Фермер з Вінницької області проводить експерименти з незвичним для України видом горіхових дерев і вже готовий до масштабного вирощування.
Останніми роками українські аграрії все активніше розвивають горіховий бізнес. Сприяє такій роботі й підтримка держави: з 2018 до середини 2023 року завдяки грантовим урядовим програмам в країні створено понад 5,6 тис. га горіхових садів.
Найбільше – 85% від загальної площі – садівники закладають насаджень фундука. Утім, є й ентузіасти, які звертають увагу на види, не типові для нашого регіону. Так, фермер з Вінницької області Іван Юкал вже кілька років експериментує з горіхом пекан.
Іван Юкал – аграрій з величезним досвідом: керував колгоспом ще тоді, як існувала така форма господарювання, потім заснував фермерське господарство «Єфрем» і горіховий розплідник «Твій горіх». Зрештою зосередився саме на горіховому бізнесі, в якому йому допомагає родина.
Сімейна ферма розташована в селі Лісове, що в Жмеринському районі на Вінниччині. У господарстві створені чималі насадження горіхів, переважно – волоських, з яких власники щороку отримують врожай плодів на продаж.
Але Іван Юкал не обмежується лише промисловим садом. Він випробовує і вдосконалює різні системи й методи горіхівництва, вирощує і реалізує саджанці, веде селекційну роботу. Близько трьох десятиліть збирає сорти волоського горіха, які походять з України та інших країн, а також виводить власні. В доробку аграрія десяток нових сортів, три з яких вже офіційно зареєстровані. Працює горіхівник і з фундуком.
А кілька років тому Іван Юкал взявся за вирощування горіха пекан. Цю культуру поки що мало знають в Україні і ще менше – вирощують.
Пекан звичайний – дерево з родини Горіхові. Він є родичем волоського горіха, хоча й не найближчим: ботаніки відносять ці дві рослини до різних родів.
Батьківщиною пекана є Північна Америка, де він поширений в культурі не менше, ніж волоський горіх в Євразії. Найбільші його плантації розташовані в США і Мексиці. Звернули увагу на культуру і аграрії в інших частинах світу. Зараз багато таких горіхів вирощують в Бразилії, Перу, Австралії, Китаї, Південній Африці.
На нашому континенті пекан також прижився. Наприклад, він став звичайною культурою в Ізраїлі. Також зустрічається в садах країн Середньої Азії, на Чорноморському побережжі Кавказу. Скажімо, в Грузії деяким насадженням вже понад сто років. Хоча в цій країні він так і не став настільки ж популярним, як традиційні фундук і волоський горіх.
На території України пекан добре почувається в Криму. Але виявляється, може рости і в інших регіонах нашої країни. Є ентузіасти, які це вже довели, і один з найуспішніших – Іван Юкал.
Пекан зацікавив вінницького фермера через ряд унікальних властивостей його плодів. Горіхи американського дерева стають дедалі затребуванішими в усьому світі завдяки високому вмісту корисних жирів, які, за результатами ряду досліджень, здатні регулювати кількість «поганого» холестерину в крові, запобігаючи інфарктам і інсультам. У 100 г ядер рекордні 72 г таких жирів. Також у ядрах багато вітаміну Е, бета-каротину, селену та інших речовин, що позитивно впливають на здоров’я.
Очевидно, що й продавати такий корисний продукт вигідно. Зараз він коштує в десять разів дорожче, ніж волоські горіхи.
Іван Юкал виважено підійшов до нової справи, замовивши насіння ряду сортів з тих регіонів США, де кліматичні умови схожі на українські. Вони мають ряд характеристик, які дозволяють культивувати пекан в Україні. Дерево стійке до морозів – витримує зниження температури повітря до мінус 30–35 градусів, а також до посухи та впливу потужних вітрів. Зацвітає воно пізніше, ніж волоський горіх, завдяки чому квіти й зав’язі не страждають від весняних приморозків. Культура невибаглива до ґрунтів, витримує короткочасне затоплення водою, її практично не вражають інфекційні захворювання та шкідники. Горіхи пекана мають тонку шкаралупу, тому на ядра припадає близько 60% їх ваги. До того ж, ядра легко відділяються від шкаралупи. Цінниться культура і за красиву, щільну, міцну деревину.
Але є в пекана особливість, яку в помірному кліматі можна вважати вадою: його плоди пізно достигають. На батьківщині культури горіхи дозрівають наприкінці жовтня, а збирання врожаю розтягується подекуди до квітня. Там, де зими суворіші, недостиглі плоди можуть загинути, не встигнувши дозріти. Власне, саме це й обмежує поширення культури в нашій країні.
Однак клімат змінюється, осінь в Україні стає довшою й теплішою, що дає надію на успішне отримання врожаю. Крім того, Іван Юкал експериментує з препаратами, що містять біологічно активні речовини, які мають вплинути на терміни достигання плодів. Також він розпочав селекційну роботу, яка теж спрямована на отримання більш ранніх врожаїв культури. Успіхи вже має, тому в нинішньому році виводить пекан з невеликих дослідних ділянок на більшу площу.
Іван Юкал почав закладати великий пекановий сад загальною площею 7,5 га. Шість з них вже засаджено, півтора – на черзі. Тут ростиме понад 2000 дерев, від яких отримуватимуть товарну продукцію. Отже, в Україні з’явиться перша промислова плантація.
Горіх пекан поки що залишається екзотичною для нашої країни культурою. Втім, садівник не сумнівається, що з часом він знайде свою нішу у вітчизняному горіхівництві. А вже зараз аграрій готовий запропонувати посадковий матеріал і поділитися досвідом.
Поділитись в соцмережах:
