Просяний комарик

Просяний комарик (Stenodiplosis panici) – комаха з родини Галиці (Cecidomyiidae), підряду Довговусі (Nematocera), ряду Двокрилі (Diptera), що є шкідником декількох видів злакових культур.

Це комаха-монофаг. Її личинки ушкоджують різні види рослин, що належать до родів Просо (Panicum) та Плоскуха (Echinochloa) родини Тонконогові або Злаки (Poaceae), зокрема просо звичайне (Panicum miliaceum) та плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli).

Ареал шкідника охоплює Східну та Південну Європу і Центральну Азію. В Україні просяний комарик зустрічається повсюдно, але найбільшої шкоди завдає у Степовій зоні. Останніми роками спостерігається певний спад шкодочинності цих комах.

• Опис комарика просяного

Просяний комарик є близькоспорідненим видом гессенської мухи (Mayetiola destructor). Обидві комахи схожі навіть зовні. 

Довжина дорослої комахи сягає 2–2,3 мм. Самки трохи більші за самців. Тіло у імаго темне, з яскраво-червоним черевцем. Голова маленька, очі великі, чорні. Ноги в просяного комарика тонкі, довгі, вкриті рідкими волосками. У жіночої особини вусики складаються з 13 члеників, у самців – з 11. Крила прозорі, з трьома темними поздовжніми жилками.

Яйце біле, ребристе, трохи довгасте. Спочатку воно жовтувате, але поступово темніє і набуває бурого забарвлення. Личинка безнога, помаранчево-червона. Лялечка вільна, рухлива, з червоно-помаранчевим черевцем.

• Спосіб існування 

Зимують личинки серед зернин проса та плоскухи, що осипалося на землю, або в післяжнивних рослинних рештках. Вони ховаються у світло-кремових коконах, прикріплених до поверхні зернівок. 

Вихід імаго з лялечок відбувається досить пізно, приблизно з другої декади червня. Дорослі просяні комарики літають погано, але можуть долати досить значні відстані завдяки руху повітряних потоків, які їх підхоплюють і переміщують.

Запліднені самки відкладають яйця на бур’яни, що слугують комахам об’єктами живлення, де й розвивається перше покоління личинок.

Плодючість жіночої особини сягає від 40 до 160 яєць, а життєвий цикл самки зазвичай не перевищує 3–6 днів.

Вихід дорослих комах другого покоління відбувається на початку липня. Їхні личинки заселяють просо ранніх та середніх строків посіву.

Третю генерацію просяних комариків можна спостерігати у серпні. Вона розмножується на пізніх сортах проса та на підгоні.

Четверте покоління дорослих комах з’являється на початку вересня. Самки цієї генерації відкладають яйця виключно на плоскусі.

Оптимальними умовами для розвитку личинок є температура повітря +18…25ºС і рівень відносної вологості повітря 60–70%. У разі зниження температури та нестачі вологи личинки переходять у стан діапаузи, яка може тривати аж до весни наступного року. Якщо сприятлива погода повертається, личинки виходять із діапаузи та продовжують свій розвиток. Також на дорослих комариків негативно впливають суховії.

Терміни льоту імаго можуть значно коливатися, оскільки залежать від температури повітря і кількості опадів. У теплу погоду з підвищеним рівнем вологості спостерігається активізація розвитку популяції.

Дорослі просяні комарики не живляться.

Запліднені самки відкладають яйця за колоскові лусочки квіток. Процес яйцекладки може початися ще до початку цвітіння або до виходу волоті з листкових піхв.

Ембріональний розвиток просяного комарика за сприятливих умов триває 2–3 дні.

Відроджені личинки проникають всередину зав’язі, де живляться рослинним соком. Вони пошкоджують лусочки, маточки й тичинки. Якщо всередині квітки одночасно розвивається кілька личинок (більше чотирьох), квіткові лусочки розкриваються, і шкідники падають на землю, де й гинуть.

На пошкоджених просяними комариками рослинах проса формуються побілілі колоски.

Життєвий цикл личинок охоплює від 7 до 8 днів. З досягненням старшого віку вони формують світло-жовтий шовковистий кокон і заляльковуються на кормовій рослині. Частина личинок мігрує у ґрунт. Розвиток лялечки триває 3–4 дні.

На території України просяний комарик за сезон встигає забезпечити чотири повні генерації.

• Заходи протидії шкіднику

З агротехнічних заходів щодо контролю над шкідником вдаються до висівання проса у якомога ранні та стислі строки.

Хороші результати забезпечують і глибока зяблева оранка та утилізація рослинних решток після обмолоту.

Важливою дією у захисті рослин проса є системне знищення плоскухи, для чого використовують як регулярний обробіток ґрунту, так і застосування гербіцидів.

Першу обробку посівів інсектицидами рекомендується проводити на початку виходу волоті з піхви листка, а вдруге обприскувати – через 7–10 днів.

Результативними у знешкодженні просяного комарика є препарати: протруйники  «Гаучо», «Авіценна», «Венцедор» тощо.

Допоможуть аграріям безпечно впоратися з просяним комариком і комахи-ентомофаги, зокрема Systasisencyrtoides Wlk., Inostemmapanici Sel., Eupelmusal boannellatus Bel.