Україна у 2019 році продовжила посідати чільні місця у світовому рейтингу експортерів окремих агропродовольчих товарів. Про це поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Богдан Духницький.
Згідно з даними Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру (ITC), Україна традиційно зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії.
– З 2006 року, коли наша держава вперше очолила рейтинг експортерів цього виду продукції, продавши на ринки країн світу 1,629 млн т олії, вона наростила обсяги експорту у 3,7 разу, – зазначив експерт. – Минулого року зарубіжні поставки соняшникової олії вітчизняного виробництва становили 6,107 млн т.
Крім того, як зауважив Богдан Духницький, Україна стала другою серед країн-експортерів ячменю, ріпаку, свіжого гороху, проса, макухи та шроту, посиливши свої позиції по більшості з цих видів продукції.
Якщо 2018 року з обсягами поставок у 4,471 млн т Україна посіла третє – після Індонезії та Канади – місце серед експортерів макухи й шроту (переважно з соняшнику), то торік збільшила обсяги їх поставок майже на 11 % – до 4,957 млн т, забезпечивши собі другу позицію у рейтингу і поступившись лише Індонезії.
Збільшивши експорт ячменю до 4,143 млн т (+15%), Україна перемістилася з четвертого на друге місце, обігнавши Австралію та Росію. Лідирує в рейтингу Франція з показником у 7,171 млн т.
Зарубіжні продажі проса збільшилися торік більш ніж удвічі – до 52 тис. т. Це дозволило нашій країні переміститися з п’ятого на друге місце, потіснивши Францію, Росію та Індію. Лідирує в рейтингу США з показником у 97 тис. т.
Хоча експорт ріпаку збільшився майже на третину (+29,4%) – з 2,441 млн т у 2018 році до 3,159 млн т торік, Україна залишилася у рейтингу на другому після Канади місці.
Обсяги експорту гороху свіжого або охолодженого склали минулого року лише 49 тис. т проти 176 тис. т у 2018 році. Внаслідок цього Україна перемістилася з першого на друге місце, поступившись Франції.
Треті позиції Україна посіла в рейтингах постачальників лущених волоських горіхів (41 тис. т; +32%), сушеного гороху (461 тис. т; -26%) та концентрату яблучного соку. При цьому обсяги експорту концентрату яблучного соку збільшилися торік майже в 1,6 разу – до 102 тис. т, дозволивши нашій державі переміститися з п’ятого місця на третє.
Україна утримує четверте місце на ринку кукурудзи з 2016 року. Торік вітчизняні сільгосптоваровиробники експортували 32,346 млн т зерна цієї культури, у півтора рази перевищивши показник 2018 року.
У рейтингах експортерів пшениці (20,023 млн т; +22%) і меду (56 тис. т; +14%) Україна посилила свої позиції, піднявшись з п’ятої на четверту сходинку.
П’яті місця виборола Україна у рейтингах експортерів пшеничного борошна (365 тис. т; +20%) та волоських горіхів у шкаралупі (27 тис. т; +170%), піднявшись із сьомого місця, яке посідала у 2018 році.
З четвертого на п’яте місце опустилася Україна у рейтингу експортерів казеїну, зменшивши обсяги зарубіжних поставок з 8 тис. т у 2018 році до 6 тис. т торік.
– У межах топ-10 Україна посідає місця на світовому ринку багатьох інших продуктів, а саме: сушених яєчних білків, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (канола), консервованих томатів, кукурудзяної олії, – зазначив Богдан Духницький.
За його словами, характерною рисою 2019 року стало збереження або навіть посилення позицій по більшості видів вітчизняного експорту агропродовольчої продукції.
– Крім того, за результатами 2019 року Україна посіла третє місце серед імпортерів всієї агропродовольчої продукції до країн – членів Європейського Союзу, здійснивши поставки на суму 7,4 млрд євро, – нагадав експерт.
Україна почала 2020 рік краще, ніж попередній, активно нарощуючи аграрний експорт. Однак Богдан Духницький вважає, що запровадження у березні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, здатне серйозно загальмувати імпортно-експортні операції, у тому числі й із агропродовольством.
Багато наших країн-партнерів, у тому числі Китай і члени Європейського Союзу, також запровадили обмеження, які вплинули на міжнародну торгівлю. Деякі країни змушені були знизити імпорт продовольства через девальвацію національних валют.
Нині на світовому ринку найбільш критичним питанням є відновлення стабільного функціонування напрацьованих логістичних ланцюгів. Тому, за прогнозом науковця, конкуренція за ринки збуту, яка й раніше була сильною, в нинішньому році лише загостриться.
– Україна для стабілізації власного експорту у 2020 році має якомога швидше налагодити поставки на азійський та європейський ринки, – підсумував Богдан Духницький.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
