В радіусі 40 км навколо біосферного заповідника «Асканія-Нова» на три тижні введена заборона на використання родентицидів, що містять діючу речовину бродіфакум. Вона стосується підприємств, установ та організацій, а також громадян, які мають в користуванні земельні ділянки. Крім того, власники і користувачі сільгоспугідь повинні прибрати протруєне зерно, що вже було розкидане по полях. Таке рішення ухвалила Херсонська регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій для порятунку птахів.
Про ситуацію, що склалася з отруєнням диких птахів в Україні, насамперед – у Херсонській області, ми вже писали. Мертвих пернатих на полях почали знаходити ще в грудні 2020 року. Спочатку це були хижаки, а потім до них додалися і зерноїдні птахи. Зокрема, у січні співробітники заповідника виявили близько двох сотень мертвих сірих журавлів – представників виду, занесеного до Червоної книги України.
Версія отруєння птахів виникла однією з перших, адже в них виявили ознаки шлункової кровотечі, що є характерним симптомом дії речовин із групи кумаринів, які застосовують проти гризунів. До того ж, на полях навколо заповідника, в порушення всіх норм і правил безпеки, було розкидане протруєне зерно. Також екологи не виключали ймовірності якоїсь інфекції.
Фахівці Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відібрали біоматеріали для проведення аналізів. Дослідження не підтвердили у загиблих птахів інфекційних захворювань. Натомість, в їх організмі виявлено бродіфакум – антикоагулянт з групи кумаринів, який широко застосовують у якості родентициду. Цю ж речовину знайшли і у протруєному зерні з полів.
Крім того, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області провели позапланові перевірки 49 господарств, що безпосередньо здійснюють свою діяльність у межах заповідника «Асканія-Нова», з виїздом на поля підприємств. У 27 з них перевіряльники виявили порушення законодавства у сфері захисту рослин.
Отже, цими днями, за ініціативи Держпродспоживслужби, на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було вирішено заборонити використовувати на території Херсонської області пестициди на основі бродіфакуму терміном на три тижні. На думку фахівців Держпродспоживслужби, цього достатньо, щоб перелітні птахи покинули територію області.
– З точки зору законодавства нічого не порушено, – прокоментував ситуацію і ухвалене рішення перший заступник голови служби Владислав Седик. – Згідно із законом про пестициди і агрохімікати, в Україні можна використовувати всі зареєстровані препарати. А ці препарати зареєстровані. На жаль, так співпало, що у зв’язку з погодними умовами збільшилась чисельність мишовидних гризунів, з якими аграрії стали боротись. Потруєних мишей та зерно у свою чергу з’їли птахи. Тому, якщо зараз на короткий період ми обмежимо використання цього препарату, птахи пролетять, а сільгоспвиробники зможуть потім знову застосовувати препарат.
З ним згодні й аграрії. Зокрема, рішення про тимчасову заборону бродіфакуму підтримала Всеукраїнська Аграрна Рада.
– Проблeма загиблих птахів дужe нeприємна, прикра і рeзонансна, – зазначив члeн правління Всeукраїнськoї Аграрнoї Ради Володимир Хвостов. – Тому дане рішeння правильнe і нeобхіднe! Другий рік поспіль аграрії потeрпають від надзвичайної ситуації в протистоянні мишeй і сільгоспвиробництва, яка сталася чeрeз зміни клімату та аномально тeплі зими й дала поштовх відроджeнню числeнної армії гризунів, які тотально знищують посіви озимих культур, і стримувати їх нeможливо. Прeпарати боротьби з мишами застосовуються з року в рік, але цього разу нeпeрeможна армія гризунів та інтeнсивність боротьби з ними зіграли фатальну роль. Ми готові сприяти вирішeнню ситуації. Дякуємо Держпродспоживслужбі, Херсонській ОДА та всім службам за втручання у проблeму та прийняття своєчасних рішeнь та дій.
Утім, екологи налаштовані не настільки оптимістично. Директор регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» Зіновій Петрович навів цифри, що свідчать про масштаби лиха. Протягом зими щомісяця проводились обліки птахів, які зимують в «Асканії-Новій». За їх результатами, загибель сірих журавлів оцінюють приблизно у 1400 голів, огарів (ще один «червонокнижний» вид) – у 6000 голів. А загалом постраждали представники 18 видів, в тому числі й рідкісних та мисливських, серед яких – казарка червоновола, гуска білолоба, крижень, лунь лучний, канюк звичайний, канюк степовий, зимняк, орлан білохвіст, кречет, яструб великий, яструб малий та інші. Збитки, завдані природі, обчислюються вже мільйонами гривень.
Але, попри те, що отруєння птахів відбувалося чотири місяці поспіль і призвело до значної шкоди довкіллю, заборону на родентицид ввели тільки зараз і лише на короткий період.
– Птахи гинули і продовжують гинути не тільки на території заповідника «Асканія», а також на агрополях в радіусі до 25 км, на площі біля 2 тис. км кв. Тому виглядає абсурдним рішення про заборону пестициду, масово вбиваючого птахів, на три тижні, – вважає Зіновій Петрович.
Проте, у Держпродспоживслужбі не заперечують, що проблема, дійсно, ще далеко не вирішена. Голова служби Владислава Магалецька впевнена, що Україні потрібно серйозно переглянути свою політику у сфері захисту довкілля від впливу, який чинить на природу людина.
– Ми стоїмо перед початком нового агросезону і, відповідно, проблемних питань, пов’язаних з використанням засобів захисту рослин, буде більш ніж достатньо, – зазначила вона. – Це не тільки загибель птахів, але й, наприклад, масова загибель бджіл. Усім органам державної влади, особливо Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, потрібно скоординувати дії і заздалегідь працювати над вирішенням проблемних питань. Інакше трагедія буде повторюватись.
На думку очільниці Держпродспоживслужби, українське законодавство у сфері захисту рослин є недосконалим та потребує узгодженості із вимогами законодавства ЄС. Зараз на розгляді у Верховній Раді перебувають проєкти законів «Про вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами» та «Про захист рослин». Владислава Магалецька говорить, що у них багато важливих норм, які можуть допомогти змінити ситуацію в цій сфері на краще. Також вона вважає, що доцільно було б створити особливі умови роботи з пестицидами для буферних зон навколо заповідників.
Поділитись в соцмережах:
