97% фермерів не можуть вчасно оформити ліцензії на пальне, оскільки не мають повного комплекту документів. Про це йдеться у матеріалах
Економічної Правди.
Український ринок нафтопродуктів запрацює за новими правилами. Головна мета реформи — боротьба з контрафактом і підпарканними заправками. Зачепить нововведення і представників білого бізнесу, які не мають прямого стосунку до торгівлі нафтопродуктами. Передусім йдеться про аграріїв, які до 1 липня повинні були отримати ліцензії на зберігання пального на своїй території. Для цього їм треба отримати мінімум 16 дозволів у п’ятьох структурах.
На порушників чекають штрафи від 500 тис. грн до 1 млн грн. Штрафи планувалося ввести з 1 липня, однак Верховна Рада відтермінувала каральну частину до 1 січня 2020 р.
Вартість ліцензії на виробництво і зберігання пального коштує 780 грн/рік, на роздрібну торгівлю пальним — 2 тис. грн/рік, на оптову торгівлю з нафтобаз — 5 тис. грн/рік, на оптову торгівлю без нафтобаз — 10 тис. грн/рік.
Ліцензія видається на п’ять років. Для її отримання потрібно взяти дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, якими є зберігання, транспортування горючих рідин, маса котрих дорівнює або перевищує 5 тис. тонн.
Для отримання цього дозволу фермер має подати до Держпраці висновок експертизи про стан охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, а чиновники повинні підтвердити спроможність компанії виконувати небезпечні роботи.
Проте, фермери, які протягом року отримують менше 10 тис. куб м пального, можуть зіткнутися з труднощами при отриманні дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, а відтак — і ліцензії на зберігання пального.
Висновок експертизи, що надається до територіального органу Держпраці, коштує 8-25 тис. грн.
Що стосується вартості обладнання, яке відповідно до нових правил повинні встановити аграрії, то наразі ніхто не знає, скільки воно може коштувати.
Опитані журналістами «Економічної Правди» аграрні компанії одностайні: вони проти ліцензування, а півмільйонний штраф вважають захмарним.
У прес-службі агрохолдингу «Астарта» заявили, що вже почали процес ліцензування. Там скаржаться на велике документальне навантаження, оскільки, у них сім пунктів зберігання.
«Немає впевненості, що ліцензії будуть отримані вчасно, до жнив. Крім того, не виключені додаткові інспекції, що може паралізувати роботи в полі. Головне — ці зміни не здатні побороти тіньовий обіг пального, вони лише стимулюватимуть корупцію», — наголосили в «Астарті».
Директор агробізнесу компанії «Кернел» Ігор Чикін вітає перенесення запровадження штрафних санкцій на 31 грудня, проте вказує на іншу проблему.
«Незмінним залишилося те, що з 1 липня вводиться в дію складний порядок адміністрування акцизного податку.
Аграрії, які не виробляють пальне, а лише використовують його для власних потреб, не повинні платити акцизний податок незалежно від обсягів споживання та не повинні отримувати жодних ліцензій», — упевнений Чикін.
Згідно його слів, зобов’язавши аграріїв проводити ліцензування паливних сховищ, реєструвати акцизні склади та встановлювати лічильники, держава не отримає жодного економічного ефекту, а тільки створить проблеми для них.
Заступник голови ВАР Денис Марчук називає новацію щодо ліцензування аграріїв нонсенсом.
«Хіба аграрії досі не працювали з пальним? Ми працюємо над тим, щоб ця норма закону на них не поширювалася», — заявив він.
Негативне ставлення до нововведень висловив і директор компанії «Авантаж» Володимир Шуляк.
«Ніде у світі такого нема. Якщо у державі хочуть ліквідувати чорний ринок пального, нехай наводять порядок в сегментах видобування нафти та її переробки», — радить він.
Наглядно описує складність отримання ліцензії директор підприємства «Перемога» Микола Малієнко.
«У нас є колективне сільське господарство. Ми викупили майновий комплекс, але земельна ділянка ще не перейшла у наше користування. Оскільки вона ще не оформлена, я не зможу надати повний пакет документів.
Крім того, задекларовані штрафи — захмарні. Це розмір річного доходу маленького фермера», — зазначає він.
Поділитись в соцмережах:
