Співчуття в великому бізнесі: тенденції та фактори впливу на гуманізацію ринку яєць в Україні та світі

518 👁Створено: 17.08.2020,  Змінено: 24.07.2024  

Співчуття в великому бізнесі: тенденції та фактори впливу на гуманізацію ринку яєць в Україні та світі

Протягом останніх декількох років спостерігається попит на органічні яйця, яйця безкліткового виробництва та яйця вільного вигулу. З ростом попиту, росте і пропозиція товару. Споживачу стає важливим не лише якість продукту, але і його екологічність та етичність стосовно тварин. Ринок має адаптуватися та реагувати на потреби, що вплинуло на яєчну індустрію світу. І хоча в українському виробництві поки що мало виробників, які відмовляються від найменш етичного методу виробництва – утримання курей у клітках, за дослідженням ProConsulting 2020 “Аналіз ринку яєць вільного вигулу в Україні, тенденція гуманізації виробництва буде швидко рости й на локальному ринку.

 

Яка тенденція щодо гуманізації виробництва у світі та Україні? Наводимо приклади тенденції відмови від кліткового виробництва та фактори, що впливають на українську індустрію.

 

Експорт до країн Європейського Союзу

 

Країни Європейського Союзу з 2012 року не використовують батарейні клітки у виробництві яєць, а ритейлери\виробники їжі масово переходять на яйця безкліткового виробництва. 

 

Для України ЄС є потенційним ринком збуту багатьох сільськогосподарських товарів. В цьому випадку яйця не є винятком. Не зважаючи на те, що основна частка експорту припадає на Об’єднані Арабські Емірати, Ірак та Катар, частка Європи з кожним роком зростає. Якщо у 2017 році на Європу приходилося 1,96% реалізованих за кордон яєць, то за 11 місяців 2019 року її частка зросла до 7,1%. Основною країною-контрагентом стала Латвія, на яку припадає понад 90% експорту.

 

Наразі 99,5% української яєчної промисловості використовують у виробництві клітки, відповідно лише 0,5% – безклітковий метод утримання курей. Зважаючи на те, що в Європейському Союзі все більше країн відмовляється від «промислових» яєць, для українських експортерів це буде означати або зміну технологій виробництва, або пошук інших ринків збуту.

 

spivchuttya1-с.jpg

 

Стимулювання зі сторони деяких торгових мереж

 

Торгові мережі часто можуть виступити майданчиком для розвитку та рекламування того чи іншого товару. Деякі магазини спеціалізуються на  продажі лише органічних чи натуральних продуктів і мають свою аудиторію, в той час, як інші включають у свою політику лобіювання та сприяння для реалізації товарів тваринного походження, які передбачають гуманне поводження з тваринами.

 

Прикладом може стати Ашан Ритейл, який включає у свою політику пункт про продаж яєць вільного вигулу. Цей напрям працює у тих країнах, де активно розвивається даний напрямок виробництва, а продукція має популярність серед споживачів, дистриб’юторів, громадських організацій. Сама компанія вважає, що в Україні важко визначити реальний термін переходу на масштабне виробництво яєць вільного вигулу. Водночас, такий ритейлер як Метро, підписав зобов’язання про відмову від яєць, отриманих від курей кліткового утримання, до 2027 року в Україні.

 

Наразі за даними chickenwatch.org у світі понад 1000 компаній зобов’язалися перейти на cage-free (безкліткового методу) яйця, в Україні таку заяву державною мовою зробили 6 міжнародних компаній та ще 4 працюють над перекладом глобального зобов’язання.

 

Гармонізація українського законодавства до стандартів ЄС

 

В ході процесу погодження українського та європейського законодавства планується узгодити позиції двох сторін щодо добробуту тварин (Положення законодавства України щодо добробуту тварин та Вимоги ЄС щодо добробуту тварин). Відповідно до Всеохоплюючої стратегії імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів (далі – СФЗ), до 2021 року Україна має адаптувати в національне законодавство, в тому числі, Директиви ЄС щодо добробуту тварин у промисловій сфері. Однією за них є Директива ради 1999/74/ЄС від 19 липня 1999 року, що встановлює мінімальні стандарти захисту курей-несучок, за якою на українському виробництві забороняється використовувати батарейні клітки. Саме такий метод є найпоширенішим в українській промисловості.

 

Законодавчі тенденції на заборону кліток у яєчній промисловості у світі

 

Використання батарейних кліток для курей-несучок заборонено або припиняється згідно із законами по всьому ЄС, у п’яти штатах США, в Новій Зеландії, Бутані та Австралії. Чиновники більшості штатів Індії, третього за величиною світового виробника яєць, заявили, що використання батарейних кліток порушує законодавство країни про охорону тварин, і країна обговорює національну заборону.

 

В ЄС окремі країни заборонили використання усіх кліток у виробництві, певні держави мають зареєстровані проекти щодо заборони виробництва яєць методом утримання курей у клітках, та на рівні Союзу понад 170 організацій розпочали європейську громадянську ініціативу “End the cage age”, що ініціює законодавчу заборону використання будь-яких кліток у виробництві яєць по всьому ЄС. На сьогодні зібрано 1,5 мільйонів підписів.

 

spivchuttya2-с.jpg

 

Такі масштаби та швидкість змін не можуть оминути українського виробника. “Ми наразі спілкуємося з виробниками харчової продукції та ритейлерами щодо часткового та подеколи повного переходу на яйця безкліткового утримання курей. Здебільшого бізнес зацікавлений та має наміри відмовитись від яєць з кліток у найближчому майбутньому. Наступний крок за виробником яєць у представленні такої продукції на локальному ринку”, – коментує керівниця департаменту зі сталого розвитку Cage-free Альянсу Українського Бізнесу, Ліза Северіна.  За даними ProConsulting середньорічний приріст виробництва і частки яєць вільного вигулу (free range) в Україні буде більше, ніж 5%.

 

 

Автор статті: Олександр Грушак, представник організації “Cage-free Альянсу Українського Бізнесу”

 



Поділитись в соцмережах:


Текст сообщения:

*

*