Карантин, оголошений у багатьох країнах світу через пандемію коронавірусної інфекції, призвів до зупинки частини виробництва й транспорту, і як наслідок – до зниження рівню забруднення повітря.
Дослідження, проведені в різних країнах, засвідчили, що рівень монооксиду вуглецю (чадного газу) у повітрі нашої планети в порівнянні з минулим роком впав на 50%.
Звісно, це тимчасове покращання, тому що після закінчення пандемії уряди почнуть стимулювати економіку своїх країн, що призведе до відновлення інтенсивного забруднення атмосфери. Так було в 2008-2009 роках, після глобальної фінансової кризи, коли викиди вуглецю збільшилися на 5%.
На переконання фахівців Національної Екологічної Ради України, коронавірус, незважаючи на свою смертельну загрозу, в якійсь мірі зупинив руйнівний вплив людини на навколишнє середовище. Це змушує переглянути наше ставлення до природи. Ситуація, що склалася зараз, наочно демонструє, що людина в гонці прогресу стала руйнівником, знищуючи те, без чого не зможе вижити сама.
В Україні за останні десятиліття бездумне, а часом і злочинне ставлення до навколишнього середовища, безвідповідальність за прийняті рішення і тотальна корумпованість вітчизняних чиновників, призвели до критичної екологічної ситуації.
Глобальний Альянс з питань здоров’я та забруднення (GAHP) поставив Україну на четверту позицію серед європейських країн за кількістю смертей, обумовлених забрудненням навколишнього середовища. З цієї причини в нашій країні щорічно вмирає близько 60 тисяч людей. За оцінками українських медиків та екологів, ці цифри занижені.
Основними причинами такого становища є загазованість повітря і забруднення водойм. У 2019 році в вітчизняні водойми з яких ми беремо питну воду було скинуто понад 2 млрд. куб. м. стоків. З яких 1/3 неочищені або недостатньо очищені. Медики стверджують, що 37% всіх онкологічних захворювань виникає через вживання неякісної питної води.
Не кращою є ситуація і з забрудненням повітря. До спалаху короновірусу інтернет-сервіси показували над Україною критичний рівень забруднення.
За даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, рейтинг найбрудніших міст за якістю повітря виглядає так: Маріуполь, Дніпро, Одеса, Кам’янське, Київ, Кривий Ріг, Луцьк, Миколаїв, Слов’янськ, Краматорськ, Рубіжне, Запоріжжя, Лисичанськ, Херсон, Кременчук. Підвищеним тут є вміст формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, діоксиду азоту, оксиду вуглецю.
Ці забруднювачі роблять наше повітря отруйним смогом. Вони викликають запальні процеси, формування тромбів, запалення стінок судин. МОЗ повідомляє, що в 2019 році 78% передчасних смертей від інфаркту та інсульту спровоковані забрудненням повітря.
За даними Організації Об’єднаних Націй, кожна шоста смерть у світі стається через забруднення навколишнього середовища. У 2019 році від хвороб, викликаних забрудненням довкілля, померли 11 млн. чоловік. Це втричі більше, ніж від СНІДу, туберкульозу і малярії, разом узятих, і в 15 разів більше, ніж у результаті воєн, терактів та інших форм насильства. Щорічно через хвороби від викидів в атмосферу вмирає близько 7 мільйонів чоловік у всьому світі. У разі збереження нинішніх тенденцій, кількість людей, що страждають на онкологічні захворювання, збільшиться на 60% в найближчі два десятиліття.
Сьогодні коронавірус «допоміг» істотно очистити повітря від забруднень і показав, яким може бути довкілля, якщо людство докладе зусиль для зменшення шкідливого впливу на природу.
NASA і супутники моніторингу забруднення Європейського космічного агентства зафіксували істотне зниження шкідливих викидів в атмосферу. Так, над Китаєм показники діоксиду азоту наблизилися майже до норми.
Спочатку зменшення забруднення NO2 помітили навколо міста Ухань, де вперше виявили коронавірус і раніше, ніж в інших місцях, почав діяти карантин. Поступово введення обмежувальних заходів на роботу виробництв поширилося на територію всієї держави, що призвело до істотного зниження викидів.
Про поліпшення екологічного стану у зв’язку з карантинними заходами через коронавірус стало відомо і в інших країнах.
Найбільше серед європейських країн хвороба вдарила по Італії. У той же час жителі Венеції помітили несподіваний позитивний результат карантинних заходів. Її всесвітньо відомі канали перестали засмічувати туристи, по них зараз не ходять човни. Як наслідок – городяни вперше за багато років побачили прозору воду в каналах.
Вода стала прозорою, тому що осад з дна перестав підніматися, але донні забруднення нікуди не поділися. Та навіть це призвело до позитивних змін. У каналах Венеції та водоймах інших регіонів Італії помічають дельфінів, лебедів і качок, які повертаються у ті місця, де їх давно не було.
Вчені згаданих та багатьох інших країн збираються ретельно вивчити вплив заходів, пов’язаних зі спалахом корона вірусу, на навколишнє середовище.
Набагато чистішим останніми тижнями стало повітря і у Києві. Зовсім недавно він вважався найзеленішою європейською столицею, а зараз входить до десятки найбрудніших міст світу. У місті з’явився смог, загазованість повітря досягла критичних відміток. Вона перевищила рівень, шкідливий для дітей і тих, хто страждає від проблем з дихальною системою і серцем, і досягла показників, за яких існує небезпека навіть для здорових дорослих людей.
Після введення надзвичайної ситуації із закриттям виробництв і обмеженням кількості транспорту, повітря в столиці значною мірою очистилося від отруйних домішок і наблизилося до показників десятирічної давності.
– Коронавірус оголив перед нами непривабливу правду того, який жахливий світ ми створили і наскільки в ньому самі ж і страждаємо, – говорить голова Національної Екологічної Ради України Олександр Чистяков. – Ми знищуємо природу, яка нас породила і виховала. Але сьогодні у нас з’явився шанс переглянути своє ставлення до навколишнього природного середовища, почати співіснувати з ним на основі поважних цивілізованих відносин, не повторюючи минулих помилок. Ми в змозі змінити навколишній світ на краще.
Пресслужба Національної Екологічної Ради України
Поділитись в соцмережах:
