Капітальні інвестиції у сільське господарство в Україні у 2020 році можуть скласти близько 36 млрд грн, що суттєво менше, ніж торік. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.
– За прогнозними оцінками науковців інституту, несприятлива інвестиційна ситуація в агропродовольчих секторах економіки збережеться до кінця 2020 року, – поінформував провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Микола Кісіль. – Через це очікуваний річний обсяг капітальних інвестицій у сільське господарство складе у січні-грудні цього року близько 36 млрд грн.
Як пояснив науковець, зменшення річного обсягу капітальних інвестицій у сільське господарство порівняно з 2019 роком на 14–15 млрд грн відбулося через додаткові негативні інвестиційними чинники, що виникли цього року.
На його думку, порівняно глибший інвестиційний спад в агропродовольчих секторах зумовлений цілою низкою факторів, пов’язаних, зокрема, з недостатньо виваженими змінами в секторальному управлінні, несприятливими за природно-кліматичними умовами теплими періодами року, пандемією COVID-19, посиленням інших інвестиційних ризиків і ризиків збереження капіталу, відмовою агроінвесторів від реалізації своїх інвестиційних проектів у зв’язку з очікуванням на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення, погіршенням фінансового стану держави, припиненням діяльності значної кількості суб’єктів малого бізнесу, уповільненням інвестиційної діяльності в секторах економіки, пов’язаних із сільським, лісовим, рибним господарством і переробкою, тощо.
– Інвестиційний спад 2020 року вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на темпах розвитку економіки, продовольчій безпеці держави, а також на валютних та бюджетних надходженнях, – застеріг експерт. – Тому заходи щодо активізації інвестиційної діяльності у агропродовольчих секторах економіки доцільно здійснювати першочергово.
Микола Кісіль наголосив, що з цією метою слід з усунути специфічні секторальні чинники інвестиційної кризи. Йдеться, перш за все, про:
- формування сільськогосподарської політики та механізмів її реалізації за аналогією країн Організації економічного співробітництва і розвитку;
- зменшення інвестиційних ризиків агровиробників;
- протидію агрорейдерству та інвестиціям у захоплення земель сільськогосподарського призначення;
- створення умов для масштабного розвитку малого агробізнесу, його кооперативних й інтеграційних формувань, зокрема, для надання підтримки реалізації їхніх інвестиційних проектів;
- здійснення реальних замість декларативних заходів щодо забезпечення пріоритетності інвестиційного розвитку агропродовольчих секторів економіки.
– У свою чергу, розв’язання зазначених завдань неможливе без вирішення інвестиційних проблем загального характеру, розроблення і прийняття обґрунтованої стратегії розвитку держави та її агропродовольчих секторів економіки, максимальної активізації у них діяльності національних інвесторів і залучення зовнішніх інвестицій під інноваційні проекти тощо, – підсумував Микола Кісіль.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
