Затверджений півроку тому Перелік інвазійних видів дерев втратив чинність. Про це свідчить новий наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Інвазійними вважають такі види флори та фауни, які є чужорідними для конкретної екосистеми і загрожують її існуванню, агресивно витісняючи місцеві рослини чи тварин. Звісно, таке визначення є дуже загальним. Для того, щоб визнати той чи інший вид інвазійним, потрібні ретельні дослідження його вченими на предмет наявності ряду критеріїв. За результатами такого вивчення в багатьох країнах складають так звані «Чорні списки». Перелік ста найнебезпечніших інвазійних видів планети створив і регулярно поновлює Міжнародний союз охорони природи (МСОП).
В Україні до недавнього часу подібного офіційного списку не існувало. Виправити становище вирішило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, видавши наказ від 3 квітня 2023 року №184 «Про затвердження Переліку інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених у процесі відтворення лісів». До Переліку було внесено 13 видів: айлант найвищий, аралія маньчжурська, в’яз низькій, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенолистий, маслинка вузьколиста, павловнія (види й гібриди), робінія звичайна, черемха пізня, ясен пенсильванський. Наказ не передбачав знищення існуючих насаджень цих дерев, але забороняв використовувати вказані види для створення нових лісів або їх відновлення.
Попри те, що таке рішення було позитивно сприйняте багатьма екологами, лісівниками й представниками громадськості, відразу ж з’явилися й негативні відгуки. Наприклад, необхідність обмежити поширення клену ясенолистого (американського) ні в кого не викликала заперечень.
Водночас, деяких аграріїв здивувало внесення до Переліку павловнії, адже багато хто зазнав невдачі, намагаючись її виростити. В ряді регіонів нашої країни рослина вимерзає, тож про її самостійне поширення не йдеться. Тому її загрозу для місцевих екосистем частина фахівців ставить під сумнів.
Також є незгодні і з наданням статусу інвазійного виду маслинці вузьколистій. Адже рослина чудово закріплює схили, захищаючи їх від подальшої ерозії. Є небагато видів, які можуть добре впоратися з таким завданням.
Але найбурхливіша дискусія розгорнулася навколо робінії звичайної (білої акації). Дерево має ряд корисних властивостей: в нього цінна деревина, воно здатне швидко розростатися на згарищах, схилах і пісках, є одним із найкращих медоносів, чудово витримує загазоване повітря міст тощо. Тому, вперше з’явившись в Україні у XVIII столітті, до нашого часу стало поширеним і звичайним. Проте одна з його важливих характеристик – здатність до розростання за допомогою кореневої порослі за певних умов може призвести до вкрай небажаних наслідків. Поселяючись на території лісгоспів, робінія звичайна добре приживається в соснових насадженнях, швидко захоплює вільні ділянки і не дає можливості нормально створювати нові ліси. Тож лісівники вважають її інвазійним видом.
Утім, з працівниками лісу не згодні бджолярі. Вони зазначають, що біла акація є одним із основних медоносів і важливою частиною кормової бази бджільництва. А мед з акації являє собою цінний продукт, який завжди має високий попит у споживачів як в Україні, так і за кордоном. Тож пасічники переконані, що офіційне внесення робінії звичайної до інвазійних видів може призвести до посилення її вирубування, скорочення площі насаджень і, відповідно, до зменшення кормової бази бджільництва.
Серед претензій бджолярів також те, що представників галузі не залучили до комісії, яка складала список. А без них неможливо було визначити, як на виробництві продукції пасік позначиться обмеження поширення конкретних видів.
Тому невдовзі після оприлюднення наказу бджолярі вирішили звернутися до Міндовкілля та Кабінету Міністрів України з проханням вилучити білу акацію з переліку інвазійних видів.
Історія знайшла своє продовження восени нинішнього року. Так, 20 вересня Державна регуляторна служба України (ДРС) повідомила про необхідність скасування регуляторного акта, а саме – згаданого наказу Міндовкілля. Фахівці цієї служби встановили, що затвердження наказу відбулося з порушенням вимог Закону про регуляторну політику. Зокрема, був відсутній аналіз регуляторного впливу; проєкт наказу не був оприлюднений, отже, зацікавлені особи не могли висловити свої зауваження щодо нього; проєкт не був поданий на погодження з уповноваженим органом, яким є ДРС.
– Порушення законодавчо регламентованих вимог та непослідовність дій розробника при затвердженні Переліку не дозволило забезпечити баланс інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави, про що свідчать звернення суб’єктів господарювання та громадськості щодо негативних наслідків прийнятого регулювання, – зазначають в ДРС.
Також експерти вказують на неузгодженість з іншими документами, в яких йдеться про інвазійні види. Так, за їх висновками, «Перелік корелюється лише за одним з тринадцяти видів дерев з останньою актуалізованою станом на 08.02.2022 консолідованою версією Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2016/1141 від 13 липня 2016 року Про затвердження списку інвазійних чужорідних видів, що викликають занепокоєння Союзу, згідно з Регламентом (ЄС) № 1143/2014 Європейського Парламенту та Ради». А з висновками науковців Інституту еволюційної екології НАН України Перелік корелюється лише по п’яти видах.
Затвердження наказу має суттєвий вплив на діяльність зі створення лісових насаджень, проте розрахунки, які оцінили б такий вплив, не здійснювалися.
До того ж в Міндовкілля дещо поспішили зі своїм рішенням. Адже в Україні в 2021 році прийнято Стратегію біобезпеки та біологічного захисту, в якій, зокрема, йдеться й про заходи із «запобігання проникненню, здійснення контролю за поширенням і пом’якшення наслідків поширення біологічних агентів та інвазивних чужорідних видів на державному і місцевому рівнях». Але План заходів із реалізації Стратегії розрахований на 2022-2025 роки.
Відповідно до нього, протягом 2022-2023 років Міндовкілля мало затвердити методичні рекомендації щодо критеріїв віднесення об’єктів рослинного та тваринного світу до інвазійних чужорідних видів. А вже потім, у 2023-2025 роках, воно мало внести пропозиції й затвердити переліки інвазійних чужорідних видів рослинного та тваринного світу з урахуванням рівня небезпеки для місцевих видів, екосистем, здоров’я людини за окремими таксономічними одиницями або їх групами та надалі забезпечити періодичне оновлення цих переліків.
Отже, як бачимо, вказаний порядок був порушений, тому що необхідних методичних рекомендацій ще не існує.
Тож ДРС зробила висновок, що згаданий наказ Міндовкілля має бути скасований. Позицію служби відповідним листом підтвердило Міністерство юстиції України.
Тому Міндовкілля видало Наказ від 2 жовтня 2023 року №671 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 03 квітня 2023 року №184». З 19 жовтня, після державної реєстрації та офіційного опублікування нового наказу, Перелік інвазійних видів дерев уже не діє.
Щоправда, «хепіендом» для робінії звичайної та інших дерев, які були внесені до Переліку, скасування наказу назвати не можна. Їх «реабілітація» не є остаточною, а створення списку інвазійних видів триватиме. Проте, є надія, що Міндовкілля проведе роботу над помилками та надалі підходитиме до таких суспільно важливих тем більш виважено. Так, стало відомо, що до праці над черговим варіантом переліку буде залучено близько півсотні спеціалістів, серед яких і науковці, і представники зацікавлених галузей.
Отже, чекаємо нових висновків фахівців. А бджолярі поки що можуть, як і раніше, сподіватися на гарний медозбір з білої акації.
Поділитись в соцмережах:
