Продукція української медоварні «Медовий Спас» отримала визнання на міжнародному рівні, здобувши нагороду найавторитетнішої у світі бджільницької організації. Про це компанія повідомила на своїй сторінці у Facebook.
Всесвітня Федерація Бджільницьких Асоціацій Апімондія веде свою історію від 1895 року і є найвідомішою організаціює у світі, яка працює в галузі бджільництва. Сферою її діяльності є розвиток бджільництва, наукові дослідження, підприємництво, апітерапія, видання спеціалізованого журналу «Апіакта» тощо. З 1897 року Апімондія проводить міжнародні конгреси з бджільництва. Кожен з них стає подією світового масштабу і головним заходом галузі для пасічників, переробників, підприємців, науковців, які з’їжджаються сюди з багатьох країн.
Нинішній, 47-й, Конгрес мав відбутися у вересні 2022 року в російському місті Уфа. Утім, 6 березня президент Апімондії Джефф Петтіс заявив, що проведення заходу в Уфі скасовано через повномасштабне вторгнення рф в Україну. Тому Конгрес був перенесений до Турції й пройшов з 24 по 28 серпня в Стамбулі. На ньому побувала й досить потужна українська делегація, в складі якої був і засновник компанії «Медовий Спас» Сергій Липко.
У рамках Конгресу відбувся ряд заходів, в тому числі – представлення, дегустація й оцінювання продуктів бджільництва. Серед продуктів комерційного класу срібну медаль Апімондії отримав медовий хмільний напій сікера, вироблений у медоварні «Медовий Спас». Безперечно, це стало черговим визнанням конкурентоспроможності українського бджільництва на міжнародному рівні, де продукція наших бджолярів і так вже протягом ряду років має високий попит.
Компанію «Медовий Спас» Сергій Липко заснував у 2018 році, маючи за плечима чималий пасічницький досвід. Ідея розпочати переробку з’явилася з розуміння того, що треба продавати не сам мед, який фірми-посередники скупляють за безцінь, а продукти з доданою вартістю.
Бджоляр зацікавився виробництвом алькогольних напоїв з меду. Виявилося, що вони відомі з сивої давнини. Багато дослідників вважає, що хмільні меди з’явилися ще задовго до того, як людство навчилося робити вино з винограду. Так, вони були поширені в часи Київської Русі. Згадки про медовий хміль сікеру є навіть у Біблії. Утім, з часом секрети напою були втрачені, а остання згадка про нього датується 1242 роком.
Сергій Липко загорівся ідеєю відновити рецепт сікери. Але відтворити напій у тому вигляді, в якому він існував тисячу років тому, нині неможливо. Проте технологи, залучені підприємцем, змогли створити оригінальний рецепт напою, заснований на традиціях медоваріння. На те, щоб його розробити, пішло два роки. Продукт також назвали сікерою. По-перше, так хотіли увічнити згадку про хмільний мед наших предків. А по-друге, не хотіли називати свою продукцію вином, адже вона помітно відрізняється від виноградного напою – як за технологією і складом, так і за смаком, а також більш м’яким впливом на організм.
Сікеру у «Медовому Спасі» роблять із липового й соняшникового меду та різноманітних соків – вишневого, яблучного, чорної горобини, ожинового, смородинового – з додаванням дрідждів. У складі продукту немає цукру, спирту, барвників та інших подібних добавок. Щоб отримати готову сікеру, потрібно витримати її протягом року. Вже існує лінійка з кількох найменувань, серед яких є сухі й солодкі напої.
Як це часто буває у сучасному підприємництві, розробляти продукт почали в гаражі засновника компанії, а тепер уже функціонує технологічна медоварня промислових масштабів – одна з перших в Україні. Побудували завод у Броварах. На нього Сергій Липко витратив мільйон доларів. У нову справу вкладав кошти, зароблені в іншому бізнесі, а також позичені в однодумців. Тепер має медоварню, яка здатна виробляти до 450 т напою на рік. У планах – налагодити постачання сікери за кордон, а в майбутньому розширити виробництво. Звісно, перемога на Апімондії сприятиме втіленню планів і мрій.
– Сікера, в якій мед виброджується і дає дзвінкий синтез із ягодами та фруктами, отримала високу оцінку, – говорить Сергій Липко. – Головне джерело натхнення медоварів – це фруктово-ягідна щедрість українських земель. Є всі шанси для медового хмелю стати унікальним гастрономічним продуктом України.
Поділитись в соцмережах:
