Запровадження в Україні пов’язаних із коронавірусом COVID-19 карантинних заходів є каталізатором, який прискорить всебічне запровадження інновацій, здатних мінімізувати втрати економіки під час пандемії. Йдеться, перш за все, про електронні котеджі та хмарні технології. Про це розповів завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Мирослав Козак.
За його словами, дистанційна форма роботи виникла із запровадженням цифрової економіки і поступово набувала поширення у світі, переважно в сфері ІТ, рітейлу, бухгалтерських послуг, агентств знайомств, консалтингових фріланс послуг тощо.
– Втім, із розповсюдженням коронавірусу та запровадженням жорстких карантинних заходів по всьому світі даний напрям набув надзвичайної актуальності, насамперед, для мінімізації втрат економіки. Такий спосіб роботи почали розглядати навіть ті роботодавці, які досі його не сприймали, – наголосив експерт.
На його думку, сучасний рівень розвитку комунікацій в Україні робить можливим переміщення співробітників зі своїх робочих місць до домівок для дистанційного виконання робочих функцій, а у деяких випадках – й у повному обсязі.
– З огляду на це, зазначив науковець, – особливої актуальності набувають «помешкання за принципами електронного котеджу». У майбутньому вони можуть стати конкурентною перевагою при влаштуванні на роботу, адже підприємства, співробітники яких мають такі помешкання, не відчують зміни при переході на дистанційну форму роботи.
Електронний котедж – це така форма реалізації трудової діяльності, коли робоче місце переноситься у спеціально обладнане житло працівника. Зміни поняття «робота/робоче місце», що відбуваються нині, в подальшому поглиблюватимуться – нинішній епідемічний стан лише прискорить такі зміни.
– У майбутньому ще на етапі проектування домівок обов’язковим буде закладання елементів електронного котеджу, основними з яких є: локальна мережа, персональний комп’ютер для кожного члена сім’ї, домашній сервер (мережевий дисковий накопичувач), принтер, сканер, доступ до швидкісного інтернету, місце для виходу в on-line, – переконаний Мирослав Козак.
Але він зазначив, що при цьому слід пам’ятати: для забезпечення роботи великої кількості підприємств та організацій важливим є спільний доступ до електронних документів. Як правило, на підприємствах робочі місця співробітників підключені до серверів компаній у вигляді клієнтів.
– Дистанційна форма роботи потребує відділеного доступу до мережі, а відтак і відповідних знань, якими співробітники не завжди володіють. В цій ситуації стрімко зростатиме використання хмарних технологій, які надають спільний доступ та потребують мінімальних затрат і вмінь, – вважає науковець.
Очевидно, що вірусні загрози такого масштабу як COVID-19 призведуть до змін таких інституцій як помешкання, сім’я, освіта, робота, робочий час тощо. За таких умов відсутність прив’язаності до робочого місця буде розглядатися як один із заходів боротьби з поширенням вірусів та зменшення ризиків спаду економіки, підсумував Мирослав Козак.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
