Щоб отримати високопродуктивний фруктовий сад з різноманітними видами плодових дерев, необхідно насамперед забезпечити рослинам належний догляд, а саме: своєчасне постачання необхідних елементів живлення, захист від несприятливих кліматичних умов, хвороб і шкідників, формування найбільш продуктивної крони, своєчасне проведення омолоджувальних і санітарних обрізок.
Що потрібно знати для правильної обрізки дерев
Секрети правильної обрізки дерев передбачають дотримання деяких правил, для чого необхідно мати базові знання про будову та закономірності розвитку плодових дерев. Надземна частина їх утворюється з крони, до складу якої входять різновікові гілки та пагони, та стовбура – найбільш розвиненої центральної, розташованої вертикально гілки, що є несучою віссю рослини і пов’язує крону з кореневою системою.
Основні частини стовбура дерева
Стовбур також складається з трьох основних частин. Це штамб, центральний провідник та пагін продовження. Штамб обмежується знизу поверхнею землі, а зверху – відгалуженням першої нижньої сильної гілки. Центральний провідник є природним продовженням штамбу та, залежно від виду формування крони, може або мати чітко виражену форму (як у груші, черешні), або ж не мати її (здебільшого в яблуні, сливи, вишні). Розміщений на вершечку центрального провідника приріст поточного чи минулого року називається пагоном продовження.
Особливості гілкоутворення дерев і назви гілок
Найбільші гілки дерева, що відходять від стовбура і складають основу крони, називаються скелетними, або гілками першого порядку. Ті, що утворилися на них – це гілки другого порядку, або напівскелетні. Від напівскелетних відгалужуються вже гілки третього порядку і т. д. Гілкоутворення в деяких дерев (зазвичай у яблунь) може досягати 7–8 порядків, та до скелетних належать лише гілки 2-го й 3-го порядку.
Що таке обростаючі гілки та їх різновиди
На скелетних, а також на слабших, тобто напівскелетних гілках утворюються дрібні розгалуження (плодові та ростові пагони), які називають обростаючими гілками. Переважна частина обростаючих гілок забезпечує та утримує на собі основний урожай, тому їх ще називають плодоносними або генеративними.
Якщо уважно оглянути маленькі гілочки плодових зерняткових дерев (яблуні, груші, айви, то можна помітити, що вони бувають двох видів. Розрізняють ростові гілочки (ростові, жирові та передчасні пагони), з бруньок яких розвивається листя, та плодові (плодові прутики, списики, кільчатки, плодові сумки, плодухи), на яких містяться квіткові бруньки.
Списики – однорічні прямі плодові прирости завдовжки 5–15 см, що ростуть під прямим кутом до гілки, мають потовщення біля основи, вкорочені міжвузля, а також бічні ростові бруньки та генеративну на вершечку. Найкоротші плодові гілочки – це кільчатки, довжина і них близько 2–3 см, вони ростуть перпендикулярно до основної гілки, мають недорозвинені бічні бруньки та добре сформовану верхівкову (вегетативну або квіткову) бруньку.
Місцями на поверхні кільчаток розташовуються добре помітні кільцеподібні борозенки, що утворилися внаслідок обсипання покривних лусочок бруньок або листя. Якщо на вершечку кільчатки знаходиться квіткова брунька, то наступного вегетаційного періоду з неї може сформуватись плодова сумка (потовщення, до якого у рік плодоношення прикріплюються плодоніжки фруктів).
Порівняно з кільчатками плодові прутики (однорічні гілочки) мають значно більшу довжину, вони виростають завдовжки до 15–20 см і завершуються зазвичай квітковою брунькою. А ще вони тонші за ростові пагони.
Як збільшити врожайність дерева завдяки його правильній обрізці
Усі ці слаборозвинені короткі гілочки, на вершечку яких знаходиться квіткова брунька, називають плодушками. Саме на них формується майбутній урожай дерева, тому у зерняткових (яблуні, груші) можна цілеспрямовано збільшити кількість плодушок за допомогою спеціальної обрізки.
З цією метою наприкінці весни або на початку літа потужні річні пагони (до 1 м завдовжки) повністю зрізають, лишивши в нижній частині лише 1–2 см. Подібний метод обрізання стимулює зростання обростаючих гілочок. За літній період у місці зрізу виростають один чи два нові пагони, або ж плодові прутики.
Середньосильні та кінцеві пагони потребують іншого методу. Їх обрізають, залишивши чотири нижні бруньки, з яких дві верхні (або ж лише одна найвища) забезпечать ростові пагони. За неповний місяць нові утворення встигають вирости до 20–30 см. Тепер потрібно повторити обрізку, видалити верхній пагін до нижнього, а нижній вкоротити до 2–3 бруньок.
Наступний етап обрізки проводять, коли вкорочені пагони знову виростуть завдовжки до 20–30 см. Тепер на них лишають лише по одній бруньці, з якої згодом сформується плодушка (кільчатка чи плодовий прутик). Так методом літніх прищипувань можна виростити на дереві плодушки шляхом перетворення приросту в маленьку плодову гілочку.
Плодові сумки, що утворились з генеративних бруньок зерняткових культурх (груші чи яблуні), весною формують суцвіття з кількох квітів і листя. Це пов’язано з тим, що квіткові бруньки в зерняткових культур змішані, тобто можуть генерувати і квіти, і листя.
Цвітіння завершується формуванням плодів, а в бічних частинах з’являються прирости (кільчатки, рідше списики чи плодові прутики), які завершуються генеративною чи вегетативною брунькою, проте здерідка можуть виростати і ростові пагони.
Згодом з плодових бруньок розвиваються нові плодові сумки, які своєю чергою утворюють нові суцвіття та прирости. Врешті виростає розгалужена гілка, що складається з плодових сумок та плодушок. Такі багаторічні утворення з квітковими бруньками, що складаються з розгалужених кільчаток, називаються плодухами. Найпродуктивнішими є плодухи віком до 6, а іноді до 10 років, після чого їхня врожайність знижується.
Поділитись в соцмережах:
