В Україні почали експериментувати з перетворенням відходів очистки амаранту на посуд для господарчих потреб. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції» Олександр Дуда.
Після збирання амаранту його насіння очищають, внаслідок чого залишаються відходи. За словами Олександра Дуди, зазвичай до їх складу входить третина найдрібнішого насіння амаранту, третина – насіння лободи і третина – насіння щириці. Такі відходи не викидають: їх охоче купують тваринники для корму. Але виявилося, що з них можна також робити речі, корисні в господарстві.
Поекспериментувати з відходами очистки вирішив співзасновник стартапу rekava Дмитро Бідюк. Дмитро і його команда – неабиякі прихильники життя у стилі zero waste, тобто дбають про довкілля і намагаються не залишати після себе відходів. Більше того, вони самостійно, першими у світі, налагодили переробку кавової гущі на одноразові біорозкладні стаканчики для кави. А тепер хочуть розширити своє виробництво за рахунок нової продукції.
Такою новинкою мають стати біорозкладні горщики для розсади. Якраз для їх виготовлення Дмитро Бідюк і замовив відходи очистки амаранту.
– Так сталося, що на складі традиційного міксу не було, а залишилися відходи, де домінувало насіння щириці, – розповідає Олександр Дуда. – Ми їх доочистили від легкої домішки й надіслали Дмитру.
У rekava почали експериментувати, для чого змішували відходи очистки амаранту з кавовою гущею, а з отриманої суміші формували посуд. Так з’явилися горщики, які окрім функціональності мають ще й доволі естетичний вигляд за рахунок вкраплень світлого насіння у темній кавовій масі.
– Результат мене не просто здивував, а вразив, – зізнається голова асоціації виробників амаранту. – Погляньте, які чудові горщики вийшли із наших відходів. Така формотвірна властивість можлива за рахунок крохмалю, що міститься у значній кількості в амаранті, щириці та лободі (усі рослини належать до родини Амарантові) та має специфічну структуру.
Кожен горщик має об’єм 250 мл і вагу 40 г. Вирощену в такому посуді розсаду можна висаджувати в грунт просто разом із ним. Під впливом вологи горщик почне поступово розкладатися та перетворюватися на добриво для рослин.
Зараз новинка проходить випробування, і поки що не надійшла в масовий продаж. Але нею вже зацікавилося чимало городників. Виноградарі також прогнозують, що горщики стануть зручними для вирощування в них саджанців винограду.
Вони вважають, що такі кавово-амарантові горщики цілком можуть замінити звичні торф’яні горщечки й таблетки. Торф – також нешкідливий матеріал, який у грунті перетворюється на підживлення для рослин. Проте його видобувають у природних умовах, внаслідок чого порушують екосистеми з торф’яними покладами, тоді як використання кавової гущі й відходів виробництва амаранту – навпаки, допомагає зберігати чистоту довкілля.
Звісно, щириця й лобода засмічують посіви не лише амаранту, а й інших культур. Тому щороку на елеваторах і в сільгосппідприємствах після очистки зерна накопичуються сотні тисяч тонн насіння цих рослин. І кожного разу доводиться вирішувати, що з ними робити далі. Один з варіантів – переробка на корм для птиці. Але й виготовлення якихось речей, наприклад, тих самих горщиків, також є досить перспективним.
– Переконаний, що отримані результати стануть основою до національного або міжнародного інвест-проекту, спрямованого як на застосування кінцевих виробів з відходів очистки сільськогосподарських культур, так і на виготовлення необхідного обладнання для елеваторів та великих господарств, що дозволить не лише утилізувати відходи, а й отримувати вироби для власних потреб та на продаж, – зазначив Олександр Дуда. – Тематика zero waste набирає обертів і є дуже важливою для людства.
Поділитись в соцмережах:
