Відповідальними за створення плутанини щодо визначення плодів рослин як фруктів чи овочів є не вчені-біологи, а насамперед кулінари та пересічні споживачі. Саме для двох останніх категорій біологічні особливості рослинних продуктів мають другорядне значення, оскільки більшість людей класифікують плоди виключно за смаковими характеристиками, тобто відповідно до їх кухарського призначення:
· солодкі плоди – це фрукти (або садовина за давньою українською назвою), що належать до групи десертів;
· інші, пікантніші за смаком й такі, що можуть використовуватися в кулінарії як основна страва чи гарнір – це овочі (або городина).
Існують й інші класифікації, які ґрунтуються на різних чинниках: будова плодів, вид рослини, на якій вони з’явились (трав’яниста чи деревна), за якою технологією вирощувалась та чи інша культура тощо. Усі вони, тією чи іншою мірою, є недосконалими й умовними, тому не усувають плутанину, а здебільшого лише посилюють її. Розглянемо кілька прикладів.
Помідор. Фрукт чи овоч?
У далекій Іспанії цю культуру називають «Помі дель Перу», що в перекладі означає «Перуанське яблуко». В Італії рослина має назву «Помо д’оро», тобто «Золоте яблуко». Велелюбні французи назвали томати романтичним словосполученням «Пома Аморис», яке нашою мовою перекладається як «Яблуко кохання». А от стародавні ацтеки називали помідор «Томатль» або «Велика ягода», що з наукової точки зору є найбільш точним визначенням помідорних плодів.
Відповідно до свого ботанічного опису, плід помідора є дво- або багатокамерною (синкарпною) ягодою з тонкою шкіркою та м’ясистою, соковитою м’якоттю, що містить всередині багато дрібного насіння. Точнісінько як ягода!
Проте, якщо брати до уваги спосіб вирощування томатів, то можна переконатись, що він аналогічний обробітку інших овочевих рослин, оскільки з агрономічної точки зору помідор є просапною однорічною культурою.
В Україні помідори традиційно вважаються овочем, оскільки їх плоди використовують для приготування салатів, соусів і перших страв. Їх маринують, квасять, консервують, фарширують, запікають тощо.
Огірок. Фрукт чи овоч?
Ще одна надзвичайно популярна й широко розповсюджена в нас овочева культура – огірок. Вже понад три тисячоліття людство цілеспрямовано культивує цю рослину, і до сьогодні створено величезну кількість сортів і гібридів огірків.
Насправді ж огірок – це фрукт, який виростає на виткій ліані, що прагне піднятись вгору за допомогою своїх спіральних вусиків і старанно обплітає будь-які опори, сусідні рослини, перепони чи конструкції.
Отже, давайте нарешті спробуємо визначитись: хто є хто?
Спочатку необхідно сформулювати, що таке фрукт, а що – овоч. Адже, як виявилося, для встановлення істини ні розмір рослин, ні їх зовнішня форма, ні колір чи смак плодів не мають абсолютно ніякого значення.
Фрукти
Якщо розглянути питання з наукових позицій, то фруктами називають зазвичай їстівні плоди, утворені із зав’язі квітки, основна природна функція яких полягає у збереженні насіння, за допомогою якого рослини розмножуються. Отже, згідно з даним визначенням огірки, баклажани, бобові та навіть горіхи є нічим іншим як фруктами.
Соковита м’якоть фруктів приваблює тварин: з’ївши її, вони сприяють розповсюдженню насіння, яке знаходиться всередині. Якщо ж стиглий плід впаде на землю, уникнувши бажаючих ним поласувати, насіння все одно з часом потрапить у ґрунт і проросте.
Згідно з ботанічною класифікацію фрукти поділяють на три групи:
♦ плоди, що мають соковитий м’якуш, в якому міститься декілька (або чимало) насінин (ягоди, яблука, груші, цитрусові);
♦ плоди з соковитим м’якушем, в якому міститься одна, центральна кісточка (вишні, абрикоси, сливи);
♦ сухі плоди (боби, горіхи).
Овочі
Овочі – це також їстівні частини рослин (коренеплоди, корені, стебла, пагони, листя, бульби, бруньки, цибулини, квіти чи суцвіття, стеблоплоди), які використовуються для приготування страв, а також як технічна сировина для переробки. А ось плоди до цієї категорії не належать.
Ботаніки поділяють овочеві культури на такі групи:
- листові (шпинат, салат, мангольд);
- коренеплоди (морква, буряк, редька);
- бульбоплоди (картопля, топінамбур, батат);
- стебла або пагони (селера, ревінь, спаржа, імбир);
- квіткові бруньки (броколі, артишок, цвітна капуста).
Отже, підсумовуємо, що з ботанічної точки зору фрукти – це плоди рослин, які розвиваються з квітки та містять насіння. Тобто, до фруктів належать бобові культури, гарбуз, огірок, помідори, перець та інші, оскільки у всіх ціх рослин після цвітіння утворюються й виростають їстівні плоди, всередині яких є насіння.
Овочами ж є їстівні частини трав’янистих рослин: стебла, листя, коріння і навіть квіткові бруньки (але не плоди з насінням!).
Альтернативні погляди
Проте, ботанічна класифікація, цілком зрозуміла для вчених, не знайшла підтримки у сферах кулінарії та комерції, де орієнтуються скоріше на традиції, ніж на запроваджені науковцями ознаки. Наприклад, у європейських країнах існують зовсім інші способи визначення фруктів і овочів. До фруктів там відносять усі соковиті плоди рослин (зокрема, ягоди та кістянки), тому помідор, з точки зору європейця, є фруктом. Знову повна плутанина.
Існує ще один метод поділу фруктових та овочевих культур. Він досить простий: якщо протягом кількох років частина рослини, що живить плоди корисними речовинами і вологою, залишається незмінною, то ця культура є фруктом. Крапка. Якщо ж ні, то перед нами овоч.
Розглянемо з цієї точки зору, скажімо, плодоносні дерева: усі вони мають довголітні штамби й гілки, а щорічне оновлення відбувається виключно у плодів та листя. Проте, така культура, як той же помідор, вирощується щорічно, і наприкінці сезону рослина гине. Таким чином, томат – це овоч.
Тоді як же бути, наприклад, з бананом? На перший погляд, він росте на дереві – банановій пальмі. Хоча вважати банан пальмою чи взагалі деревом – досить поширена помилка, пов’язана з чималими розмірами цієї багаторічної трав’янистої рослини. Те, що зазвичай сприймають як стовбур, є несправжнім стеблом, утвореним піхвами листя. Його оновлення відбувається за рахунок відростання молодого листя всередині так званого стовбура, тоді як зовнішні листки поступово відмирають. За цією ознакою плід банана можна віднести до овочів.
Але банан має також і справжнє стебло – коротке, приховане під землею, що функціонує впродовж усього життя рослини. Отже, банан – все ж таки фрукт? Як бачимо, недосконалість такої класифікації не дає можливості однозначно відповісти на це питання. Аналогічна ситуація і з ананасом.
Але якщо розглянути фінікову пальму, то її плоди (фініки) насправді є фруктами. До того ж ці дві рослини значно відрізняються одна від одної за деякими фізіологічними критеріями.
Добре відомий усім виноград – теж фрукт. Він має багаторічні стебла і єдину кореневу систему.
Горіхи також є представниками фруктових культур, але помилково вважати горіхом арахіс – він стовідсотковий овоч.
За тим же принципом полуницю слід віднести до овочів, а смородину й аґрус – до фруктів.
Таким чином, можна підсумувати, що єдиної класифікації, яка б дозволяла за будь-яких обставин безпомилково визначити їстівну частину рослини як фрукт або овоч, не існує. Звичайно, можна спиратися на ознаки, запроваджені в ботаніці: якщо ви скажете вченому про чудовий урожай помідорних ягід, зібраних цього року, він вас зрозуміє. Та продавець на ринку, почувши ваше прохання зважити кілограм ягід помідорів, у кращому випадку подумає, що ви жартуєте. Тому в побутовій практиці варто користуватися класифікацією, яка спирається на місцеві традиції, а під час занять садівництвом чи городництвом – тією, яка діє в агрономії.
Поділитись в соцмережах:
