довжина дорослої рослини досягає 4–5 м. На кожній з них утворюються до 10–15 плодів темно-брунатного кольору. Плід – однонасіннєвий горіх з твердою шкаралупою незвичної форми, вирізняється двома, часто чотирма зігнутими, загостреними шипами.
Пізньої осені, коли рослина відмирає, плоди опускаються на дно водойми. Здатність до проростання зберігається у них протягом тривалого періоду (до 12 років, хоча відомі випадки проростання плодів водяного горіха навіть через 50 років).
Правила зберігання водяних горіхів
Зберігати горіхи можна тільки в шкаралупці, тому що ядра дуже швидко окислюються, гіркнуть і псуються. Перед цим плоди просушують, розклавши їх тонким шаром у добре вентильованому приміщенні. Найкраще зберігається водяний горіх у прохолодному й сухому місці (холодильник, підвал, погріб), складений у дерев’яну тару, паперові пакети або загорнутий у щільну натуральну тканину.
Харчова цінність плодів водяного горіха
Плоди водяного горіха дуже поживні та смачні. Вони містять до 20% білка, близько 52% крохмалю та незначну кількість жирів (не більше 0,7%). Їх вживають іноді сирими, але частіше після термічної обробки.
Ядра (насіння) горіха відварюють у підсоленій воді, смажать, сушать і перетирають на борошно, з якого потім випікають смачні кондитерські вироби, готують оладки, млинчики. У перших стравах горіх використовують замість картоплі.
Водяний горіх смачний в овочевих і фруктових салатах, як гарнір, рагу, пюре і як самостійна страва. Його можна приготувати як зі спеціями, так і з цукром, або ж з медом. Запечені чи підсмажені ядра водяного горіха за смаком нагадують смажені каштани. Калорійність продукту складає 200 ккал, тому його можна використовувати в лікувальному та дієтичному харчуванні.
Цілющі властивості водяного горіха чиліма
Цілющі властивості притаманні не лише плодам, але й квітам та листю рослини. До їх складу входять азотисті й фенольні сполуки, дубильні речовини, флавоноїди, стероїди, вітаміни, тритерпеноїди тощо. Сік, отриманий зі стебел і листя водяного горіху, має сильну антисептичну та противірусну дію, він застосовується зовнішньо у вигляді водного розчину (1:3) для лікування очних і шкірних захворювань, усунення наслідків укусів комах і навіть змій, ним полощуть горло при фолікулярній ангіні. Настій квітів та листя (2 ст. ложки подрібненої зелені на 1 л окропу) допомагає організму відновитися після важкої хвороби, прискорює одужання від грипу та ГРВІ.
У ядрах водяного горіха знаходиться значна кількість вітамінів і мінеральних сполук, є в них цінна жирна олія, вуглеводи і цукор. Вони надають тонізуючу, сечогінну, протизапальну, в’язку, антисептичну і протипухлинну дію.
З водяного горіха виготовляють препарати, ефективні у лікуванні атеросклерозу. Використовують його для усунення запальних процесів в нирках, як жовчогінний засіб, допомагає він і в разі захворювання на диспепсію. Сирі горіхи рекомендується вживати щодня по 1 шт. за півгодини до їжі в якості профілактики від вірусних та інфекційних захворювань.
Поділитись в соцмережах:
