Ситуація з блокуванням пропуску через польсько-український кордон продовжує загострюватися. Чого насправді хочуть протестувальники, виконавчий директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзин розповів в ефірі «FM Галичина».
Польські протестувальники продовжують підвищувати градус напруги на кордоні з нашою країною. Вони не лише блокують проїзд вантажних автомобілів з товарами, але й частково перешкоджають руху автобусів та легковиків, перевезенню вантажів військового та гуманітарного призначення, намагаються перекривати залізничні колії. А форми протесту у вигляді розсипання зерна з фур та вагонів і демонстрації антиукраїнських гасел змусили звернути на це увагу й вибачатися перед Україною навіть польських посадовців.
Причиною такої діяльності фермерів є не лише ввезення українського зерна. Детальніше про підґрунтя нинішніх подій розповів економічний експерт Олег Пендзин.
Він зазначив, що його не дивує ситуація, яка склалася, адже її передумови виникли ще десять років тому, під час підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Частиною документу стала Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Проте, деякі її положення були вигіднішими Євросоюзу, ніж нашій країні. І це зіграло свою роль зараз.
– Звучить як красиво: угода про вільну торгівлю між Україною та Європейським Союзом, – говорить Олег Пендзин. – Ми відкриваємо цю угоду, а там – квоти на постачання української аграрної продукції в Європейський Союз на рівні від 1 до 3 відсотків загального виробництва цієї продукції в Україні. Що то за вільна торгівля, я вибачаюсь? А все дуже просто: це було єдиною умовою підписання угоди про асоціацію зі сторони східноєвропейських країн.
На переконання експерта, саме в 2014 році були закладені підвалини сьогоднішніх проблем. Він вважає, що треба було ще тоді домовитися про те, як відбуватиметься український експорт до Європейського Союзу, коли наша країна стане частиною цього об’єднання. А замість того ми погодилися на квоти, водночас без будь-яких умов дозволивши ввозити на свою територію товари з ЄС.
Утім, в 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення рф, Євросоюз, бажаючи підтримати Україну, скасував закріплені в угоді про асоціацію обмеження. Українська аграрна продукція, яка через блокування морських портів не могла йти на звичні ринки, потекла до країн ЄС. Що, звісно, збільшило конкуренцію, вплинуло на ціни й викликало спротив єропейських фермерів.
Економічний експерт нагадав, що в минулому році, коли протести й блокування кордону набирали обертів, в певний момент це раптово припинилося. І сталося це завдяки фінансовому вливанню від ЄС.
– Для того, щоб не загострювати ситуацію, Євросоюз відкупився від польських аграріїв, – стверджує Олег Пендзин. – Він дав їм 100 мільярдів євро у вигляді додаткових субсидій. Тобто вони не продали свою продукцію, продала Україна, а їм за це ще й заплатили. Тоді Євросоюз пішов на такі речі. Зараз Євросоюз цього робити не хоче. А вони шантажують.
За його словами, в переліку вимог, які висувають польські фермери, ті, що стосуються України, насправді стоять далеко не на першому місці. В їх загальному обсязі лише 20–25% стосуються української аграрної продукції. Решта ґрунтується на невдоволенні, викликаному європейським зеленим курсом і скороченням дотацій на сільське господарство.
– 70% доходу європейського фермера – це дотації Євросоюзу, – наголошує експерт. – Але ж це палиця о двох кінцях. Тобто, з одного боку ви отримуєте дотації, а з другого боку є певні вимоги.
Зокрема, Олег Пендзин нагадав, що в ЄС діє заборона на використання певних видів агрохімікатів в сільському господарстві. Також європейські фермери мають залишати незасіяними до 25–30% своїх сільгоспугідь задля збереження біорізноманіття. Хоча обидва обмеження позитивно впливають на стан довкілля, вони водночас звужують можливості аграріїв щодо виробництва продукції.
Крім того, фермерам дуже не подобається скорочення дотацій аграрному сектору. За словами експерта, в 2009-2010 роках їх загальний обсяг в бюджеті Євросоюзу сягнув приблизно 48%. Тобто, майже половина спільної казни йшла на дотування сільського господарства. Але поступово ЄС почав згортати такі програми, і зараз на них спрямовано вже близько 25% європейського бюджету. Планується зменшувати підтримку фермерів і надалі. Наприклад, мають різко впасти дотації на тваринництво, тоді як зараз тваринники отримують виплати за кожну голову худоби, на молодняк тощо. Аграрії ж з таким зменшенням грошового потоку не згодні.
Що ж до ввезення української аграрної продукції, то вона польських виробників непокоїть менше. І Олег Пендзин наводить аргументи, які це підтверджують.
– Літом минулого року була скоординована акція румунів, болгар, словаків, угорців, поляків, – згадує він. – Зараз хто бастує? Тільки поляки. Чого? Україна запропонувала нашим партнерам дуже гарне тимчасове рішення, я називаю це механізмом самообмежень. Тобто Україна погоджує з прикордонною країною Європейського Союзу загальний обсяг української аграрної продукції, яку там готові прийняти. І на цей обсяг український уряд своїм аграрним виробникам видає ліцензії. Ми маємо це з румунами, словаками, тобто, це працює. Ми запропонували те саме полякам. Але ще раз повторюю: в поляків питання українського експорту – 20–25%, все решта України не стосується. Тому вони не погодилися. Їм же потрібен сьогодні український кордон в якості важеля тиску на Європейську Комісію. Тобто там суто політика. Тим більше, що загальний обсяг українського аграрного експорту через Польщу є невеликим.
Тож протестувальники, розуміючи, що мітинги, проведені десь у Варшаві, можуть не дати бажаного для них результату, і взялися до блокування кордонів. Таким чином, Україна фактично стала заручником «розборок» з Брюселем, до яких не має ніякого стосунку.
– Якщо ви заблокуєте кордони з Україною, воюючою країною, і перестанете пускати воєнні вантажі, я вже не говорю про автобуси з людьми, Євросоюз буде змушений «чухати потилицю», – говорить експерт.
Утім, своїми діями протестувальники шкодять не лише Україні, а й собі. Адже Польща може втратити український ринок аграрної продукції. Її місце тут буде швидко зайняте виробниками з інших країн.
Те саме стосується й транзиту. Зараз в Румунії будують сучасний багатосмуговий автобан до кордону з Україною. Тож логістичні схеми можуть змінитися.
– Два-три роки – і ми побачимо ситуацію, коли весь цей трафік в Європу поїде замість Польщі через Румунію. Україна не мала альтернативи, тепер матиме, – підсумовує Олег Пендзин.
Додамо, що повідомлення польських фермерів про те, що українське збіжжя, попри введене на нього ембарго, осідає в Польщі, не підтвердилися. Про це офіційно поінформував заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак. Міністерство провело перевірки отриманих скарг фермерів і не виявило жодного випадку, коли б транзитне зерно залишилося на польському ринку.
– Ні пшениця, ні кукурудза, ні ріпак. Ця продукція тут не залишається, – сказав Міхал Колодзейчак.
Поділитись в соцмережах:
