Аналітики з NASA Harvest на основі даних супутникового моніторингу та матеріалів, наданих науковими установами, підрахували, скільки сільськогосподарських угідь України перебуває на територіях, тимчасово окупованих рф, та оцінили перспективи майбутнього врожаю.
В опублікованому в Earthobservatory.nasa.gov дослідженні зазначено, що, відповідно до аналізу NASA Harvest, приблизно 22% сільськогосподарських угідь України зараз опинилися під контролем окупантів. На цих площах зростає 28% озимих і 18% ярових культур від усіх посівів країни, призначених для отримання цьогорічного врожаю, що викликає занепокоєння міжнародних експертів.
– Світова житниця перебуває у стані війни, – говорить директорка програми NASA Harvest Інбал Беккер-Решеф.
За даними Міністерства сільського господарства США, до війни Україна забезпечувала 46% світового експорту соняшникової олії, 9% – пшениці, 17% – ячменю та 12% – кукурудзи. Але повномасштабне вторгнення росії порушило налагоджені потоки продовольства з нашої країни на світові ринки.
Водночас, фахівці NASA Harvest разом із міжнародними партнерами з ініціативи GEO Global Agricultural Monitoring (GEOGLAM) збирають дані, що стосуються стану навколишнього середовища: кількість опадів, вологість ґрунту, показники температури, які дозволяють їм оцінити стан сільськогосподарських культур. Вони також розробили моделі дистанційного визначення врожайності. Згідно з їх висновками, природні умови нинішнього року складаються, в цілому, сприятливо для українських аграріїв, що дає сподівання на непоганий врожай.
– Після повільного початку весни через суху погоду та похолодання умови вирощування були в основному сприятливими, і посіви добре піднялися, – інформує І. Беккер-Решеф. – Дані показують, що Україна перебуває на шляху до врожайності озимої пшениці близько 4,1 метричної тонни з гектара. Це не так високо, як рекордний урожай пшениці в 2021 році, але все одно значний урожай, враховуючи обставини.
Утім, дослідник з NASA та Університету Меріленда Сергій Скакун переконаний, що гарний урожай на полях не гарантує його збирання та постачання на світовий ринок.
– У деяких районах боєприпаси та міни, що не розірвалися, можуть зробити сільське господарство неможливим у короткостроковій перспективі, – прогнозує експерт. – На неокупованих територіях морська блокада портів і стрімке зростання цін на пальне створюють величезні проблеми для майбутніх врожаїв.
Також питання виникають і з приводу збирання врожаю та проведення осінньої посівної кампанії в умовах, що склалися.
– Це все станеться цього року в розпал війни? – запитує Сергій Скакун. – Це питання на мільйон доларів. Ніхто не знає, як це буде відбуватися.
Загрози продовольчій безпеці виникають не лише безпосередньо через нестачу продуктів, а й внаслідок підвищення їхньої вартості. Світові ціни на продовольство швидко зростали ще до війни через перебої в ланцюгах поставок, викликані пандемію COVID-19, а також зростання попиту на продукти харчування. Але здорожчання зернових культур пришвидшилося після початку війни в Україні. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, ціни на пшеницю у 2022 році зросли більш ніж на 10% та майже подвоїлися з 2019 року. Також різко подорожчали добрива, що вплинуло на їх доступність для фермерів і, відповідно, можливість вирощувати більші врожаї.
Збої у виробництві й постачанні продуктів, що сталися внаслідок вторгнення рф в Україну, вже стали шоком для світової продовольчої системи, і деякі країни почали відчувати серйозну нестачу їжі. Адже близько 30 країн Африки, Близького Сходу та Південної Азії, частина з яких страждають від хронічної продовольчої кризи, отримують щонайменше п’яту частину сільськогосподарської продукції з України чи росії.
– Ми знаходимося на початковій стадії продовольчої кризи, яка певним чином вплине на кожну країну та людину на Землі, – вважає Інбал Беккер-Решеф.
На думку експертки, для деяких груп населення це може означати підвищення цін або відсутність певних товарів у продуктових магазинах. Тоді як для інших людей така ситуація призведе до гострого браку їжі.
– На даний момент криза «вартості життя» помітніша, ніж криза нестачі продовольства в більшості місць, – погоджується з колегою радник і аналітик NASA Гарі Ейлертс. – Але це може змінитися, якщо українські товари залишаться поза світовими ринками, або якщо основні країни-виробники зернових матимуть низькі врожаї. Ми перебуваємо на початку того, що може бути довгостроковим зривом.
Довідково. NASA Harvest – програма NASA з продовольчої безпеки й сільського господарства. У ній задіяні експерти різних дисциплін та галузей, а очолюють роботу науковці з Університету Меріленда. Свою місію команда бачить у забезпеченні й сприянні впровадженню супутникових спостережень за Землею державними й приватними організаціями в інтересах продовольчої безпеки, сільського господарства, а також сталості людини й навколишнього середовища у США і в усьому світі.
Не обходять своєю увагою експерти й Україну. Так, уже понад десять років вони розробляють інноваційні супутникові методи моніторингу товарних культур, які вирощують в нашій країні, в тому числі – пшениці та кукурудзи. Фахівці проекту співпрацюють безпосередньо з Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Поділитись в соцмережах:
