Черешня з плодами без кісточок може з’явитися в садах вже найближчим часом. Про це повідомляє видання FreshPlaza.
Безкісткові плоди мають неабияку популярність в споживачів, тому селекціонери ведуть масштабну роботу зі створення нових сортів рослин з такою особливістю. Нині вже нікого не здивуєш, наприклад, безнасінними кавунами чи апельсинами.
Але не всі рослини легко позбуваються свого насіння. Зокрема, кісточкові культури практично не піддаються селекції на цю ознаку класичними методами. Лише американський селекціонер Лютер Бьорбанк на початку минулого століття зміг вивести сливу, плоди якої хоча й мали насіння, але воно було зовсім без твердої оболонки або тільки з її залишками. Проте, тоді сорт виявився комерційно непривабливим і не отримав поширення.
Що ж до вишень і черешень, то позбавити їх кісточок раніше нікому не вдавалося. Змінилася ситуація вже у ХХІ столітті, з розвитком методів генної інженерії. Зараз у США та Великобританії, за підтримки транснаціональних компаній і міжнародних науково-дослідних інститутів, йде реалізація кількох проектів зі створення безкісткових сортів. Хоча новинки ще не були представлені широкому загалу, навколо них вже виник ажіотаж. Садівники й переробники фруктів з нетерпінням очікують появи унікальних сортів. І схоже, що чекати залишилося вже не довго.
З 3 по 5 травня 2023 року в Італії відбудеться виставка плодової індустрії Macfrut. Серед заходів, що пройдуть в її рамках, буде проведено Виставку розсадництва та сортових інновацій. Зокрема, відвідувачі зможуть тут ознайомитися з найновішим доробком провідних селекціонерів та селекціонних установ світу. Очікується, що будуть представлені й результати роботи з виведення безкісткових черешень.
– Завдяки новим технологіям генетичного вдосконалення, заснованим на редагуванні геному та цисгенезі, найближчим часом будуть представлені безнасінні сорти черешні, – говорить науковий координатор виставки Стефано Луглі. – Крім того, можна буде вирощувати стійкі до розтріскування сорти і рослини, стійкі до захворювань, здатні адаптуватися до зміни клімату. Технології допоміжної еволюції дозволять отримати поліпшені сорти, ідентичні традиційним, але з меншими витратами, ніж ті, що отримані при звичайній селекції, завдяки більш швидким і точним методам.
Водночас, європейські науковці поки що не можуть похвалитися такими ж результатами, як у їхніх колег зі США й Великобританії. Причина – у більш жорсткому законодавстві ЄС щодо використання методів генної інженерії, через що подібні дослідження тут зараз неможливі.
– Поки технології допоміжної еволюції не будуть визнані європейським законодавством, наші друзі-традиціоналісти можуть спокійно відпочити і продовжувати свою програшну битву за захист біорізноманіття, – зазначає Стефано Луглі. – Я вважаю за краще захищати тих, хто створює справжні інновації.
Поділитись в соцмережах:
