Асоціація рибалок України стурбована становищем, що склалося в країні з виловом водних біоресурсів: його обсяги за три десятиліття скоротилися в 11 разів: з 1 млн 100 тис т у 1989 році до 97,1 тис т в 2019 році. При цьому із загального обсягу вилову 22,4 тис т – це криль, добутий в Антарктиці.
У 2019 році загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах та на континентальному шельфі України склав 51,4 тис. тонн. Квоти на спеціальне використання водних біоресурсів отримало понад 430 суб’єктів господарської діяльності.
Основну частку промислового вилову в Україні складає добування водних біоресурсів в Азово-Чорноморському басейні, причому, значною мірою це – масові види риб (шпроти, хамса, тюлька, бичок).
У 2019 році у різних водних об’єктах та системах промисловий вилов мав наступні обсяги:
– Чорне море: 14 128 т (+ 64% до показників 2018 року), з яких вилов рапана склав 11 202 т (у 2018 році – 5,5 тис т);
– Азовське море: 16 063 т (- 24,8%). У 2018 році вилов тут склав 21,3 тис т, у 2017 році – 37,5 тис т;
– Причорноморські лимани: 70 т (- 85,4%);
– р. Дунай: 561 т (+ 120,7%), з яких 447 т – чорноморський оселедець (в 2018 році чорноморського оселедця виловили 126,6 т);
– пониззя р. Дністер з лиманом і Кучурганське водосховище: 2 581 т (+ 25,9%);
– Дніпровсько-Бузька естуарна система: 3 885 т (- 8%);
– водосховища р. Дніпро: 13 959 т (+ 6%), в тому числі Київське водосховище – 1 379 т, Канівське – 859 т, Кременчуцьке – 5 197 т, Кам’янське – 2 497 т, Дніпровське – 1 163 т, Каховське – 2 862 т.
У районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR) судном «Море Співдружності» під державним прапором України в 2019 році видобуто 22,4 тис т водних біоресурсів (криля).
Крім того, на озерах і водосховищах (їх частинах) України працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), що поєднують елементи аквакультури і промислового вилову. Всього в 2019 році в режимі СТРГ видобуто 8,2 тис т водних біоресурсів.
Водночас незаконний вилов перевищив офіційний і становить 80–90 тис т на рік. Кожен день на вітчизняних водоймах незаконно добувають понад 400 т водних живих ресурсів. За неофіційними даними, тіньовий «рибний» ринок оцінюється в 4–5 млрд грн. Його джерелами є: браконьєрський вилов, неврахований промисловий вилов, незазначений обсяг риби, вирощеної підприємствами, а також рибна продукція, завезена в нашу країну за «сірими» схемами.
Боротьба з цим явищем ведеться, але, за статистикою, щороку виявляють не більше 10% від усіх правопорушень на водоймах. Так, у 1991 році було затримано 19 тис «рибних» браконьєрів, в 2019 році – 106 тис.
Протягом 2019 року територіальні рибоохоронні патрулі провели 13 889 рибоохоронних рейди, під час яких вилучено 52 207 одиниць заборонених знарядь лову. Найбільша кількість порушень виявлена Черкаським, Дніпропетровським, Полтавським, Одеським, Київським рибними патрулями, а також Азовським басейновим управлінням. На жаль, це говорить не про якість роботи контролюючих структур, а про масовий розгул браконьєрства в цих регіонах.
Загалом у 2019 році органи рибоохорони вилучили у браконьєрів 200 т риби та нарахували порушникам 44,5 млн грн. в якості відшкодування завданих збитків. Проте, статистика свідчить, що до державного бюджету надходить лише 36,7% сум виписаних штрафів і 7,2% сум, нарахованих в якості компенсацій за завдані збитки.
Та не лише браконьєрство і тіньовий ринок знищують рибну галузь України: значною мірою цьому сприяє корупція.
Так, зараз по всій країні відбуваються акції протестів рибалок, які вкрай обурені некомпетентністю чиновників Міністерства енергетики та захисту довкілля, які працюють з напрямом рибної галузі, а також колосальною за масштабами корупцією в Держрибагентстві. Побори з боку інспекторів рибоохорони доводять їх до злиднів. Щоб вижити, рибалки змушені йти на порушення, чим позбавляють себе, свою професію і водойми майбутнього.
– Збільшення вилову в 2020 році не доводиться очікувати, тому що чиновники з великим запізненням підписали необхідні документи для легального вилову риби у внутрішніх вітчизняних водоймах і Азовському морі в 2020 році, – говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – Всі українські риболовецькі судна були змушені два місяці стояти біля причалів. Якби вони вийшли в море на вилов без документів, то були б затримані прикордонною службою ФСБ РФ за незаконний вилов. У той же час російські рибалки з початку 2020 роки вже виловили понад 6 тис т риби.
Це при тому, що Азовсько-Чорноморський вилов дуже важливий для нашої економіки, він становить дві третини всього вітчизняного вилову.
Непрофесіоналізм, корупція і явний саботаж керівників рибної галузі завдають державі збитків в сотні мільйонів гривень. Все це веде до знищення української рибної галузі, звільняючи рибний ринок для імпортної продукції. Хоча жителі України все частіше замінюють м’ясні продукти рибними, дедалі менше на їх стіл потрапляє вітчизняної риби. Натомість імпортована з-за кордону вже сьогодні займає 85% українського прилавку, що загрожує продуктовій безпеці країни в цьому сегменті.
Пресслужба Асоціації рибалок України
Поділитись в соцмережах:
