Питання рекультивації ґрунтів, зруйнованих у результаті природних процесів чи внаслідок людської діяльності, лишається одним з найактуальніших і в наш час. Погіршення біохімічних та структурних показників земель, зниження їх родючості, забруднення солями важких металів, радіоактивними елементами, хімічними препаратами, що містять високотоксичні з’єднання, вимагає негайного втручання і вжиття дієвих заходів по усуненню всіх цих небажаних наслідків. Тому впродовж багатьох років фахівці, зокрема екологи та працівники сільського господарства, проводять безперервний пошук найбільш дієвих і доступних методів вирішення цієї проблеми.
Надзвичайно перспективним напрямком у покращенні якості та підвищенні родючості грунтів є застосування фіторекультивації – лісогосподарських або агротехнічних заходів, що передбачають використання певних культур. Традиційно з цією метою використовуються трав’янисті представники родини Бобових і Тонконогових: конюшина лучна (Trifolium praténse), буркун жовтий або лікарський (Melilótus officinális), кліторія трійчаста (Clitoria ternatea), стоколос безостий (Brōmus inērmis), костриця лучна (Festuca pratensis) тощо.
Коренева система цих рослин збагачує зруйновані ґрунти азотними сполуками, покращуючи їх структуру, підвищуючи аеро- і водопроникність, а надземна частина закладається у верхній шар як гумус. Але застосування подібної агротехнології дозволяє досягти повного відновлення ґрунтів лише через десятиліття, а то й більше.
Набагато результативнішою в питанні рекультивації зруйнованих земель виявилася рослина коноплі звичайні або посівні (лат. Cannabis sativa, родина Коноплеві), здавна відомі своїми природоохоронними властивостями, але потім безпідставно забуті.
Ще до середини минулого століття основною культурою, яку використовували в якості попередника для зернових, були саме коноплі. Ці рослини мають дуже потужну й розгалуджену кореневу систему, яка проникає на глибину до 2 м і більше, завдяки чому покращуються механічні властивості ґрунту на полях.
Окрім того, коноплі збагачують орний шар ґрунту продуктами своєї життєдіяльності, очищають посівні площі від бур’янів, допомагають позбутися личинок багатьох шкідливих комах і збудників різних захворювань. Фермери й хлібороби багатьох країн Європи, Азії та Америки відзначали, що посіви конопель діють для наступних культур як натуральні рослинні пестициди і гербіциди, тому застосування хімічних препаратів після них абсолютно зайве.
Понад сто років тому в США коноплі широко застосовувалася в якості надійного захисника від зневоднення ґрунтів, ґрунтових ерозій, зсувів, лісових пожеж тощо. Коноплі сіяли вздовж каналів і русел річок, де за кілька років коріння рослин утворювало потужну, щільну систему, яка досягала глибини від 3 до 5 м і за своєю функціональністю цілком могла порівнюватися з дамбою: вона запобігала виникненню паводків та інших стихійних лих, можливих внаслідок повеней.
Важко переоцінити важливість конопель для успішної життєдіяльності людини. Але через те, що до складу деяких частин конопель входять психотропні речовини, в рамках боротьби з наркоманією вирощування цієї рослини у багатьох країнах знаходиться під забороною. Внаслідок масового і необґрунтованого знищення дикорослих конопляних полів у такій країні як Бангладеш (з 1971 р.) можна спостерігати руйнівні для її економіки та екології наслідки: повне вимивання родючого шару внаслідок затоплення полів водами річок, занепад, а місцями і повне припинення сільськогосподарської діяльності.
Сьогодні перед населенням цієї країни гостро стоїть питання відновлення територій, які зазнали ерозії і вимивання, з метою відродження землеробства. Кращий варіант – це культивування на зруйнованих землях технічних конопель, що не мають психотропної дії. Подібні безнаркотичні сорти рослини («Гляна», «Глера», «Вікторія»), т. зв. технічні коноплі, які отримали визнання і вже успішно вирощуються у багатьох країнах світу, після копіткої і багаторічної роботи вдалося отримати селекціонерам України.
Одним з надзвичайно важливих аспектів використання посівів конопель є їхня очисна здатність. Рослини здатні поглинати з ґрунту не тільки токсичні, але й радіоактивні елементи. Саме ця властивість конопель привернула увагу екологів після аварії, яка сталася на Чорнобильській АЕС (1986 рік).
Результати по очищенню Чорнобильської зони від радіоактивних відходів і відновленню родючих якостей ґрунтів за допомогою посівів технічних конопель перевершили всі очікування вчених. Порівняно з дією соняшнику та гірчиці, відомих як кращі рослини-очисники ґрунтів від токсинів, посіви конопель здатні виконати ті ж функції протягом значно меншого періоду.
Коноплі були визнані кращим фіторемедіантом: двох поколінь конопель виявилося досить, щоб рівень радіаційного фону наблизився до норми. До того ж у подальшому рослини можна успішно використовувати в якості біопалива. Сьогодні розглядається питання про те, щоб застосовувати ці чудові властивості культури в зоні Фукусіми.
Технічні коноплі стали запорукою подальшого процвітання фермерів на півдні Італії (2008 р.), коли внаслідок регулярного забруднення річкових вод стоками сталеливарного заводу відбулося перенасичення ґрунту і рослин токсичними відходами, що призвело до потрапляння небезпечних сполук не тільки в їжу місцевих сільськогосподарських тварин (овець, кіз), але навіть у продукти їх життєдіяльності (м’ясо, молоко).
Проблему вдалося вирішити за допомогою посівів конопель, які діють на забруднених ґрунтах подібно сорбенту: вбирають та утримують у своїх тканинах молекули важких металів й інших токсичних сполук, а згодом поступово розщеплюють їх на безпечні для довкілля речовини.
Кілька років тому цікавий експеримент провели на ділянках розробок родовищ корисних копалин у Польщі (2017 р.). Завдяки вирощуванню технічних конопель на постіндустріальної території вдалося не тільки зупинити ерозійні процеси, а й домогтися появи у ґрунті перших мікроорганізмів, грибів. Трав’яні зарості виявилися привабливими і для деяких диких тварин, які там оселилися.
Коноплям також властиве швидке нарощування біомаси, яку потім подрібнюють і закладають у ґрунт як гумус, аби повернути родючість спустошеним та зруйнованим землям. Надалі відновлені території можна успішно використовувати як сільськогосподарські угіддя або створювати ландшафтно-паркові зони відпочинку.
Технічні коноплі цілком заслужено визнані однією з найбільш корисних культур для людини. Крім їх практичного застосування у якості сировини для харчової, фармацевтичної, текстильної, хімічної промисловості, будівництва та енергетики, коноплі належать до кращих фіторекультиваторів і фіторемедіантів пошкоджених, заражених і зруйнованих ґрунтів.
Поділитись в соцмережах:
