Паросткова муха

Паросткова муха (Delia platura) – комаха з родини Сновигові мухи (Anthomyiidae), надродини двокрилих комах Muscoidea, підряду Коротковусі двокрилі (Brachycera), ряду Двокрилі (Diptera), відома як шкідник-поліфаг, що пошкоджує значну кількість видів сільськогосподарських культур. Дав їй офіційну назву і зробив перший науковий опис паросткової мухи німецький ботанік-натураліст Йоганн Вільгельм Майген у 1826 році.

Ареал паросткової мухи просто вражає. Цю комаху можна цілком справедливо назвати космополітичною, оскільки вона населяє території Європи, Азії, Південної і Західної Африки, Північної Америки, Індонезії та інших регіонів. В Україні паросткова муха поширена повсюдно.

Шкоди рослинам завдають личинки паросткової мухи. Вони живляться рослинною тканиною коренів, коренеплодів і підземних стебел багатьох важливих у господарстві рослин, зокрема бобових (квасоля, горох, боби, соя, нут) і баштанних (гарбуз, диня, кабачок) культур, а також уражають огірки, шпинат, буряк, картоплю, капусту, цибулю, соняшник.

Найнебезпечнішими для рослин є личинки першої генерації, оскільки їхній процес живлення відбувається на молодих, ще незміцнілих сходах як культур відкритого ґрунту, так і на вирощуваних у парниках і теплицях.

На огірках шкідники пробурюють підсім’ядольне коліно, після чого проникають усередину стебла, де й живляться, внаслідок чого рослини зрештою гинуть. На бобових культурах личинки прогризають ходи в сім’ядолях і пошкоджують насіння. На капусті часто спостерігається спільне паразитування личинок паросткової і капустяної мухи, а завдані ними пошкодження виглядають дуже подібно.

Дорослі комахи паросткової мухи не завдають сходам прямої шкоди, проте вони переносять небезпечні патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії, що викликають чорну ніжку картоплі, чим збільшують ступінь своєї шкодочинності.

• Опис паросткової мухи

Довжина дорослої комахи сягає від 3,5 до 5 мм. Тіло у неї жовтувато-сіре, вкрите волосками, лапки чорні, а на спинці є три поздовжні темно-коричневі лінії, середня з яких найбільш виразна. У самців очі зближені, а в жіночих особин вони розділені жовто-помаранчевою смужкою.

Яйця білі, видовжені, на вершечку звужені.

Личинка напівпрозора. У старшому віці вона стає м’ясистою, набуває брудно-білого забарвлення, а її довжина становить приблизно 7 мм.

Пупарій у паросткової мухи жовто-коричневий, завдовжки 4–5 мм.

• Спосіб існування паросткової мухи

Зимують паросткові мухи у фазі лялечки, захищеними пупарієм. Навесні, зазвичай на початку травня, з них виходять дорослі мухи, які активно літають і спаровуються протягом двох тижнів.

Запліднені самки відкладають свої яйця поодинці. Вони розміщують їх на поверхні ґрунту, поблизу кормових рослин.

Ембріональний розвиток паросткової мухи триває від 2 до 10 днів. Важливою умовою успішного виживання ембріонів є високий рівень вологості ґрунту. За інших обставин яйця гинуть.

Одразу після відродження личинки негайно починають шукати проросле насіння або сходи, для чого їм деколи доводиться долати досить значну відстань. За відсутності кормової бази вони живляться гнилими рослинними рештками, або органічними речовинами, що розкладаються.

Життєвий цикл личинок триває до 30–40 днів, після чого вони зариваються у ґрунт і починають формувати пупарій.

В Україні впродовж одного сезону паросткова муха встигає забезпечити три повні покоління потомства, тоді як у північніших регіонах шкідник генерує не більше двох поколінь.

Активний літ дорослих комах першої генерації спостерігається у травні, другий – у червні, а третє покоління з’являється вже наприкінці липня чи на початку серпня, хоча строки вильоту та тривалість розвитку паросткових мух залежать безпосередньо від погодних умов у регіоні.

Личинки першого і другого покоління заляльковуються у грунті на глибині від 3 до 7 см, а пупарії, що зимують, заглиблюються у ґрунт на 10 см і більше.

Економічна межа шкодочинності – 5 личинок паросткової мухи на одній рослині.

• Заходи протидії шкіднику

З агротехнічних заходів важливо забезпечити якісний передпосівний обробіток ґрунту і посіяти культури у ранні й максимально стислі терміни, що сприяєтиме дружній появі та розвитку сходів. Не менше значення мають і дотримання правил сівозміни та пізньоосіння глибока зяблева  оранка.

Також аграріям потрібно контролювати рівень вологості ґрунту і давати йому час від часу просихати, оскільки в сухій землі яйця паросткової мухи гинуть.

Якщо популяція шкідників є досить численною, використовують отрутохімікати, а саме препарати кишково-контактної дії.

Обробляють рослини не менше 2–3 разів. Серед найефективніших інсектицидів проти паросткових мух варто зазначити препарат широкої дії «Актеллік».

Насіння перед висіванням обробляють протруйниками «Екзор», «Максим», «Респекта» тощо.

Для культур цвітна та білоголова капуста комплекс захисних заходів від паросткової мухи не відрізняється від тих, які використовують у знищенні  капустяної мухи.

Значну допомогу аграріям у зменшенні популяції паросткової мухи надають такі комахи-ентомофаги, як жуки видів Aleochara bipustulata, Bledius tricornis, Creophilus maxillosus.

Знищує дорослих мух і паразитичний гриб виду Entomophthora muscae.