Рік, що минає, українські аграрії завершують з мільярдними збитками. Про це йдеться у повідомленні на сторінці Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Як зазначив в інтерв’ю для Укрінформ генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко, за підрахунками аналітиків УКАБ, збитки аграрного сектора за підсумками 2023 року сягнуть 3 мільярдів доларів США. Причому, таку цифру вони прогнозують за оптимістичним сценарієм.
За словами Олега Хоменка, цьогоріч практично всі основні культури виявилися збитковими. Наприклад, виробництво пшениці принесло аграріям збитки у 36 доларів США на кожній тонні, ячменю – 83 долари, кукурудзи – 56 доларів, соняшнику – 39 доларів, ріпаку – 28 доларів.
Прибутковою залишилася тільки соя, яка дає 15 доларів США прибутку на тонні завдяки тому, що її, як правило, не продають у вигляді сировини, а переробляють. А продукти її переробки мають попит.
Експерт називає кілька причин збитковості рослинництва. І основною серед них він вважає значне ускладнення експортної логістики. На його думку, дешевша логістика дала б аграріям можливість отримати прибуток. А в нинішніх умовах, станом на середину грудня, Україна експортувала з початку поточного маркетингового року зернових, олійних культур та продуктів їх переробки на 9 мільйонів тонн менше, ніж за аналогічний період попереднього МР. Зрозуміло, що це призвело до скорочення виручки.
Серед інших чинників важливим є зменшення внесення добрив, які, порівняно з довоєнним часом, подорожчали майже вдвічі. Тому, хоча дефіциту добрив немає, сільгоспвиробники намагаються заощадити на підживленнях. А це, своєю чергою, відбивається на якості зерна. Попри рекордну врожайність, нинішнього року було зібрано досить мало пшениці з високими борошномельними характеристиками. Таким чином, в країні більше виростили фуражного зерна, яке дешевше за харчове.
Також на роботу агросектора вплинув і брак обігових коштів. Якщо в минулому році аграрії ще використовували накопичення попередніх сезонів, то в поточному виживати й працювати допомагала державна програма доступних кредитів. Олег Хоменко переконаний, що вона має функціонувати й надалі, адже сприяє стабілізації аграрних підприємств.
Ситуація на ринку, звісно, впливає на структуру посівних площ. За даними УКАБ, відбулося деяке скорочення посівів озимих культур. Натомість аналітики прогнозують збільшення посівних площ під соєю, олійними культурами та цукровим буряком.
Водночас експерт зазначив, що у кращому становищі опинилося тваринництво. Адже левова частка собівартості тваринницької продукції припадає на корми. А нинішнього року, завдяки зниженню цін на зерно, відбулося здешевлення кормів. Відповідно, виробляти продукцію тваринництва стало вигідніше. Зокрема, рентабельнішим стає птахівництво. Звісно, прибутковим за таких умов є й виробництво кормів.
Поділитись в соцмережах:
