Запровадження в Україні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, порушило або кардинально змінило логістичні шляхи поставок агропродовольчих товарів. Як вважає старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Ярослав Навроцький, це суттєво впливатиме на сектор навіть після пом’якшення та повного скасування карантину.
За його словами, шляхи для імпорту і експорту частково заблоковані через закриті кордони. А у разі їх функціонування тривалі простої кораблів під час обсервації імпортного продовольства призводять до псування продуктів. Така ж ситуація з авіа- та залізничними перевезеннями.
– Власники фермерських господарств можуть зіткнутися зі труднощами в забезпеченні повного циклу виробництва, що вірогідно призведе до зниження якості продукції і загальної продуктивності підприємств, – прогнозує науковець.
На його думку, канали і способи реалізації продукції трансформувалися. Внаслідок заборони на діяльність продуктових ринків для дрібних фермерських та приватних господарств багато можливостей для збуту втрачені.
– Водночас відбудуться кардинальні зміни у вітчизняному попиті на продовольчі товари, – зауважив Ярослав Навроцький. – Вони будуть спричинені подальшим значним зниженням доходів населення внаслідок втрати роботи, замороження заробітних плат, інфляційних процесів та інших чинників, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів.
Зниження попиту торкнеться груп дорогих товарів та товарів з високою доданою вартістю.
Йдеться, зокрема, про виробництво м’яса, у першу чергу, великої рогатої худоби як найбільш дорогий вид м’ясної продукції, ціни на який невпинно збільшуються. Якщо у квітні 2019 року середньомісячна ціна яловичини (гуляш) у роздрібній торгівлі становила 135,66 грн/кг, то у січні 2020 року вона підвищилася до 143,96 грн/кг (+6,1%). За чотири місяці поточного року гуляш подорожчав ще на 9,2% – до 157,22 грн/кг.
У ситуації, що склалася, найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки курятина поки що найдешевша поміж різних видів м’яса.
Також можуть постраждати сегменти молочної галузі, які виробляють дорогі сири та інші не дешеві молочні продукти високої якості.
Експерт вважає, що галузь рослинництва розвиватиметься неоднорідно. Найбільш імовірним буде підвищення попиту на продукти борщового набору: цибулю, моркву, картоплю, буряк, а також яблука, адже вони є порівняно дешевими товарами довготривалого зберігання.
До прикладу: ціна на картоплю в супермаркетах зросла з 12,51 грн/кг у січні 2020 року до 15,26 грн/кг (+22%) в квітні. Але, з огляду на харчові властивості, тривалий термін зберігання та порівняно доступну ціну, попит на картоплю зберігатиметься.
Паралельно відбуватиметься зниження попиту на групи товарів нетривалого зберігання: томати, огірки, ягоди та зелень.
Зберігатиметься високий попит на різні види зерна та крупи, що є характерною реакцією українців на кризові ситуації. Якщо з лютого 2019 року до лютого 2020 року середньомісячна ціна гречки у торгівельних мережах зросла на 74,5% – з 17,30 грн/кг до 30,19 грн/кг, то лише протягом березня-квітня цього року внаслідок ажіотажного попиту вона зросла на 43,2% – до 43,22 грн/кг.
Підвищиться попит на місцеві продукти з низьким ціновим порогом, особливо після відновлення роботи ринків.
Попит на тропічні види фруктів і овочів, горіхи і органічну продукцію також знизиться як на занадто дорогі. Ця тенденція буде посилюватися в найближчі кілька місяців. При цьому збережеться попит на часник, цибулю, імбир і лимон як види продуктів, що, на думку населення, здатні підвищувати імунітет.
У 2020 році забезпечення населення продуктами харчування знаходитиметься під впливом цілої низки негативних чинників, зокрема, погодних умов, проблем з постачанням запасних частин до техніки, міндобрив, посівного матеріалу, засобів захисту рослин тощо.
– Однак високий рівень агрокультури та працьовитість трудівників сільського господарства України допоможе успішно подолати кризу в агропромисловому комплексі, – підсумував Ярослав Навроцький.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
