Зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання молока та молокопродуктів є економічно невиправданим. Таку експертну думку оприлюднив Інститут аграрної економіки.
– Зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання молока та молокопродуктів навряд чи призведе до очікуваних розробниками соціально-економічних ефектів, – заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Леонід Тулуш, коментуючи проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції (реєстр. №9161 від 31.03.2023).
Даним законопроектом передбачається запровадження зниженої – у розмірі 10% проти нинішньої у 20% – ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання молока та молочних продуктів, що, на думку розробників, має призвести до «забезпечення доступності життєво необхідних молочних товарів для широких верств населення», «попередження занепаду вітчизняного тваринництва» і «детінізації ринку цих продуктів».
Разом з тим, реалізація такої ініціативи призведе до відчутних втрат бюджету, які самими розробниками оцінюються у обсязі до 22,35 млрд грн, і навряд чи будуть компенсовані детінізацією ринку молока та молокопродуктів.
– Також зазначену норму пропонується застосовувати до усієї номенклатури товарних позицій 0401-0406 УКТ ЗЕД, включаючи й молокопродукти преміум-сегменту, які споживаються населенням з високим рівнем доходів, підтримувати яке за рахунок бюджетних коштів недоцільно, особливо під час війни, – наголосив експерт.
Щодо заявленого розробниками впливу законопроекту на «попередження занепаду вітчизняного тваринництва», то Леонід Тулуш пояснив, що зміна ставки ПДВ не покращить результативності діяльності виробників, оскільки для них цей податок є нейтральним.
Для окремих виробників молока та молокопродуктів рішення щодо зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій із постачання ними продукції може бути взагалі не вигідним, оскільки операції з постачання вхідних ресурсів будуть оподатковуватись за стандартною ставкою ПДВ. Модель справляння ПДВ, за якої вихідна ставка ПДВ є суттєво нижчою за вхідну, зумовлюватиме виникнення від’ємного значення ПДВ, яке потребуватиме відшкодування з бюджету. Наразі така процедура є ускладненою і призводить до відволікання обігових коштів суб’єктів господарювання.
– У цьому відношенні більшу користь для виробників принесло б рішення щодо зниження ставки ПДВ на операції з постачання окремих видів вхідних ресурсів – в такому випадку зменшилися б обсяги відволікання обігових коштів на сплату ПДВ у ціні їх постачання, – переконаний експерт.
З урахуванням низької еластичності попиту на молочні продукти, важко розраховувати на стримування зростання цін внаслідок зниження ставки ПДВ, особливо у сегменті мас-маркету. В кінцевому результаті рівень цін визначається ринковими факторами, зокрема наявними попитом та пропозицією, а також залежить від динаміки цін на виробничі ресурси.
– Крім того, оскільки зниження ставки ПДВ стосуватиметься й операцій з імпорту, це автоматично робитиме імпортні молокопродукти більш доступними та сприятиме зростанню обсягів їх імпорту, – висловив занепокоєння експерт.
Науковець нагадав, що в цьому контексті варто враховувати й положення Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ від 24.03.2023 року, відповідно до яких Україна зобов’язалася утримуватись від реалізації заходів, які можуть негативно вплинути на стан держбюджету.
– Апелювання до положень базової Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС є непереконливими, оскільки не в усіх країнах ЄС поставки агропродовольчої продукції оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ та, головне, відповідні норми мають рекомендаційний характер та є обтяжливими для бюджетів європейських країн, які їх застосовують, – підкреслив експерт.
Науковець вважає, що неочевидним виглядає вплив законопроекту на детінізацію ринку молочних продуктів, оскільки значна частина молокопродуктів виробляється та реалізується особами, які не є платниками цього податку. Крім того, існують менш витратні для бюджету інструменти детінізації ринку молокопродуктів, наприклад, запропоновані в проєкті Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки розвитку виробництва та переробки продукції тваринництва (реєстр. №7072 від 18.02.2022 р.), розробленого за участі науковців Інституту аграрної економіки. Серед таких інструментів – стимулювання поставок молоко-сировини на офіційну молокопереробку за рахунок виплати відповідної бюджетної дотації зі спеціальним порядком її адміністрування.
За своєю суттю вибіркова ініціатива щодо зниження ставки ПДВ – лише на операції з постачання молока та молокопродуктів – є спірною, оскільки збільшення доступності вимагають і інші життєво необхідні для населення товари. З огляду на це, незрозуміло, чому перевага надається саме молокопродуктам.
– Таким чином, запровадження зниженої ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання молока та молокопродуктів у варіанті законопроекту №9161 призведе лише до непродуктивних втрат доходів держбюджету, не забезпечивши досягнення заявлених розробниками законопроекту економічних ефектів. Більш ефективним для виробників було б зниження ставки ПДВ на операції з постачання окремих видів вхідних ресурсів та стимулювання постачання молоко-сировини шляхом виплати відповідної бюджетної дотації зі спеціальним режимом її адміністрування, що передбачено вищезгаданим законопроектом №7072, – підсумував Леонід Тулуш.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
