Збудником жовтого слизового бактеріозу пшениці є грампозитивна ґрунтова паличкова бактерія виду Rathayibacter tritici (Corynebacterium tritici). Захворювання вражає виключно рослини роду Пшениця (Triticum), хоча траплялися випадки виявлення його і на ячмені (Hordeum).
Вперше жовтий слизовий бактеріоз пшениці спостерігався на пшеничних полях в Індії (1917 рік). Зараз він поширився на територіях багатьох країн, де активно вирощують пшеницю. В Африці це захворювання набуло найбільшого поширення у Замбії, Єгипті та Ефіопії, на території Азії – у Китаї, Індії, Афганістані, Пакистані, Ираку. Також окремі випадки ураження пшениці цією хворобою зафіксовані на Кіпрі та в Австралії.
У Європі, зокрема й в Україні, збудник жовтого слизового бактеріозу визнаний об’єктом зовнішнього карантину. Захворювання вражає усі без винятку сорти пшениці, а втрати урожаю в окремих випадках сягають 50%.
-
Опис жовтого слизового бактеріозу пшениці
Бактерія Rathayibacter tritici має вигляд рухливої палички з одним полярним джгутиком. Є типовим аеробом. Спори не утворює.
Оптимальна температура довкілля для розвитку колонії бактерій становить +20…30ºС, сприятливий рівень вологості – від 70 до 100%.
Життєвий цикл збудника жовтого слизового бактеріозу тісно пов’язаний з нематодою пшеничною (Anguina tritici), личинки якої переносять ці бактерії. Паразити розвиваються всередині наростів (у галах), які здебільшого утворюються на колосі, а здерідка – у тканинах листя. За формою гали нагадують пшеничне зернятко, але меншого розміру. У фазі дозрівання пшениці нарости забарвлені в яскраво-зелений колір, але в подальшому вони стають темно-коричневими.
Личинки пшеничної нематоди заражають рослини пшениці бактеріями Rathayibacter tritici, які переносять на собі. Впродовж свого існування вони здатні інфікувати бактеріозом від 40 до 55% галових утворень. Збудники жовтого слизового бактеріозу, які перебувають у галах, зберігають свою життєздатність до 5 і більше років.
-
Ознаки захворювання
Жовтий слизовий бактеріоз вражає листя, стебла та колоски пшениці. На листі та стеблах хвороба проявляється у вигляді поздовжніх білих або жовтих смуг, поверхня яких вкривається жовтим бактеріальним слизом. Молоді листочки, що з’являються з пазух вже зараженого листя, деформуються і зморщуються.
Інфіковані рослини пшениці відстають у розвитку, їхні стебла перегинаються, а колосся набуває потворного вигляду – перетворюється на безформну масу, вкриту бактеріальним слизом. Згодом цей слиз висихає і утворює ламку, бурштинового кольору плівку-оболонку.
Колосся на уражених рослинах або зовсім не утворюється, або ж формується з сухими, мізерними, вкритими темними плямами зернами. Дозрівання колоса за таких обставин відбувається на 30–40 днів раніше, ніж у здорових рослин.
-
Поширення жовтого слизового бактеріозу
Отже, джерелом зараження пшениці жовтим слизовим бактеріозом є нематоди пшеничні, які можуть поширюватись як із посівним матеріалом, так і з ґрунтом. Разом з ними переносяться і бактерії.
Поширення збудника хвороби у природний спосіб обмежується локальними зонами зараження.
-
Карантинні заходи
В Україні жовтий слизовий бактеріоз є найбільшою загрозою для посівів пшениці у південних областях, де склалися найсприятливіші для збудника кліматичні умови.
Як один з карантинних заходів, у країну заборонено ввозити зерно з тих територій і держав, де поширена це хвороба.
Під час вегетації слід систематично проводити моніторинг пшеничних ланів на різних фазах розвитку посівів. Попередньо діагностувати жовтий слизовий бактеріоз можна шляхом візуального огляду рослин, що знаходяться у фазі колосіння, а також методом обстеження зерна.
Рослини та зерна, що викликаюсь підозру у можливому інфікуванні, обов’язково передають до карантинної лабораторії для уточнення діагнозу.
Пшеницю, інфіковану фітопатогеном Rathayibacter tritici, вилікувати неможливо. Щоб запобігти виникненню цього захворювання на пшеничних ланах, потрібно насамперед подбати про знищення пшеничної нематоди, як основного джерела інфікування бактеріозом.
Нацголовніші профілактичні заходи з протидії виникненню і поширенню жовтого слизового бактеріозу пшениці – це:
- суворе дотримання правил сівозміни;
- протруєння посівного матеріалу;
- контроль якості зерна.
Поділитись в соцмережах:
