На більшій частині країни озимі культури перебувають у задовільному стані, але аномальне тепло, що спостерігалося в січні, викликає занепокоєння з приводу їх подальшої зимівлі. Про це повідомили в Національній академії аграрних наук України.
На початку січня погода була більш-менш характерною для зимової пори й на полях більшості регіонів України тримався сніговий покрив, хоча й слабкий. Але в середині місяця відбулося аномальне підвищення температури повітря, яке спричинило танення снігу.
У третій декаді січня середньодобові температури повітря становили від +0,2 до +9ºС, що на 6,9–13,6ºС вище норми. Максимальна температура підвищувалася до 4,8–13,4ºС тепла, а мінімальна опускалася до 2–6ºС морозу.
Науковці НААН попереджають, що такі агрометеорологічні умови, якщо вони тривають один-два тижні й більше, є провокативними для посівів озимих, адже рослини можуть завчасно відновити вегетацію. А це вкрай небезпечно для їх подальшої перезимівлі, якщо температура повітря різко знизиться, але снігового покриву на той момент не буде.
– Починаються ростові процеси у рослинах, що знижує вміст вуглеводів у клітинах, а це призводить до зниження зимостійкості рослин, – пояснює завідувач відділу рослинництва Інституту сільського господарства Степу НААН Назар Умрихін.
За словами вченого, для озимої пшениці у розкущеному стані критична температура вимерзання за таких умов становить 14–15 градусів морозу, а для озимого ячменю та ріпаку – 10–12 градусів.
Водночас, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у січні становила 3–7 градусів морозу, що вище критичних меж вимерзання.
Станом на 2 лютого, озимі зернові культури перебувають у зимовому спокої. Несприятливих погодних явищ, які могли б викликати загибель рослин, немає.
Стан озимих культур на більшості території країни задовільний.
Науковці Інституту землеробства НААН провели відрощування озимих зернових культур. Результати дослідження засвідчили, що виживання рослин станом на 25 січня становило 98–99%. Інтенсивність відростання надземної маси озимих зернових культур після 24-годинної експозиції склала 5–9 мм.
У подальшому на озимину чатує ще одна небезпека. Фахівці НААН повідомляють, що в центральних та південних областях під час відновлення вегетації рослинам може значною мірою бракувати ґрунтової вологи. Адже останніми тижнями, через підвищення температури, відбувається випаровування вологи з ґрунту. Її нестача може також ускладнити проведення весняно-польових робіт.
Протилежна ситуація склалася лише в західних областях, де опади перевищили декадну норму, і тому ґрунт перезволожений. Відбулося навіть локальне затоплення посівів на окремих полях. Озима пшениця може без суттєвої шкоди пережити затоплення протягом двох тижнів і навіть більше, але якщо не буде ні занадто високої температури повітря, ні морозів.
Отже, як почуватимуться озимі на момент відновлення вегетації, суттєво залежатиме від погодних умов останнього місяця зими.
Поділитись в соцмережах:
