У Китаї з’явилася м’ясна порода великої рогатої худоби. Про це повідомила Китайська академія сільськогосподарських наук.
Поява нової породи великої рогатої худоби – подія доволі рідкісна. Адже для її створення потрібні десятиліття, оскільки корови ростуть і досягають статевої зрілості порівняно повільно, вони мають досить тривалий період тільності і зазвичай приносять за отелення лише одне теля. Та в китайських вчених є ще й додатковий привід для гордості: створення власної високопродуктивної породи м’ясної худоби стало для Китаю справжнім проривом, що веде до зміцнення продовольчої безпеки країни.
Офіційно про завершення роботи над виведенням породи хуасі (Huaxi Cattle) повідомили на саміті з наукових інновацій у тваринництві та птахівництві. Понад чотири десятиліття здійснювала селекційну роботу група вчених під керівництвом Інституту зоотехнії Китайської академії сільськогосподарських наук (CAAS). Проведені минулого року дослідження генотипу та фенотипу тварин показали, що вони мають низку унікальних характеристик та генетично відрізняються як від вихідних порід, що використовувалися у селекції, так і від решти схожих груп худоби. Нещодавно нову породу схвалив Національний комітет з генетичних ресурсів тваринництва і птахівництва.
Необхідність виведення власної м’ясної породи великої рогатої худоби була зумовлена насамперед зростанням споживання яловичини в Китаї. Але місцева м’ясна худоба тривалий час залишалася малопродуктивною, з низькою якістю м’яса.
– Промислове виробництво яловичини в Китаї почало розвиватися пізно, а вітчизняні породи м’ясної худоби та якість яловичини були нездатні задовольнити потреби споживачів, – говорить віце-президент CAAS Лю Сяньву.
Хоча скотарство в Китаї існує здавна, протягом століть воно було стихійним і спрямованим насамперед на розведення робочої худоби. Першочергові вимоги до поголів’я полягали в показниках сили та витривалості тварин, призначених для допомоги селянам у проведенні польових роботів та перевезенні вантажів. Однак широке використання сільськогосподарської техніки скоротило необхідність використання робочої худоби, тоді як вимоги до м’ясних характеристик ВРХ невпинно зростали. Проте довгий час ніхто не займався їх покращенням. Хоча в Китаї існує кілька місцевих порід м’ясного напрямку, жодного розвитку в них не спостерігалося.
Така ситуація в скотарстві призвела до того, що значна частина споживаної в Китаї яловичини імпортується. Скажімо, 2021 року за кордоном було закуплено 2,3 млн т такого м’яса, тобто чверть загального обсягу його споживання. До того ж з інших країн завозять і племінне поголів’я: імпортувати доводиться 70% м’ясної худоби, яку використовують у розведенні. Зрозуміло, це не може не викликати занепокоєння щодо забезпечення населення яловичиною у разі раптового припинення поставок. А про те, що такий сценарій можливий, свідчить досвід останніх років: на торгівлю сільськогосподарською продукцією негативно вплинула і пандемія COVID-19, і спалахи АЧС та грипу птиці в низці країн, і війна в Україні.
Китайські тваринники отримали завдання змінити ситуацію на протилежну: до 2025 року 70% м’ясного поголів’я в країні вони повинні отримувати за рахунок використання плідників власного розведення, що припинить залежність від імпорту та сприятиме сталому розвитку галузі. Для цього потрібно щороку вирощувати 400 племінних бугаїв нової породи.
Над створенням хуасі селекціонери працювали з 1978 року. За словами ключового фахівця групи вчених, які виводили породу, Лі Джунья, спочатку місцеву худобу покращили шляхом схрещування з більш продуктивними тваринами. Отримані внаслідок схрещування бажані ознаки закріпили генетично за допомогою відбору та розведення найкращих особин. Зрештою з’явилась спеціалізована м’ясна порода великої рогатої худоби зі стабільним екстер’єром, видатною м’ясною продуктивністю, стійкими генетичними характеристиками, високими здібностями до адаптації та стресостійкістю.
– Дорослі бики важать до 900 кг, а дорослі корови – понад 550 кг, – зазначає Лі Джунья. – Забійний вихід становить 62,39%, а відсоток чистого м’яса – 53,95%.
Нині з’явилося вже п’яте покоління чистопородних хуасі. Основну селекційну роботу проводили у регіоні Внутрішня Монголія, але тварини нової породи добре пристосовуються до умов різних кліматичних зон країни. Сьогодні їх розводять на чотирьох десятках ферм, і популяція поступово розширюватиметься протягом наступних 5–10 років.
– Очікується, що до 2027 року Китай самостійно контролюватиме основні генетичні ресурси свого поголів’я м’ясної худоби, забезпечуючи безпеку поставок, – заявив Лі Джунья.
Міністерство сільського господарства та сільських справ Китаю склало список сільськогосподарських племінних підприємств, які мають відіграти ключову роль у досягненні мети забезпечення населення м’ясною продукцією, одержаною від тварин власних порід. До списку внесено 276 підприємств, у тому числі – 86 скотарських та птахівницьких. Серед них – і сім племінних господарств, що спеціалізуються на розведенні м’ясної худоби. Очікується, що провідні селекціонери покращать показники місцевих тварин та прискорять індустріалізацію сектора, щоб поступово збільшити його частку на ринку.
Поділитись в соцмережах:
