Для відновлення українського АПК необхідно понад 30 мільярдів доларів

Щоб покрити всі збитки, завдані українському агропромисловому комплексу внаслідок російського воєнного вторгнення, знадобиться понад 30 млрд дол. США. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Сільське господарство втрачає через воєнні дії різноманітні об’єкти нерухомості, продуктивних тварин, техніку, врожай на складах і на корню, страждає через нестачу робочих рук, порушені зв’язки, засмічення земель боєприпасами тощо. Щоб повністю відновити нормальне функціонування агропромислового сектору, необхідні чималі кошти. Скільки саме – порахували в Мінагрополітики.

– Наразі ми маємо понад 4 мільярди доларів США прямих збитків, таких як знищені, спалені та вкрадені товари; і понад 22 мільярди доларів США втраченого потенційного доходу від нерозподілених запасів продовольства, – говорить перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. – Україна за дорученням правоохоронних органів документує крадіжки продуктів і товарів, які подають люди, і буде подавати позови проти росії в міжнародному суді.

Лише на початковому етапі відновлення після війни буде потрібно близько півмільярда доларів. Але для того, щоб повністю компенсувати всі збитки й відбудувати зруйноване, знадобиться багато часу й не менше 30 млрд дол.

Проте, війна ще не закінчилася, а працювати над певними напрямами діяльності АПК необхідно вже зараз. За словами Тараса Висоцького, насамперед це стосується відновлення експорту аграрної продукції, який і в мирні часи складав 40% усіх поставок українських товарів за рубіж.

– З макрофінансової точки зору експорт підтримує валютні резерви та обмінний курс гривні, – пояснює перший заступник міністра. – З макроекономічної точки зору неспроможність України продавати товари означає падіння ВВП, зарплат і попиту серед постачальників на добрива, насіння та іншу продукцію, пов’язану з сільським господарством.

Тому нині важливим є вирішення проблеми зберігання сільгосппродукції, побудова нових логістичних схем, вивезення збіжжя морським «зерновим коридором» тощо.