Рівень цін на молоко-сировину в Україні суттєво перевищує середній показник по країнах ЄС. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.
– З початку 2021 року рівень цін на молоко-сировину в Україні суттєво перевищує відповідний рівень цін, що сформувався в країнах Східної Європи, а також і в середньому по Європейському Союзу, – поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Леонід Тулуш.
За його словами, ціни на молоко-сировину в Угорщині, Латвії, Словаччині не перевищують 32 євро/100 кг, в Польщі – 33,5 євро/100 кг, залишаючись відносно стабільними у 2021 році.
Натомість ціни на молоко-сировину в Україні, розраховані в євро, у другій половині 2021 року суттєво виросли: з 35 євро/100 кг у квітні-травні до понад 40 євро/100 кг у вересні та понад 41,5 євро/100 кг – у жовтні.
– Тобто, за останні п’ять місяців цього року ціни на цей вид агропродукції зросли більш як на 16%, – зауважив експерт.
Водночас закупівельні ціни на молоко-сировину ґатунку екстра в Україні значно перевищили середні ціни в ЄС. Якщо у першій половині 2021 року закупівельні ціни на таке молоко в Україні були практично ідентичними із середніми цінами в ЄС, то у серпні перевищили їх на 7%, у вересні – на 8%, у жовтні – майже на 12%.
У вересні цього року перевищення рівня цін на молоко-сировину в Україні порівняно з Польщею склало понад 18%, Латвією – майже 23%, Білоруссю – понад 31%.
– У жовтні 2021 року відповідне співвідношення ще більше зросло – тобто розрив у цінах збільшився, автоматично знизивши конкурентоспроможність вітчизняної молочної продукції, – пояснив Леонід Тулуш.
Науковець наголосив, що, таким чином, ціна молока-сировини у жовтні 2021 року в Україні в середньому більш як на чверть (!) перевищувала відповідний рівень цін в сусідніх країнах, які активно експортують свою молочну продукцію на український ринок.
– Така ситуація зумовлена в першу чергу відсутністю дієвих заходів державної підтримки розвитку молочної галузі в Україні – на тлі політики державного протекціонізму даної галузі в сусідніх країнах, – зазначив Леонід Тулуш. – Адже європейська політика держпідтримки дозволяє стримувати рівень цін на молоко-сировину на прийнятному рівні – за рахунок того, що частина витрат виробників молока компенсується за рахунок прямих бюджетних виплат.
Експерт вважає, що за таких умов – коли ціна вхідного ресурсу є на чверть вищою, ніж у конкурентів, а купівельна спроможність населення та засилля імпорту не дає можливості підняти рівень цін на молочну продукцію на відповідну частку – молокопереробна галузь опинилася у надзвичайно скрутних умовах.
Адже будь-яке зростання ціни автоматично послаблює конкурентоспроможність вітчизняних молокопродуктів, а особливо в умовах ревальвації гривні та фактично відсутності митних бар’єрів.
На його думку, молокопереробні підприємства нині фактично опинились у лещатах:
-
з одного боку (знизу) стрімко зростають ціни на молоко-сировину;
-
з іншого боку (зверху) – низька купівельна спроможність населення та наявність дешевшого субсидованого імпорту – в умовах відсутності застосування заходів митно-тарифного регулювання – фактично унеможливлює різкі рухи вгору при формуванні цін на молочну продукцію.
В таких умовах переробні підприємства працюють з низькою маржинальністю. Втім, зазначив науковець, така ситуація не може тривати довго, адже недоотримання прибутку буде провокувати відтік капіталу з галузі та відлякувати потенційних інвесторів від здійснення інвестицій в молокопереробку.
– Державі саме час вжити належних заходів фінансового регулювання та підвищити рівень державної підтримки розвитку молочної галузі для збереження належного рівня продовольчої безпеки по молочній продукції за рахунок внутрішнього виробництва. Натомість, у проекті Держбюджету-2022, який нещодавно пройшов перше читання, фактично «консервується» ситуація 2021 року – з його низькими обсягами бюджетного фінансування та недостатньо дієвим інструментарієм державної підтримки молочної галузі, що не дає можливості сподіватися на покращення ситуації у наступному році, – підсумував Леонід Тулуш.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
