Українська компанія «Фуд Факторі» – в своєму роді унікальне явище в нашій країні, тому що є справжнім стартапом, але в не звичній для українців галузі. На відміну від інших, власники компанії вирішили інвестувати саме в сучасні біотехнології і сільське господарство, а не в ІТ індустрію.
Звичка вирощувати масові культури заважає деяким бізнесменам побачити інші цікаві ніші у вітчизняному сільському господарстві. Але такі напрямки існують. Наприклад, вирощування водоростей» – говорить Вадим Киричко, виконавчий директор ТОВ «Фуд Факторі», і один із засновників цього стартапу.
«Взагалі, майбутнє українського сільського господарства досить сумне, адже ми – українці – виробляємо в основному масову сировину низької якості, що має низьку додану вартість. Значну частину прибутку на сільському господарстві заробляють за межами України, а ось ризики і негативні наслідки залишаються тут» – доповнює він.
Наша мета – відпрацювання запуску агро-стартапу за звичайним алгоритмом, прийнятому в світі високих технологій і IT-стартаперів:
(I) створення ідеї;
(IІ) розвиток ідеї;
(IІІ) створення прототипу;
(IV) тестування ринку;
(V) корекція ідеї / продукту;
(VІ) поширення – масштабування.
Створення Ідеї
Влітку 2015р. троє партнерів, яких пов’язував попередній аграрний бізнес, вирішили організувати в Запоріжжі виробництво спіруліни.
Спочатку у Аліма Кунаха з’явилася нав’язлива ідея навчитися вирощувати мікроводорость спіруліну для власного вживання. Спіруліна, яку того часу можна було купити на ринку, не відповідала вимогам до якості продукту: мала незрозуміле походження, були відсутні протоколи випробувань на вміст домішок важких металів та інших небезпечних елементів, мала неприємний присмак і огидний запах.
Почалися експерименти «з пляшечками на підвіконні», пошук інформації, підбір параметрів проживання, поживних середовищ. Про свою ідею Алім розповів своєму другові Володимиру Іщуку (на той момент вони спільно проводили експерименти з вирощування рослин в закритому просторі за технологією гідропоніки). Разом вони продовжили експериментувати і домоглися позитивних результатів. Так ідея переросла в проект, до якого приєднався Вадим Киричко, досвідчений в організації фінансування та розвитку аграрних бізнес-проектів.
Так трьома захопленими людьми (Вадим Киричко – управлінець і фінансист, Алім Кунах – досвідчений в переробці і торгівлі зернових та олійних, Володимир Іщук – IT, автоматизація і техніка), був створений проект Спірулінка™. Новатори і експериментатори, вони не побоялися зайнятися виробництвом продукту, до кінця не розуміючи, яким може бути на нього попит.
Розвиток ідеї
Поринути в нішевий бізнес партнерів підштовхнув досвід торгівлі масовими культурами. Проаналізувавши перспективи розвитку українського сільського господарства, підприємці прийшли до висновку, що майбутнє в цій сфері саме за виробництвом нішевих культур і / або їх переробка. Тому що згодом, на їхню думку, на ринку залишиться 5–6 великих виробників, їх маржа буде падати і конкурувати у вирощуванні традиційних культур з ними буде складно. До того ж бізнесмени прагнули випускати не сировину, а готовий продукт з чималим терміном придатності, більш високою перероблюваністю та доданою вартістю.
Щоб відійти від висококонкурентного зернового ринку, підприємці спробували себе у вирощуванні льону, маку, конопель, розторопші, вивчили виробництво грибів, гідропоніки, водне господарство. І зрештою зупинилися на водоростях.
Півтора року за допомогою вчених і фахівців бізнесмени вивчали спіруліну, досліджували її властивості та способи вирощування. Як розповів один із засновників, Вадим Киричко: «Ми зрозуміли, що в усьому світі спіруліна відома і застосовується, а в Україні її немає, тому побачили в цьому можливості». У 2016 році держави-партнери створили компанію «Фуд Факторі» (ФФ), і стали вирощувати спіруліну під Spirulinka™.
Довідка: Спіруліна – одноклітинна бактерія (іноді вважається мікроводоростю, але остання думка вчених – бактерія), відома людству з давніх часів. Її вирощували і збирали стародавні ацтеки й африканські племена. На конгресі ООН в 1974 році вона була визнана «… кращою їжею для майбутнього людства …». ВООЗ вважає спіруліну одною з найкорисніших рослин на землі. В усьому світі спіруліна – найбільш вивчений і безумовно корисний суперфуд. В Україні поширена переважно сушена чи таблетована, іноземного виробництва.
Створення прототипу і ринкові тести
В дослідження та організацію майданчика по виробництву спіруліни бізнесмени вклали $ 100 тис. Треба сказати, що для інвесторів цей проект є доволі привабливим. На відміну від інших сільгоспкультур, спіруліна росте дуже швидко, регулярно генеруючи операційний потік. Буквально через місяць після засіву вже можна збирати урожай.
Теплолюбні культури можна вирощувати як відкритим, так і закритим способом. У «Фуд Факторі» вибрали закритий метод, а саме, в біореакторах – спеціальних місткостях, де створюється і підтримується оптимальне середовище для водоростей. «Завдяки вченим ми відпрацювали технологію вирощування спіруліни, яка базується на старих знаннях з використанням нових технологічних розробок», – розповів Алім Кунах.
Щоб отримати продукт, який не має специфічного болотного запаху і смаку, на підприємстві були створені умови близькі до лабораторних. На початковому етапі розробки продукту в ФФ прийшли до того, що цінність і користь продукту буде вище, якщо його заморожувати і продавати в саме такому вигляді.
«Довелося вигадати свою упаковку й акумулятори морозу – спеціальні холодоелементи, що дозволяють транспортувати нашу продукцію на далекі відстані. Існуючі на ринку мікроводорості є доволі дороговартісними, а активний елемент у них смердить. Наші – їстівної якості, нетоксичні і без запаху. У нас же – МЕГА корисна їжа! Ось думаємо, може аптекам їх продавати, – несподівано отримали додатковий ринок збуту» – зауважує Вадим Киричко.
Ці холодоелементи можуть підтримувати температуру від –21°С до –5С° і дозволяють зберігати спіруліну замороженою впродовж трьох днів.
Протягом 2017 року компанія тестувала продаж спіруліни, виробляючи щомісяця по 30–80 кг заморожених водоростей.
Основний канал продажів продукції Spirulinka™ – Інтернет. Виробник розвиває свої сторінки в Facebook, Instagram, YouTube, проте замовлення приймає переважно через свій сайт, а також співпрацює зі спеціалізованими магазинами корисної і функціональної їжі.
Компанія намагалася продавати свої продукти в аптечних мережах. Проте через специфіку продажів в аптеках і недотримання правил зберігання товару поки що довелося відмовитися від ідеї співпраці з фармацевтами.
У компанії розуміють, що кардинально наростити обсяги реалізації продукції без торгових мереж досить складно. Водночас усвідомлюють, що співпрацюючи з роздрібною мережею, початківцям виробникам важко заробляти на розвиток. За інформацією, отриманою від Аліма Кунаха, «Фуд Факторі» веде переговори про постачання продукції в мережу «Сільпо», яка тестує в своїх магазинах відділ «Суперфуд». Для цього компанія розробила нову упаковку зі спеціальним індикатором розморожування Spirulinka™. Проте в компанії не прагнуть зробити торгові мережі найголовнішим каналом продажів.
Про свій продукт виробник розповідає на спеціалізованих виставках, форумах, через лідерів думок. «У перевантаженому інформаційному світі методи донесення меседжів змінюються, люди більше довіряють лідерам думок – блогерам, спортсменам, телезіркам, тому потрібно використовувати ці канали», – каже Алім Кунах.
Корекція ідеї / продукту
У процесі тестування продукції на ринку виявилося, що деякі ідеї не знайшли свого застосування.
Наприклад, ринок не сприйняв ідею Дитячої Спірулінки. Клієнти купують звичайну, у звичайній упаковці, а потім ділять її для дітей на 2 частини.
Несподівано з’явилася зацікавленість з боку рестораторів до блакитної спіруліни, – вони використовують її як пігмент для приготування блакитних страв.
Довелося кілька разів міняти форму й розмір упаковки для отримання найбільш ергономічного розміру.
Виявилося, що українські інвестори не такі активні, як очікувалося. «Дивно, але прибутковість у 15–20% річних у валюті не надто їх цікавить. Деякі повільно «проїдають» свої ресурси в кількарічному очікуванні «раптових» дохідних проектів зі 100–150% річною прибутковістю. Ми відкоригували свої плани з розвитку» – зазначає Вадим Киричко.
Натхненні результатами, які дає вживання мікроводорості Spirulinka™, з літа минулого року фахівці компанії розпочали розробку продуктів з новими мікроводоростями. Адже спіруліна – не єдина мікроводорость, придатна до вживання людиною і тваринами. Тому в майбутньому «Фуд Факторі» планує розширити асортимент своєї продукції.
Поширення та масштабування
Під час розгляду різних варіантів розвитку компанії, у її очільників виникла ідея збудувати мережу локальних фабрик по всій країні. Але від такого проекту швидко відмовилися, оскільки з таким «розкиданим» виробництвом складно контролювати якість продукції. Тому вирішили, що ефективніше працювати над тим, аби забезпечити споживачам якісну доставку замороженого товару.
Засновники «Фуд Факторі» запланували поступовий розвиток і розширення бізнесу на 5 років. «Будь-який аграрний бізнес можна організовувати не вкладаючи відразу багато грошей. Потрібно поетапно розвивати виробництво та, домагаючись певних результатів, показувати інвесторам і партнерам історію успіху. Такі проекти надихають і зацікавлюють інвесторів та партнерів», – упевнений Вадим Киричко.
У найближчі роки компанія планує збільшувати виробництво в три-чотири рази на рік з метою досягти обсягів виробництва і, відповідно, продажів до 100 тонн замороженої спіруліни та інших водоростей в місяць.
Попри те, що компанія докладає певних зусиль для просування продукції на внутрішньому ринку, загалом вона не вважає для себе український ринок цільовим через його низьку маржинальність, слабку купівельну спроможність і переконання значної частини українців, що здоровими їх може зробити тільки ординарна медицина.
До слова, роздрібна ціна 20-тиграмового пакетика замороженої спіруліни Spirulinka™ (половина денної норми для міського жителя) зараз становить 25 грн.
У перспективі бізнесмени планують налагоджувати постачання продукції до США, країн Близького Східу й Китаю. У вересні 2017 року компанія пройшла реєстрацію в FDA (Food and Drug Administration – Американське Федеральне управління з нагляду за якістю харчових і лікарських препаратів) для поставок продуктів у США і навіть зробила тестову поставку спіруліни в цю країну і в ОАЕ.
За словами Вадима Киричко, в арабських країнах також розвивається тенденція здорового харчування, тому цей ринок потенційно перспективний. Під час освоєння нових ринків збуту компанія буде відкривати свої виробництва на місцях, щоб зменшити логістичні витрати.
Виробники замороженої спіруліни впевнені, що стрімкі зміни у світі й суспільстві зараз та в майбутньому змінюватимуть принципи, на яких базується харчування людей. Вважають, що в майбутньому необхідна буде інша їжа, з іншими властивостями. Тому попит на їх продукцію буде тільки збільшуватися.
Причому фахівці компанії продовжують активні дослідження водоростей, щоб відкрити їх властивості для використання в різних сферах. Вже протестували кілька продуктів, що збільшують ефективність вирощування птиці та інших тварин. Вивчають інші види бактерій, за допомогою яких можна підвищувати родючість грунтів і врожайність певних культур.
Постскриптум
Фахівці компанії «Фуд Факторі» вважають, що зараз українське сільське господарство є низько-конкурентним, з низькою маржинальністю. Необхідно поетапно переходити на нішеві культури, намагаючись створювати більш переробний, високомаржинальний брендований продукт, а також розвивати пряму реалізацію на світові ринки. В іншому випадку українські аграрії підуть в історію слідом за українськими металургами і машинобудівниками.
Цікаві короткі факти про спіруліну
– спіруліна, ймовірно, одна з найдавніших фотосинтезуючих живих істот на Землі;
– на думку ВООЗ, спіруліна – одна з найкорисніших рослин на Землі;
– перша письмова згадка про спіруліну, а саме в польових замітках іспанських конкістадорів, датується 1521 роком;
– спіруліна – одне з небагатьох джерел нетваринного походження вітаміну B12 для людини;
– за концентрацією високоякісного протеїну спіруліна перевершує будь-який продукт, відомий людству (в перерахунку на суху вагу).
Про спіруліну розгорнуто
Попри те, що в Україні спіруліна широко не застосовується, у світі про неї відомо дуже давно, більше 500 років тому вперше письмові згадки знайшли в записках іспанських конкістадорів. Її вирощували і збирали стародавні ацтеки й африканські племена. Ця одноклітинна бактерія (іноді вважається мікроводоростю, але остання думка вчених – бактерія), що належить до роду ціанобактерій, на 60-70% складається з білка, містить чимало вітамінів, кілька антиоксидантів, поліненасичених жирних кислот, амінокислот і мінералів.
До прикладу: у 20 г свіжої спіруліни знаходиться стільки ж легко засвоюваного бетакаротину, скільки в 1 кг моркви. На конгресі ООН у 1974 році вона була визнана «… кращою їжею для майбутнього людства …». ВООЗ вважає спіруліну однією з найкорисніших рослин на землі, і вона може використовуватись у лікуванні 70% відомих захворювань. Водночас спіруліна не є ні лікарським засобом, ні біологічно-активною добавкою.
Дієтологи класифікують цю водорість до суперфуду – природних продуктів з високою концентрацією корисних речовин, що захищають організм від хвороб. Спіруліна – найбільш вивчена і вважається безумовно корисним суперфудом. Японці вживають спіруліну в різних видах і в складі багатьох страв. Можливо, це одна із причин, чому японців вважають довгожителями. У США та Японії норма споживання сухої спіруліни становить 2,5–5 г (сухої речовини) на добу, що в еквіваленті дорівнює 40 г замороженої.
Сьогодні промисловим вирощуванням спіруліни займаються в Африці, Китаї, США, Японії та інших країнах. В Україні спіруліна поширена переважно в сушеній чи таблетованій формі, до того ж іноземного виробництва, яка на 60% є менш корисною через денатурації молекул білків, вітамінів і антиоксидантів.
Поділитись в соцмережах:
