Щоб убезпечити урожай-2020 і мінімізувати його можливі втрати від запровадження в Україні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, вкрай важливо зберегти логістичні потоки для забезпечення сільгосптоваровиробників України насіннєвим матеріалом, адже саме насіння є першою ланкою в будь-якому ланцюгу поставок. На цьому наголосив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Олександр Захарчук, коментуючи урядове рішення щодо запровадження у рамках боротьби з поширенням коронавірусної інфекції режиму надзвичайної ситуації на всій території України.
– Через неефективну державну підтримку розвитку українського насінництва, а звідси, і нижчу конкурентоспроможність вітчизняного насіннєвого матеріалу, наша країна значною мірою є залежною від імпорту насіння, – констатував експерт.
За його словами, щороку перший квартал – період найбільш активних поставок від зарубіжних виробників та закупівель насіння для посіву ранніх зернових.
– У структурі українського імпорту насіння традиційно домінують соняшник, кукурудза, ріпак та цукровий буряк, – нагадав експерт. – Щороку Україна імпортує 30-35 тис. т гібридного насіння кукурудзи, 27-30 тис. т соняшнику, 8-10 тис. т насіння ріпаку, а також 0,6-0,7 тис. т цукрового буряку на загальну суму близько 500 млн дол. США.
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги поставок цих видів продукції на вітчизняний ринок за перші три місяці 2020 року можуть складати до 80-90% від загального річного імпорту насіння в Україну.
– В умовах боротьби з коронавірусом необхідно водночас захистити режим вільної торгівлі насінням і забезпечити реалізацію Україною своїх міжнародних зобов’язань в частині виконання положень статті 19 «Про право на насіння, яка включає право на використання, вирощування, повторне використання, обмін, транспортування, передачу та продаж насіння» декларації Організації Об’єднаних Націй від 28 вересня 2018 року «Про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості», – вважає Олександр Захарчук.
І тут, на його думку, міг би стати у пригоді досвід інших країн, які у зв’язку з коронавірусом дещо послаблюють обмеження на своїх кордонах та вимоги щодо проведення сертифікації насіння для весняної сівби.
До прикладу, в Італії, яка щороку експортує насіння на близько чверті мільйона євро, скасували обмеження на експорт. Це означає, що ніяких обмежень експорту насіння в останні дні немає. Таким чином навіть в умовах карантину ЄС захищає схему вільної торгівлі між країнами – членами Європейського Союзу.
В Іспанії ж сільськогосподарське виробництво, тваринництво і аквакультура, а також рибальство, трансформація сільськогосподарської і рибної продукції, ветеринарні центри та клініки, транспортування і розподіл продуктів харчування, а також їх комерціалізація через роздрібний продаж споживачеві утворюють ланцюги поставок продуктів харчування, чия діяльність має бути гарантована навіть у стані карантину.
Це означає, що діяльність агропродовольчих компаній в цілому, включаючи сільське господарство, тваринництво, водне господарство і рибальство, повинна зберігатися, а також діяльність тих компаній, які, в свою чергу, надають їм необхідні матеріально-технічні ресурси для їх сільськогосподарської діяльності.
– Україна, щоб не лишитися восени «без хліба», повинна вже зараз реалізувати цілу низку тимчасових заходів, спрямованих на забезпечення агротоваровиробників насіннєвим матеріалом, зокрема: скасувати усі заборони на ввезення насіння та його компонентів; забезпечити проходження усіх логістичних потоків, щоб не загрожувати сільськогосподарській виробничій діяльності; надати посильну допомогу для закупівлі насіння малим та середнім товаровиробникам. Лише у цьому разі можна буде забезпечити продовольчу безпеку нашої держави та значні експортні можливості у 2020 році та надалі, – підсумував Олександр Захарчук.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
